ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2016.09.29 04:38
за чуттєві цноти
я чув хоча не те
лунало в кожній ноті
брудного вар’єте

тут паничі & вороги
піїти & голота
у скепсисі чи то з нудьги

Ігор Шоха
2016.09.28 22:22
А допи і гепи, і штепи-дурепи
горлали, – прийди і подай!
А ми, майдануті,
цінуємо Путю
за гасло його, – не зівай!

***
А малороси й недороси –

Василь Кузан
2016.09.28 20:21
з невеличким запізненням (два місяці і вісім днів)
та побажанням натхнення і кохання, досягнень і перемог у житті та житі


У тебе природа така, наче жінка.
Ти ніжний із нею, ти пестиш її.
Чаруєшся осінню так, наче грою,
Горою любуєшся. Горнеш гаї

Сонце Місяць
2016.09.28 17:48
прихмарний ранок ~
спогад від рани
холод не за горами

скрижалі осінні
цинічно~ звісні
зіничній призмі

Леся Геник
2016.09.28 14:20
Життя прожити – ніби неозоре поле перейти. А як пройдеш і що лишиш по собі, тай чи взагалі щось лишиш, залежатиме тільки від тебе. Та ще й не всім однакове судилося в тій дорозі: то добре стрінеться, то зле; то веселе, то зажурене стежку заступить; бува,

Гренуіль де Маре
2016.09.28 13:12
Ще рано. Ще дихай. Прокинься на раз-два-три.
Свій сон недопитий у кухоль хутчій збери.
Оце ж тобі й снідання, й пізній пустий обід,
Й холодна гірка вечеря, усе – тобі.

Цвіркун ще сюркоче, та серпень тепло обтяв,
І порскає місяць інеєм поміж трав,

Олександр Бобошко Заколотний
2016.09.28 12:57
Дощі до Трійці – як до хліба сіль.
У Трійцю без дощів уже й не віриш.
...Волого й тепло. Дзвони звідусіль:
від храмів стародавніх і новіших.

Радіють Бог-Отець, і Дух, і Син,
яким ти залюбки присвятиш вірші.
Дощі до Трійці – як до хліба сіль.

Світлана Майя Залізняк
2016.09.28 12:20
золотава клітка повна листя корму
гілочки салату ваза пахлави
не тюрма не воля
десь гудуть платформи
джмеликів липневих відпускай лови

стріли повертаються із низин де межі
тятива щодення вимащена аж

Юра Ерметов
2016.09.28 12:12
Так смішно буває - іноді гірко...
Ми помиляємось знову - невтомно й дико...
Із такою самовідданністю й самопожертвою,
що можна було б, здається, вмерти?

Якби не скалки під ногами та венах,
не безліч пасток у хащах (й нетрях),
не хижі спокуси, що л

Петро Скоропис
2016.09.28 11:42
В осінній день, коли не боязкі
на вітровії лиш нагі дерева,
а все, не так оголене, тремтить,
неквапно оминаю колонаду
двірця з західним сонцем у шибках
і голубів, що зграями обсіли
недопалки у чашах терезів
незрячої богині.

Світлана Майя Залізняк
2016.09.28 09:13
Пензликом рудавим
Фарбувала Осінь
Павільйони, лави,
Чайники безносі...
Зупиняла кішку –
Невимовно чорну,
Розсипала фішки,
Слухала валторну.

Серго Сокольник
2016.09.28 03:48
Вірш експериментаторський. Авторські знахідки

Ніч попереду ціла. Моя чарівна
Діво мила, іди до нічного вікна,
І розкривши його, наче душу свою,
Подивись, як пітьма серед ночі вою-

Є за право поглинути наші світи,

Ярослав Чорногуз
2016.09.28 01:10
Багряні пасемця свої
Явили віти тишком-нишком.
Предивне марево гаїв –
Краси печальної усмішка.

Здається - увійшла в екстаз,
І здивувала новизною.
Немовби літня жінка враз

Сонце Місяць
2016.09.27 20:29
роки летять мов ті птахи
через вокзали & портали
із ними порожнечі слів
сливе притомні, ледь недбалі

о ці слова, з яких яскрить
полум’яніючи без ладу
північний квіт на зламі лід

Ігор Шоха
2016.09.27 19:30
Раша апелює. Україна рада,
що не ми позаду в іграх у лото.
Нами не гидує паралімпіада,
солідаризує СеШеА, Канада,
Уільям Сирена. З Рашею – ніхто.

***
А наша естафета – на віки:

Шон Маклех
2016.09.27 16:20
У 1986 – 1989 роках я часто відвідував замок Кастлкнок, що й досі лежить в повних руїнах всіма забутий. А стільки пам’ятають його стіни, нині повиті плющем забуття… Я все хотів добитися реставрації замку Кастлкнок, але всі мої зусилля були марними. Колись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матіс Влад Матіс Влад
2016.09.29

Полівер Джоррі
2016.09.23

Юлія Ішані
2016.09.21

Наталія Ярема
2016.09.17

Андрій Мурин
2016.09.17

Жанна Черноброва
2016.09.11

Ол Чуб
2016.09.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 35688
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній