ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2019.06.17 00:17
маленька сюреалістична поема. авторські знахідки. під смаки не адаптована***

Знову в уяві з"явився спонтанно
Жмут простирадл на підлозі... Сувій
Їх... Чи рукописів... -Йогане! Сядь-но
Біля жаданої Вульпіус... Твій
Час ще не вийшов, і вічність наст

Микола Дудар
2019.06.16 22:21
Дивлюсь на світ холодними очима…
Слова принишкли, з голоду мовчать…
Заплутана подій першопричина
В уяві Ти… і смажене курча...

Дивлюсь. Мовчу і Травнем щастя зичу
Цікаво би дізнатись власний чин?..
Роки… роки… набрякли як гнилички

Любов Бенедишин
2019.06.16 21:21
Ти ритуалу вірний свято,
що ж, серце слухати – не гріх.
Боїшся слів, але не варто
переоцінювати їх.
Твого сум’яття не торкаюсь,
я розумію в чому річ,
і також мовчки обіймаю,
і мовчки поспішаю пріч.

Володимир Бойко
2019.06.16 20:32
Житейський океан заглиблений у спомин
Висотує слова, вихлюпує жалі...
Житейський балаган, пустопорожній гомін
Піднятись не дає над плінтусом землі.

Безжалісні слова такі безповоротні,
Що годі віднайти початок і кінець.
І спробуй, осягни, у контурі

Світлана Майя Залізняк
2019.06.16 13:38
Чудна весна-любов: мана маною.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...

2

Імлисте молоко. Рожеві хмари.

Вікторія Торон
2019.06.16 13:27
Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.

Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,

Микола Дудар
2019.06.16 12:32
На лікарняне йде мій сум
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…

Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс

Ігор Деркач
2019.06.16 09:13
Кує зозуля і віщує літо
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.

Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу

Микола Соболь
2019.06.16 07:48
Журавель і птиця, і не птиця.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце бентежить ця мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
У стужу, чи спеку пекельну –
Росу, що смакує мені.

Володимир Бойко
2019.06.15 23:43
Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.

Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,

Олексій Кацай
2019.06.15 22:08
Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.

Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс

Тетяна Левицька
2019.06.15 20:45
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.

Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,

Олександр Сушко
2019.06.15 18:17
Діва Житіє мудрочолих дів та задумливих парубків, які носяться зі своїми творіннями як з писаною торбою, тяжке. Коли в голову на тотеж стрибає дума, що ти - людина не звичайна, а відмічена Божим перстом як ангельське створіння - характер митця починає мі

Іван Потьомкін
2019.06.15 10:18
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і

Ігор Деркач
2019.06.15 07:57
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?

***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...

Микола Соболь
2019.06.15 06:21
Ти, така маленька.
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 ПОТЯГ

 
      “train without brakes”
      Spencer Dryden
 
      “котися, змію...”
      Афродіта Небесна

Образ твору  
потяг прибуває
довгий потяг, знову & тут, брате
цей потяг твій, без решти
квитків не треба, квитків не буде


і цей потяг_.брутальна омана, люде
і цей потяг_.кармічна облуда, сестро
і цей потяг_.мрець, який вбереться в лід
і цей потяг_.запекле ні, котре не зна більше

(дай тяги )


потяг_.скрегіт_.регіт_.гіркоти
потяг_.викрик_.вкраяний на хрип
потяг_.чад_.крізь_.колеса-серпи


потяг_.вітер_.срібний привид-звір
потяг_.кров’ю вмазаний упир
потяг_.змій за криві кути


день пішов
я на день не встиг
я чекав та пив
світ летів мов сніг
потяг ніч
завікон чорний сміх

soon..  soon..  SOON.....
   ...........................................


потяг_.жнець_.пломені zіниць
потяг_.вічей зі старих_.крамниць
потяг_.твій покупець

(тільки ти  не торгівець)


  ....оце заграй, дідько






 

 
_______________________________
Art © Gary-Neil Richardson


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 20:55:19
Переглядів сторінки твору 6891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.31 13:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 13:05:32 ]
Точно, у нас на ПМ день потягів ...різного напрямку...
Сонце Місяцю, зайди ще й до мене в гості... містика якась... і ніби у дорогу не збираюсь...
Потяг-погяло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:44:07 ]
дорога з нами назавжди, Юлія, хоч вже без Керуака.
але ще поки що з Джей Джей Кейлом

іду в гості

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 16:46:09 ]
Ваш потяг - із моїх страшних але важкопробудних снів...
Вічно в диму-тумані,
вічно закритий,
вічно той,
що мене не дочекався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:31:03 ]
він розкриває за плечима
крила та спопеляє їх
крокує сходинами снів
він циклоп що женеться
за власним пломенем_оком
зі стукотом_ стогоном
у наступний неспокій
між темним і буднім..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 17:28:43 ]
Юлю, мій комент на Вашій сторінці - майже дубль Вашого тут.
Знову містика!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:18:25 ]
о*о..

чомусь згадав покемонів

:-)

добрий вечір



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:08:38 ]
Мерсі за компліман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 01:49:46 ]
Як завжди дещо запізно, на сцені з"являється рум"яна і не в міру весела А. Н. у супроводі ґалантних трупів братів Люм"єрів (яких саме пропонується поволі ввести до тексту), за нею на шнурочку швендяє потішене творче еґо... раптом лунає вистріл, партер і оркестрову яму по вінця засипає цинамоновими кексами і желейними ведмедиками, у повітря здіймаються таці з шампанським і пухкі червоні дивани.. і десь під самою стелею маленька японська скрипалька обережно виводить "Happy B-day 2 U!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 02:21:52 ]
старший з братів-трупів - Луї - ревниво скидав руку молодшого Огюста, яку той весь час затримував на талії не в міру веселої А. Н., доки не посклизнувся на желейному ведмедику і не плюхнувся на пухкий червоний диван,який щойно доставили іменинику прямо з бульвару Капуцинів. Диван сказав: "Оу!" і почервонів ще більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 02:57:52 ]
акваріумні рибки тицялися вусиками у збільшувальне скло підлоги & щось розповідали чи скандували на вельми веселково_строкатій загадково невловимій мові & капелюх Богарта вже недбало лежав на столику поряд з портсиґаром який вмів грати дев'ятнадцять тактів дев'ятої інвенції Й. С. Баха & звідусіль ледь дзвеніли десертні тарілочки з лізерґіновими плямами & мабуть якісь цікаві виделочки 22го калібру & тихий_приємно_дисонансний голос з-під фрікаутових вусів промовляв нечутні щирі подяки всім хто завітав забіг заплив & затріпотів на відважний люм'єрівський експеримент..


..на білому простирадлі просто зі стіни на глядачів їхав справжнісінький потяг

[швидкі комбіновані зйомки]:

ковбої спішно розряджують свої револьвери й кидаються на підлогу, в обійми різноманітно_ строкато_ цукатно_ кольорових_ риб.. в кишенці д-ра Юнґа цокотить зубками тамаґочі.. білий кролик ховається в парадний стосик чорних серветок.. ліхтарик_ олівець виписує ієрогліф аріґато дві тисячі вісім і один раз.. шоколадні пальці швиденько пробігають кілками банджо.. скляні штори урочисто розсуваються........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 00:37:51 ]
"ain't no midnight train..."

вагони скриплять
металевим холодом
стривай
ми ще маємо час попрощатися
потиски рук
плескання у плече
мружаться очі
трохи ще
потопчемо цей перон

..чшшшш..
..дзень..

відбуває вагон

мої віддихи тут
для тебе
назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 03:02:42 ]


"get on the ball, boy.."

месмеричний дощ
забере твої очі
замість голосу лишиться
сплавлений шлак
твої речі чарівно
прості
прадавні
шкіра & сталь

десь давно іржавіють
терплячі перила
з котрих обірвуться
знесилені пальці

кожен
з
нас
знає..

жахи
нічних залізних шляхів
гниючих
мокрим брудом
станційних шибок
по швидких
відсирілих станціях

гра у хованки
позбулася змісту
час здоганяти
час обирати свій шанс

він наближається
неминучий, як вечір
він прямує сюди, брате....