ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Чубенко
2015.08.04 23:34
Мій пес не любить псів,
Мені ж не любі люди:
Пах заду, гамір слів -
Обох від цього нудить.

Буває хтось притулиться -
Дізнатись, чим пахтітиму,
Лизне мій пес прибульця,

Іван Потьомкін
2015.08.04 16:57
Народився 26 квітня 1890 р. в м. Зіньків на Полтавщині. Середню освіту отримав 1908 р. 1908–1914 рр. — студент історико-філологічного факультету Київського університету. 1912 р. — перші статті та рецензії в журналі «Світло», газеті «Рада». Після закінченн

Світлана Майя Залізняк
2015.08.04 15:27
Ще бовваніє хлопчик у смородині.
Мене малює: родимка, вінок...
На Мокринця тини лягла городина.
А я не доросла ще до жінок.

Біжу на греблю.
Страх! Покликав заміж.
Десь у Валєрки - бабця, острівець.

Ігор Шоха
2015.08.04 12:10
Немає вади, то й не буде пліток,
як виїжджають на чужім горбі,
аби перемогти у боротьбі.
Одне питання має аналітик, –
чого одне загадує політик,
а має те, що вигідно собі?

***

Ігор Шоха
2015.08.04 09:50
І я, і доля маємо по полю
на волі, незалежно від братів,
і вже не спокушають інші ролі,
які в далекій юності хотів.

Мені й одному сіється і жнеться,
якщо воно воістину своє.
А необхідне Господом дається,

Домінік Арфіст
2015.08.04 08:50
між нами Бог… і біг… і забуття…
Байдарські зацвяховані ворота
бахчисарайська золота дрімота
довічний свідок двнішніх звитяг…
тіара гір занурена у вир
виблискує і гримає грозою…
сухою виноградною лозою
розпалюю потрісканий тандир…

Олександр Олехо
2015.08.04 08:26
Небесні роси. Бог клепає коси
косити Космос.
Ще сад шумить і галасує світ,
та тягнеться рука зірвати плід.
Польоти уві сні і наяву.
Тримай, людино, зранену зорю,
щоб сонце не упало у покоси
і не буяли в ніч криваві грози.

Уляна Чернієнко
2015.08.04 08:02
Я танцюю на битому склі
Безнадійного розпачу танець.
Терпкувато... Та ще не змалів
У душі одинокий повстанець.
У містечку камінному ікс,
Де живу вже сто літ не собою,
Перемішані рухи у мікс
Зі скуйовдженою головою.

Світлана Майя Залізняк
2015.08.04 08:02
Той дід Володька нутрій так любив,
Що клітями зайняв шматок городу.
Хазяйнував поволі, без журби.
А жив самітно, цінував свободу.
"Любасок мав чимало..." - хихотів,
Із Казахстану все чекав листівки.
Сухенький жук - між глеків та котів -
Козу доїв

Ірина Кримська
2015.08.04 06:06
Електричко, лети! Я не хочу перонів!
Вікна кадрами блимають до сліпоти.
Вікна ловлять осінній золочений промінь,
Щоб прозорість свою у печаль одягти.

Тягне потяг собою засукану нитку.
І не рветься вона, їй немає кінця.
Нитка тонко зметала зі спога

Ірина Кримська
2015.08.04 06:02
На відстані печально руки,
На віддалі нечутного мотору
Життя лягає в обриси ріки,
А обрій затуляють темні гори.
На відстані печальної руки…

На відстані покинутих узбіч,
На віддалі втонулого гукання

Зоря Дністрова
2015.08.04 01:14
Ніч недопита вимощена сльозами
Літо тривожно снує блакить
Вкрийтеся тишею
Як миром
Завтра
Тиша дзвенітиме градами
Небо накриє болем звитягою
Але не відчаєм серце вистукує

Юліана Барвінська
2015.08.03 22:55
Я намалюю тобі небо у віршах,
Стягну до купи фарби кольорові.
Не взнаєш щастя в різнобарвних днях,
Всі хмари будуть зіткані з любові.
На них яскраві напишу слова,
Зігрію їх я подихом привітним.
В них оживуть бурхливії моря
Й заквітнуть разом всі че

Уляна Чернієнко
2015.08.03 21:27
Безмір'я фраз, широке море вражень...
Куди? В які податися світи?
І де знайти непереможний важіль,
Що хвору душу вийме зі сльоти?
На березі уже чатує вибір,
Ріку долаю в сутінках уплав ...
Спасибі, Доленько моя, СПАСИБІ:
Лукаво час жадані сни ук

Владислав Лоза
2015.08.03 21:17
…щойно ти споглядав, як летів
захід сонця у гнізда пташині
(так зурочена крадена шина
самовільно знаходить ментів),

аж раптово слова у траву
повтікали – і правильно; та й чи
цей затихлий дитячий майданчик

Любов Бенедишин
2015.08.03 18:58
Заскорублі спогади, обітниці.
Зимний чай, канапа, канапе...
Втомлений очікуванням вічності,
спить Пігмаліон, в кулак сопе.

Побуту діра... Проблем галактики...
Сутінки. Віконце. Інтернет.
Сива Галатея у халатику...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ютченко Анна
2015.07.30

Наталя Шаповалова
2015.07.23

Костинський Борис Костинський Борис
2015.07.22

Оксана Шеренгова
2015.07.20

Оксана Горюк
2015.07.20

Галина Бордуляк
2015.07.17

Будь Крепким
2015.07.16






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 32731
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній