ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2015.05.26 23:38
Цвет акаций... Как сладок он
В расставания час печали...
Как дурман, как последний сон,
Мы с тобою его вдыхали...

Это жизнь. И ее зигзаг
Не приводит порой к удаче.
Сделан вместе последний шаг.

Анна Віталія Палій
2015.05.26 18:31
Слабкосте болісна, ти
Волею стань.
Світлом у інші світи
Здійметься рань.

Болем засіяно лан, –
Вийшли рістки.
Вирвано паростки зла

Леся Геник
2015.05.26 14:12
Коли згорає ґніт десь глибоко в тобі,
Коли на пальцях віск липчавіє до болю,
Здаватися не варто, не варто, далебі,
Ставати на догоду для когось не собою.

Хай попіл у думках - розвіється колись...
Хай серце у диму - та ж певно не навіки...
Коли був

Мирохович Андрій
2015.05.26 01:48
з пістолетом без бойової пружини
він взяв ювелірку
і відразу запив
почувався мов князь без дружини
чоловік позбавлений жінки
пісня без слів
сидів на кухні
дивився телевізор

Любов Сердунич
2015.05.25 21:22
ВЕСНА-2015
1.
Сипле квітень п’янкі привіти,
Обціловує світ вустами.
Весняним обв’язавшись вітром,
Від краси цеї просто тану.

Никнуть сутінки вмить останні,

Таїсія Цибульська
2015.05.25 20:40
Вийду я у двір гуляти,(«киця» красиво виходить у центр залу)
Треба й хвостик причесати, («розчісує хвостик»)
Вмити носика гарненько. («умиває» руками носик)
Хто шкребеться там тихенько? («киця» прикладає руку до вушка, «прислухається»),
Ой! Чи

Віктор Кучерук
2015.05.25 08:15
Знесилівши від курива й вина,
Сиджу в сповитій тишею кімнаті,
Вглядаючись у глибину вікна,
Щоб час вночі дарма не марнувати.
Немов раптово ввімкнутий екран
Того, що я позбувся нещодавно, –
Бере мигтіння світла душу в бран
І почуттями править повно

Серго Сокольник
2015.05.25 02:35
Примітка. Вірш виконаний у творчому дуеті з поетесою Іриною Лівобережною

Я в весняне поле вечорове
Вийду з оберемками із трав.
Духи поля, вийдіть на розмову
У тривкому світлі від заграв!

Я прийшла схвильована, відкрита,

Владислав Лоза
2015.05.24 22:49
у моєму серці живе синій птах, який
хоче вирватися,
але мої ребра для цього заміцні,
і я кажу йому, сиди там, я не дозволю
комусь
побачити тебе.
у моєму серці живе синій птах, який
хоче вирватися,

Таїсія Цибульська
2015.05.24 22:32
Ти у мене є, а я у тебе,
і бринить на серці, мов струна,
нам один мотив співає небо,
дві душі - мелодія одна.

Ти у мене є, а я у тебе,
спогади коралями зберу,
пригорну, зігрію, буде треба,

Віталій Ткачук
2015.05.24 13:57
І вдарив грім по скронях і кімнатах,
Цей клятий тиск до відчаю притис.
Насунув час прощати і прощатись,
У блискавки такий короткий зблиск.

Як ми лились дощами і сльозами,
Аж висохли від спраги і жаги.
Стоїть життя уповні поміж нами,

Ігор Шоха
2015.05.24 11:40
На урвищі завалу і розрухи
конає і трагічне, і смішне,
аби спливало явище сумне
і падали на дно зелені мухи.

Несуть у береги вонючі ріки
і бариші, а то й – нудоти пуд,
аби не забувалося повіки,

Іван Потьомкін
2015.05.24 11:24
Сльози мене вже покинули
І тільки часом
Смішно трясуться плечі
В долонях стискаю обличчя

То слабкості миті
Як пригадаються раптом
Рожеві півмісяці

Мирон Шагало
2015.05.23 20:07
Десь там, за Ясниськами, поле знов червоне
від маків, що цвітуть лише для нас одних,
і знову небокрай у тому полі тоне,
і сонце в ньому свій кладе вечірній штрих.

Крізь анемічний час, тривог і смутку нетрі
минув наш рік — немовби день один пробіг.

Віктор Кучерук
2015.05.23 19:29
Зливаються докупи ночі й дні
Між стрілками двома на циферблаті –
Ні запахів, ні звуків, ні тонів,
Ані слідів глибокої печаті.
Усе змішалось, склеїлось, зрослось
І нині стало схожим на крижину,
Яка несе сповільнено когось
У вічність безнастанну без

Анастасія Поліщук
2015.05.23 19:15
Пороги твоєї кімнати, пороги твоєї оселі
Чи зможуть стримати хвилі, які підганяє геній?
Чи, може, в оцій от кімнаті за власним письмовим столом
Ти сам у собі потонеш - такий собі самопотоп.

Чи матимеш давні ковчеги, щоб виплисти з темних глибин?
А,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рія Пін
2015.05.22

Григорій Світлодар
2015.05.19

Вадим Василенко
2015.05.16

Надя Сарабай
2015.05.12

Юрко Сергієвич
2015.05.04

Юліана Барвінська
2015.05.02

Серьожка Попов
2015.04.30






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 32522
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній