ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ДО МОЄЇ БАНДУРИ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-11 17:53:32
Переглядів сторінки твору 9417
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.428 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.428 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 18:46:04 ]
Ярославе, зміна схеми римування у 9-12 рядках - так і було задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 19:17:49 ]
Так. Це щось на зразок модуляції в музиці (перехід з однієї тональності в іншу). Хоча не скажу, що це обмірковано зроблено, це спонтанний вихлюп почуттів з поверненням на "круги своя". І в 17-20 рядках є темпоритмові зміни, як бачите. Це такий поетичний "слалом". Теж спонтанний.
Яр.Чор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 09:54:29 ]
Сподобався вірш.
Вони так імітують гру,
Вони так тужать за бандурою. - не раз помічала як музиканти так роблять:)
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 22:42:21 ]
Радий, що ми вібруємо на одній хвилі, Варваро! Дякую.
Яр.Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 15:26:19 ]
Чорногуз без бандури,
Як художник без натури,
Як п"яниця без горілки,
Як те дерево без гілки.
Як ті вірші без поета,
Як Петрарка без сонета.

Вибачте, зупиняюсь, а то розійшлася тут... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 22:38:24 ]
"Фанатичний меломан, він - бандурний наркоман" - я завершу Ваш вірш за Вас таким чином, якщо Ви не проти.
Дякую, Тамаро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 22:08:10 ]
Хороше закінчення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-04 12:31:11 ]
Доброго дня, пане Ярославе. Те, що не коментую Ваші публікації, ще не означає, що я ними не цікавлюся, їх не читаю і не захоплююся ними :).
Відгук хочу залишити саме на цій сторінці, адже
Ваші поезіі душею сплелися з Вашою музичною творчістю. Дякую. З повагою. Зоряна.

Рідної бандури лине голос-щем:
Сонцем промениться, гомонить дощем.
Звукотворить пісню - вічну таїну,
Зачіпа у серці приспану струну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 22:57:15 ]
Дякую, ЗорЯно! Нарешті збагнув, що це Ваше ім"я - рідкісне і гарне. В Києві такого імені не зустрінеш. Дякую і за відгук, хоч Ви так пишете, ніби звітуєте переді мною. Ви нічим не зобов"язані мені і не зобов"язані цікавитися моєю творчістю. Не таке я вже цабе велике. Єдине чим Ви зобов"язані "умовно" - це написати на якийсь із віршів моїх пародію, що за Вас уже зробила Тамара Шевченко.
Дякую за вірш про бандуру. Сьогодні виступав на фестивалі кобзарів у селі Стрітівці на Київщині.
Там себе чудово показали і львів"яни - Людмила Посікіра і і дует Тарас Лазуркевич і Олег Созанський - раджу ходити на їхні виступи, як трапиться нагода. Це - майстри своєї справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:34:39 ]
Ви про бандуру з такою ніжністю, як про кохану жінку!...Справжній музика:)
Обожнюю бандуру! Чарівний інструмент з багатими можливостями. Цієї весни ми запрошували у Запоріжжя Георгія Матвіїва з сольним концертом:)...Ті, хто прийшли, були в захваті))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 19:50:23 ]
Одного разу бачила, дорогий Ярославе, і чула, як ти гарно граєш на бандурі і співаєш божественно, а ще пишеш такі геніальні вірші!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-12-01 19:55:10 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Натхнення тобі!))))