ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 ПОТЯГ

 
      “train without brakes”
      Spencer Dryden
 
      “котися, змію...”
      Афродіта Небесна

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 20:55:19
Переглядів сторінки твору 14025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 21:24:26 ]
цей потяг_тінь
з-нікуди і в-нікуди
і машиністом - Пан
прямує між світів
а десь за рогом
на світанку - воля
чи встигнеш
зистрибнути
з
?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:02:11 ]
Старий Чарлі поцупив важеля
і потяг не зупинити,
ніяк не скинути пари..
машиніст за машиністом
виходять вузькою драбиною
дітиська сміються і
висолоплюють язика
свічки плавляться як назовсім
роздерта помаранча
в сяючих бризках пристрасті
потяг мчить
потяг мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:09:06 ]
зіграй
Чарлі
блюз
на струнах рейок
на саксафоні гудка
барабанними паличками
перегонних шлагбаумів
доки я дозволяю
бульбашкам шампанського
створювати з себе кульку
не зупиняйся
Чарлі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:24:34 ]
бульбашки темряви граються
світяться світлякують жевріють
десь куди краплі часу
неспішно ковтають каданси
хрипучого саксу
Чарлі не вміє
спинятися, він зневажає гальма
він забувся десь там, при початковім кінці

потяг чадно мчить,
потяг важко мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:59:25 ]
я впізнала тебе
машиніст_ніч
коли ти у чорному костюмі
провідника
пропонував чай з Місяцем
казав - це для гурманів
казав - не бійся
казав - спробуй
кинути гальма
слухай мене
слухай себе
слухай
ніч...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:04:36 ]
Машиніст кошлатої ночі
тримаючи голярку двома
обережними пальцями
відкраяв ще дивного світла
він промовив
це для твого болю, сестро
це світла отрута
для твоїх печалей, дівчисько
вікна зникли
натомість з'явилися
спраглі очі
які дивилися
які мчали з ночі
які знали усе
про чекання..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 23:21:15 ]
цукор печалей
у тонкій склянці
химерних надій
розмішую срібною ложечкою
ілюзій
у невірному сяйві
єдиного подорожнього
чиї спраглі очі
єдині знали:
чекання
довше за ніч


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:29:24 ]
лункі залізні балконні поручні
вантажі та троси
весь путній крам нікуди
здригалися в своїм серці
над звичкою
без відвертих гострих
країв_ вінець
подорожній здавалось
замріявся або
зупинив собі трохи часу
хто не може зупиняти часи
той заклинає гумових змій
список бутафорії
докладається..
...........................
потяг мчить
потяг зливається з вітром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:37:12 ]

Кіта Ті (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 21:31:58 ] - відповісти
:)))))))))))))))))))))
)))))))))))))))))))))))Невжееее сьогоднііі деньь залізничника??????????????????????
??????????????????????????????????
??????????????????????????????????
???????????????????????????????????


я переопублікував коммент, бо він дуже страшний у Вас вийшов ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:38:16 ]
нині день, як день, чи Вам близька тематика?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:06 ]
Ага, ось чому Вашу сторінку можна було рухати вправо і вліво. Пережила справжній шок: думала, якийсь вірус заліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:57:20 ]
:-)

все буде гаразд, просто не пишіть таких довгих слів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:56 ]
Більш. н. буд., обіця. ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:55 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:34 ]
пане Сонце Місяцю, а цей вірш часом не має якогось скритого смислу?
Просто спочатку я якимось чудом не замітив картинки і слово "потяг" зрозумів не як поїзд, а як фізичний потяг людей. Читається зовсім по інакшому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:56:31 ]
поезія відчиняє двері, Павле
чим більше дверей, тим веселіше?

гарного Вам всього

дяка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:58 ]
ви праві, читати вірш і сприймати його два рази зовсім по-різному було досить цікаво і незвично.

Вам теж гарного вечора і безліч цікавих дверей!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:43 ]
вечір викинув дзвінкий гуркіт валіз просто в ніч
десь там все закінчилося
це була дивацька посмішка змія,
як щойно розбита мрія..
все десь туди

*

навзаєм, і усякого натхнення, Павле



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 01:22:47 ]
Потом он сел на траву возле ржавых заброшенных рельс,
И он сказал: "Будем ждать. Здесь пройдет
туркестанский экспресс -
Быть может первый за век,
За весь этот век!.."
С.К.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:48:50 ]
ветер слегка громыхал
барабанами
пустых бочек
и откуда бы им..
счастье в новой
дороге
под стрелками
старых
наручных часов
С.М.

:-)