ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Кримська
2015.01.31 00:24
Поплач зі мною, мріє. Ти була.
А нині – у поезії лиш кома.
Затрачена на зльотах і балах –
Усім знайома і однак зникома.

Плеча, чола, руки або струни
Торкаєшся з надією – вернутись.
Та все отут із контуром труни:

Ірина Кримська
2015.01.31 00:06
Есей Українські цінності? Про них пошепки навіть наодинці з собою. Бо здійметься галас, суперечка, дискусія, демонстрація на тлі чиїхось «надгробних ридань» або прокльонів. Суєсловити про українські цінності досить. Вони ті ж, що у всіх, вони такі ж

Аліса Коцюба
2015.01.30 23:53
Срываются пули, стремясь обрести свой стон.
Визжа, разрезают воздух и рвут пространство.
Холодные пули не знают ничьих имен.
Они - лишь оружие в руках обозленных засранцев.

Срываются пули из рук ненавидящих толп,
Железо да порох, но каждая с ядом с

Маріанна Бек
2015.01.30 22:04
Я не хотіла б більше з Вами бачитись -
така тюрма світам* не до снаги:
в моїх північчях вже зійшли сніги,
а Ви все сиплете свою льодярну значимість.
Життю на сміх!

Якась скрижаль, не серце, а скрижаль!
Пред ним лише тремтіти у безмовності,

Світлана Майя Залізняк
2015.01.30 21:03
Це не втрата глузду, я притомився за літо.
По сорочку до шафи полізеш - і день свисне.
Хутчіш би зима, хай запорошать її мітли
Міста велелюдні, а для початку - хоч листя.

Ляжу не роздягаючись, шукатиму коди
В чужих одкровеннях, доки залишки року
П

Ігор Шоха
2015.01.30 20:47
Не легко встояти на зламі
у веремії віковій.
Працює задана програма
і виконавець ще живий.

Це може я, а може інший,
у кого вистачить снаги
на кроки виважені й більші,

Василь Кузан
2015.01.30 20:25
Сьогодні діти стали на коліна,
Мов на коліна стала Україна,
Щоби Героя-кіборга стрічати,
Щоб стати і самим колись на чати
І захищати матінку свою,
Незламним бути в кожному бою.

На подвиг подорослішали діти.

Сергій Гупало
2015.01.30 19:58
Де написано, ким це знається, що вона собі усміхнулася,
Що лише собі, а не кращому за коханого-пересмішника.
Підфарбована, філірована, йде та жіночка ген по вулиці.
Не зміючка це, не спокусниця, а беззахисна, як та вишенька.

Вдалечінь піти ще немає

Дмитро Куренівець
2015.01.30 17:37
З Алушти, вітре, навівай
Спогади щемкі
Про дорогий дитинства край,
Землю прабатьків.

Приспів:

В розлуці ми з краєм рідним.

Олександр Олехо
2015.01.30 12:59
Усі ми ходимо під Богом,
крім Бога, звісно. Він один
пильнує все осудним оком
із висі вічних величин.

Якщо є віра, легше жити
і суть – не страх, бо є душа,
яка воліє світ любити,

Ніна Виноградська
2015.01.30 10:49
Із натовпу вихоплюю лице,
Що світиться зсередини несміло.
І, мабуть, вже зважаючи на це,
Лечу, немовби одягнула крила.

Привітний погляд і тепло очей
Зробили мимохіть належну справу,
Неначе хтось, підставивши плече,

Серго Сокольник
2015.01.30 01:03
Моя ти зрадливице ніжна...
Моя ти замріяність сніжна...
Ти зоре моя світанкова,
П"янкА, наче кава ранкова...

Вразлива, тендітна, примарна,
Ти- час, не прогаяний марно...
Сльозинка зі смутком солоним...

Олександра Камінчанська
2015.01.29 23:33
А я відреклася… О Боже, сама від себе…
Чи може від тебе і так безневинно мовчу?
Розчісує небо в Карпатах найвищий гребінь
І кліпає зорями стиглими вечір-мовчун.

І так безбережно вимолюю крок-за-кроком
Злітають у невідь думки-янголята мої.
Пройшовш

Ераст Іваніцький
2015.01.29 23:27
Мені наснилось, що вони воскресли,
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
Вогонь свій негасимий нам принесли,
І Україні нашій дорогій.
Вони стояли поруч гордо-тісно,
Відчувши силу – братове плече,
І падав перед ними Світ зловісний,
Як Сатана під

Олег Гуцуляк
2015.01.29 22:35
ми знову йдем – на порозі досвітних
леліємо образ свободи і бога
здіймаються душі у небо зі злітних
за обрій лягає для серця дорога

нехай нас чекають важкі переправи
нехай перевали із гострим камінням
ми знаємо – там де каяльнії трави

Ніна Виноградська
2015.01.29 22:21
Ще на щоці не висохла журба
І сліпнуть очі від жалю, розпуки.
Листочком гострим у вікно верба
Майнула, ніби опустила руки.

Минулося, розтало, відійшло
Усе, що так зсередини палило.
Болить від зради зламане крило
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Наташа Радей
2015.01.29

Омелян Курта
2015.01.28

Николай Мурашов док
2015.01.27

Мерида Охара
2015.01.23

Валя Василець
2015.01.23

Мрія Можливо
2015.01.20

Юлия Макарова
2015.01.16






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 31977
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній