ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЧТО ТАКОГО?
Душа болит и сердце ноет.
Отравлен горем и тоскою
Я, словно выжатый лимон,
Разбит, унижен, истреблён.
Ни зелень молодого мая,
Ни говорливых птичек стая,
Ни женщин прелесть молодая
Меня теперь не согревает.
И дней унылых, не считая,
Бикфордовым шнуром сжигаю:
Уходят месяцы, года,
Как в тёмный омут, навсегда,
Стирая память на лету –
На сердце раны зарастут
И отпечатают рубцами
Всё то, что пережито нами...

А кто-то скажет: “Что такого?
Каких-то три-четыре слова,
Произнесённых сгоряча:
Прости, но я люблю другого.
Всего хорошего.
Прощай!”.

Неумолимо,
Сухо,
Быстро,
Как передёрнутый затвор,
Как приговор, точнее выстрел –
Не целясь,
Не щадя,
В упор,
Навылет,
Наповал,
Картечью,
А дочка, платьицем шурша,
Шептала: ”Принесите свечи.
Я больше не могу дышать”.

А кто-то скажет: “Что такого?
Каких-то три-четыре слова...”

Любимой, брошены устами,
Легли на сердце, словно камень,
Вонзая лезвие ножа...
Незащищённая душа
Безвольно руки опустила,
На дочери большие крылья,
Что в ранах истекали кровью.
А звали мы её Любовью.

Как больно, страшно и жестоко
Не мочь дитя своё спасти,
Когда потеряна дорога,
Утрачен смысл и цель пути,
Не отличая день от ночи,
Блуждать, брести куда-нибудь,
Когда уже и жить не хочешь,
Понять: былого не вернуть,
Забыть, уйти навстречу ветру,
Где нет вопросов и ответов.

А кто-то скажет: “Что такого?
Каких-то три-четыре слова...”

Лишь время – лекарь всех времён,
Вернёт мне и покой и сон
И я наивно стану вновь
Искать взаимную любовь.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:22:53
Переглядів сторінки твору 4473
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.972 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 11:34:29 ]
"Душа болит и сердце плачет..."-гарна пісенька . та їй далеко до цого змцісту.
"Лишь время – лекарь всех времён,
Вернёт мне и покой и сон
И я наивно стану вновь
Искать взаимную любовь."
Тут можна лиш одне додати-Ти мусиш тему розкриати;)на кшталт: "минають роки час летить
мене вже серце не болить)"
чекаю продовження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 11:41:10 ]
У цьому вірші, здається, одна тема розкрита.
А "минають роки час летить
мене вже серце не болить)" - то вже інша. Вона розкривається в інших віршах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 11:45:41 ]
чекаю ынших з нетерпынням


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Брилінська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 12:19:14 ]
"Лишь время – лекарь всех времён,
Вернёт мне и покой и сон
И я наивно стану вновь
Искать взаимную любовь."

Саш...ДЯКУЮ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 12:50:15 ]
Дякую,Олю!
Життя продовжуэться:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 13:46:56 ]
И дней унылых, не считая,
Бикфордовым шнуром сжигаю:
Уходят месяцы, года,
Как в тёмный омут, навсегда,
Стирая память на лету –
На сердце раны зарастут
И отпечатают рубцами
Всё то, что пережито нами... - очень густо на мешанно. Я, не считая, сжигаю бикфордовым шнуром?
Горю, как бикфордов шнур - так правильно или
Сжигаю бикфордов шнур. А сжигать бикфордовым шнуром - не правильно. И далее по тексту наворочено. Прочел комменты и удивился.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 15:03:14 ]
Уважаемый Анатолий!
Вероятно в Вашей жизни не было подобных переживаний (с чем Вас и поздравляю).
Поэтому Вам сложно понять переживания литгероя.
"Очень густо намешано" - это и есть отражение состояния человека, потерявшево любовь, потерявшего смысл жизни. Он находится в прострации. Для него всё смешалось в нелепую, бессмысленную череду событий. Он не живёт - просто сжигает свою жизнь.
Форма стиха подчинена выражению емоционально-психического состояния.
Такие переживания ближе женскому сердцу, поэтому такие коменты.
Сжигать бикфордовым шнуром вереницу серых, бесцветных, одинаково наполненных печалью и горем дней - по-моему нормально.
Хотя, на фоне емоционального накала стиха - это такая мелочь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 15:12:36 ]
Саша, я пережил многое, потерял двух младших братьев, последний у меня на руках умер. Терял друзей и родных. Очень переживал, да и увлечение литературой - следствие этих переживаний, попытка уйти, в те трудные времена от реальности. Поэтому переживания вашего лирического героя мне показались надумаными. Может и необъективен, но говорю то что думаю. "Сжигать бикфордовым шнуром вереницу серых..." - грамотно здесь: сжигать бикфордов шнур. Подумайте. И не обижайтесь.
"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 15:30:24 ]
Анатолий!
Искренне Вам сочувствую!
Переживания героя, без преувеличений - реальны.
Никаких обид:)
На счёт грамотности - подумаю:)
За искренность и объективность - благодарен.
Удачи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 10:05:35 ]
Сашо, скажу відверто - сподобалось!!!

Погано, що сумно (!!!!проте ми ж не безсердечні, можемо радіти, сумувати, а там як складеться))).
Можливо, й є якісь не зовсім правильно вжиті слова, але емоції й образність затьмарюють їх, чесно, якби не читала коментарів Анатолія, той не помітила б.))))

Маю надію, що події, які сталися з літгероєм, не є прямо спроектовані з недавніх подій твого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 09:59:00 ]
Толю, нарешті побачила тебе (героїв треба знати в обличчя! я пам*ятаю твої візити до мене на сторінку), проте, мені, як читачу, здалося, що ти надто вже прискіпливий до цього твору Саші.

Як на мене, вірш відображає ситуацію, що сталась з літ.героєм. І чи варто так сильно дотримуватись правил, якщо є надто більше за правила -ЕМОЦІЇ.
Толю, я розумію, що ти сильний в своїх знаннях, але знаннями оперує розум, а що таке обмежений розум в порівнянні з безмежною душею?

З повагою, Віта


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 12:10:19 ]
Привіт, Віто!
Дякую за підтримку))))
Бачу - ти "своїх" ображати не дозволиш!
Молодчина!
Що до зауважень Анатолія - все нормально:
В принципі, вірш иає бути досконалим в усьому. І зауваження - слушне.
Нащастя події, описані у вірші - це відголос подій давно минулих днів. Просто хотілось у своїй поезії відображати життя у всіх його проявах, як приємних, так і не дуже.
Та ми ж з тобою оптимісти!
Бо знаємо, що в житті набагато більше гарного, доброго і світлого.
То ж не будемо довго зупинятись на цій сторінці:)
Йдемо далі - там краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 12:16:57 ]
Віта, увага прекрасної жінки окриляє!