ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Домінік Арфіст
2015.03.27 10:23
дивлюся у місяцем замальоване завіконня
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
перед очима кіно нашого закам’янілого Криму
незриме якесь кіно – німе в якому лиш бачу зиму
завішені вікна – закутані пальми – закуті люди
не буде тут літа – шепо

Михайло Карасьов
2015.03.27 10:06
Сонце весняне крізь хвою
Світлом і тінню мережить
Стовбури сосон.
Лунко цвірінькають птахи малі
В верховітті.

Рух незбагненної вічної сили
Котики виткнув на гілці верби

Серго Сокольник
2015.03.27 00:58
Тучи пО небу мчатся отарой овец...
Воспаленный закат догорит, как костер...
Ну скажи же, подруга, скажи, наконец,
Все, что высказать хочешь, и весь разговор.

Расскажи как бывает порой тяжела
Эта ноша сокрытой любви от других,
И с тебя я сним

Марися Лавра
2015.03.27 00:15
черговий реверанс
учорашній екстаз
мікстує Брамс
гасовою лампою
пастельно під стелею
валить бас

аукаєш ти

Віта Парфенович
2015.03.26 17:13
Нотатки на полях,

Ні слова, ні півслова...

Куди проліг цей шлях?

Куди веде розмова?

Валерій Хмельницький
2015.03.26 16:56
Ігор Павлюк нікого не вбив -
Хіба випадково мурашку,
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.
Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину -
Ти стати, як Ігор Павлюк, зумій
І випий за це плящину.

Петро Скоропис
2015.03.26 16:17
Дзвони понині бринять мені у місті тім, Теодоро,
не в етері ти нібито канула пропелерчиком сніжинки
і виникаєш в сутіні, що сяєво з коридору,
легкою ходою площею з мармуром «друк.машинки»,
і ми встаємо з-за столиків! Кочівники од осілих
розбірливіш

Валерій Хмельницький
2015.03.26 10:10
Сонце гріє.
Не моя вина,
Що таке трапляється зі мною...
Бачу, як у хвилю йде вона,
Сяючи яскраво голизною.
А на дереві Амур засів
І стрілою цілиться у серце -
Закохався в кращу він із дів,

Ігор Шоха
2015.03.25 20:51
Намарне філософію учити,
не знаючи абетки житія.
Бажаємо за правилами жити.
А я не уявляю, що бандита
в поезії(читайте – ерудита)
влаштовує позиція моя.

Бо я не маю тої панацеї,

Олена Балера
2015.03.25 20:18
Спускалося в низини і так спокійно гасло
Усе, що йде на хвилі піднесення і втіхи.
І зайвими ставали обітниці і гасла,
Надії помирали приречено і тихо.

Ті, що в сини годяться, зазнати встигли лиха:
Чола торкнулась мудрість раніше за сивини.
А деког

Серго Сокольник
2015.03.24 23:04
У долоню розкриту руки
Впали сни...
Ти хоч трохи поспи, допокИ
День ясний

Не почне випивати з душі
Сили знов...
Я тобі розповім у віршІ

Іван Потьомкін
2015.03.24 19:38
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Ядвіга Верес
2015.03.24 19:11
Комусь на душі небеса, комусь - сліди ножових
Хтось забуде своє ім"я та згадає, до кого іде
Вони обирають шляхи птахів
або неживих
Переходити ріки їх темряви страшно навіть удень.

Прокидайся для того, аби тамувати їх біль
Розправляй їхні крила, к

Анна Віталія Палій
2015.03.24 18:30
Може, хто думає, що продавати квитки на автостанції – легка робота? Великі черги, штовханина, кожен поспішає, висловлює претензії… Правда, не завжди так, часто – спокійна черга, всі ввічливі, іноді навіть є невеликі перерви між відвідувачами, коли можна п

Карп Юлія Курташ
2015.03.24 13:22
Камін згортає полум'я у грань.
Не ніч, не вечір - присмак напівтону,
мов сповивальна магія бутону
крихкої тиші поміж інь і янь.

Розчахнув безмір непрозорість стін.
Вогненна плоть, порізана на дрова, -
пильнує порух звільненого Слова

Петро Скоропис
2015.03.23 14:25
Гіллі глоду, що бешкетуючи оповивають ґрати.
Безконечність велосипедною вісімкою не нанюхається коридору.
Повітря в ирії п’ють літаючі апарати,
і легені тут не при ділі, як ти не сіпай штору.
О, взірця в тинькуванні – місячної парсуни
гідний, іч, –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мері Беновські
2015.03.27

Ігор Роїк
2015.03.25

Таміла Леськів
2015.03.22

Іолана Тимочко
2015.03.20

Світлана Моренець
2015.03.17

Тетяна Кльокта
2015.03.14

Любов Вербовецька
2015.03.13






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайль Семенко (1892) / Вірші / Дерзання (1913-1914)

 Місто
Осте сте
бі бо
бу
візники – люди
трамваї – люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus kapy
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
БЕНЗІН
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе
нзін
авто
трам.
1914. Київ.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 18:29:45
Переглядів сторінки твору 32246
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.680 / 5.5  (4.847 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.360 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.29 16:30
Автор у цю хвилину відсутній