ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Соловей
2014.09.20 23:47
Такі численні спогади мої,
Що їх несила у собі вмістить.
Для них сміюсь і плачу за краї,
Однак, для них лиш прагну жить.
Криваві і похмурі дні оці
За чим тягнутимусь я в майбутті?
Вже вечір, прохолода від гробниць!...
Нелюбий сам собі, щоб жить.

Богдан Манюк
2014.09.20 22:42
Малюкам захотілось навшпиньки
біля доброї-доброї осені.
Сходяться.
Промінці голосочків тоненьких
на лиці
в золотавому модниці.

Малюки, бешкетуючи, флюгер

Ігор Шоха
2014.09.20 21:50
                І
Сіяє сонце волі у імлі,
і люди йдуть, нагнуті до землі
її тяжінням гніту і недолі.
Зіяє безнадії пустота,
але позаду темрява густа
жене кудись невольників юдолі.
І мусять і великі, і малі

Михайло Десна
2014.09.20 21:31
Ну, більше, ніж хотів
(щоб менше, ніж упрів)
наводив для панів
я зайвих слів.

Не депутат Хорив,
а вибори - мотив!
Бракує в світі див?

Владислав Лоза
2014.09.20 18:03
У горнилі всесвітньої спеки,
що роз`ятрює зболені рани,
ми - лінгвісти без бібліотеки
та належного фінансування.

Ми, що завжди занадто ретиві
в наріканні чумного зеленим,
несподівано для колективу

Ігор Шоха
2014.09.20 16:11
Ну от.
          Живу.
                   Не пишу.
                                  Не малюю.
Удачі служу як на засланні.
Але, коли з війною не воюю,
то як, буває, легшає мені.

Мирослав Артимович
2014.09.20 14:17
Йде війна. Сипле «градами» небо.
Ворог танками пре на нас.
Нам би точної зброї треба.
А Європа: «Іще не час…»

Ворог лютий і кровожерний.
Зупинити б навалу враз.
Огорнути колючим терном.

Світлана Костюк
2014.09.20 12:39
мила дівчинко кіски навсібіч
кулька справжня ця не повітряна
ельфи вимерли клич а чи не клич
дуже холодно дуже вітряно...
люба дівчинко ці твої синці
на колінцях печать реальності
лінії жорсткі стиснеш у руці
хочеш справжності хочеш справжності

Інна Ковальчук
2014.09.20 11:38
Не плачте…
Синам, під хрестами заснулим,
свої рушники вишиває безсмертя…
Загояться долі, війною роздерті.
Руїна потроху одійде в минуле.

А там, на причинному Сході Європи,
степи ковилою встеляють окопи…

Ніна Виноградська
2014.09.20 11:34
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло -
На відстані душі твоє плече

Тетяна Мілєвська
2014.09.20 00:18
А я чужая,
чужая я.
Вокруг дороги
не те поля,
не те объятья.
Улыбка тоже
мои сомненья
не растревожит,

Ніка Колонюк (Новікова)
2014.09.19 23:33
Що між нами лишилося? Трохи вологих слів.
Голоси, що не можуть пробитися крізь повітря.
Кілька светрів, тепло яких неможливо витримати.
Два сивіючих пасма. Усе, чого ти просив,
і усе, чого не було у мені у відповідь.

Що між нами було? Болюче м'яка

Ярослав Чорногуз
2014.09.19 22:45
Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Я ішов від озерця.
Ти сказала мені: "Будь здоров!
Будь здоров, ти мій любий юначе!.."
Ах, а серце і досі ще плаче.
Я ішов від озерця...
Десь на дні мого серця

Ніна Виноградська
2014.09.19 22:26
Мені від вас не треба і "аби",
Ви - просто спогад, схожий на минуле.
Ви - той листочок з давньої верби,
Що я колись у зошиті забула.

Що згадкою упав мені до ніг,
Вже вицвілий, ламкий, колись зелений.
І ваш непевний крок на мій поріг -

Володимир Сірий
2014.09.19 22:03
Під обгорточкою вроди
(Я не раз вже був закляк)
Демон лиха колобродить,
Лазить заздрості слимак.
І тоді краса зваблива,
Що була мов дивний гість,
Димом вицвілого дива
Безпардонно очі їсть.

Олександр Олехо
2014.09.19 19:39
привид мрії тче безсоння
ніч вмикає світло дня
ловить сонце підвіконня
сито хрюкає свиня

по хребті розріз-щілина
я вкидаю щастя днів
свинко-глинко ти не винна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Серго Сокольник
2014.09.20

Ляна задарма
2014.09.19

Ольга Значкова
2014.09.19

Брат Ліо
2014.09.18

Анастасія Надольна
2014.09.15

Катерина Есманова
2014.09.08

Марина Лавра
2014.09.04






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 30727
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній