ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЗУСТРІЧ ЗІ СТАРИМ ДРУГОМ (Із циклу «У скляній корчмі»)

Зустрів учора старого друга
За чорним пивом.
Пустили наше буття по кругу,
Сумні, щасливі.

Пили душевно за тих, що в морі,
За тих, що в морзі...
За те, що час наш, як поїзд скорий,
Пішов по торзі.

За те, що трохи іще зосталось.
Чого? Навіщо?
Гріхи й тривоги, як води талі,
Зійдуть у вічність.

Прийти ніхто вже не обіцяє
До комунізму.
Куди? Навіщо ми поспішаєм?
Хіба на тризну?..

...Сиділи з другом за чорним пивом
Під жовтим кленом.
Було нам ранньо, було красиво,
Було зелено.

Летіли птахи, пір’я скидали.
Лилася пісня.
Дзвеніли сипко в друга медалі
Об хрест залізний.

А я в дарунок дістав із сумки
Книжку поезій...

Було нам вічно, було нам сумно,
Було тверезо.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-03 21:53:56
Переглядів сторінки твору 5128
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.11 21:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:10:58 ]

а я боюся болю
і боюся тверезого погляду на життя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:17:54 ]
І чому ви тоді жодного разу не випили з нами із келиха хмелю?!
Правда Ігоре?

До речі, ви вже тут, у Львові, з нами-козаками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:22:33 ]
...Сьогодні прибув, Володимире, з Києва.
Півдня відсипався.

Тепер ліричний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:24:37 ]
Ну, якось не було нагоди :))
до Львова я поки що тільки в мріях,
ні, була на тому тижні, але о 6-й ранку – проїздом – потяг "Одеса-Ужгород" :0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:23:33 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:19:36 ] - відповісти

Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:18:50 ] - відповісти
І я боюся, Василинко.
Але сміливий не той, хто не боїться, а той, хто перемагає біль страху і страх болю...
Давайте перемагати їх разом.
Впевнений, що Ви сильна і добра.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:25:53 ]
усе саме так
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 19:22:21 ]
Продовжую "висказувати" Вам свою "невисказану" любов...

Зустрів учора старого друга -
Також поета.
Взяли по пиву, щоб знять напругу
І сигарети.

А я в дарунок дістав із сумки
Іще тараню.
Здавалось, - мало... Було нам сумно.
Було нам ранньо.

Були ми ніжні, були невинні
(Ридай, козаче!..)
І вже від пива були ми сині,
Немов апачі.

Ми обнімали стовпа з розгону
(Єсенін - клена).
Було нам жовто. Було червоно.
Було зелено.

А як співали недружним хором!..
(Ти ж "помниш", Вова?)
... Таке-то сталось під світлофором
У центрі Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:59:58 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 20:58:54 ] - відповісти
Мила Світланко!
Ціную в поетах ліричність, а ще більше ліричну іронію, УСМІХ.
Якщо я першою якістю з горем навпіл володію, то з гумором на письмі Ви - явний лідер!
У житті ж у мене із анекдотами etc наразі все здорово, тому й дужжжжже радію пародіям на себе+на мої писанія! Особливо таким талановитим, як оце у Вас!
Були би Ви, Світланко, не в Італії, стиснув би Вас (по дружньому!.. :))) за талію...
Дякую.
Цей вірш достойно поповнить колекцію пародій на мене.
Будьмо і тримаймося!
Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-06 17:56:22 ]
Ігорцю солодкий, про яке лідерство Ви говорите? Чудово знаю, що і в "підМузники" Вам не годжуся ( та і "Бабая" боюся. Ще з дитинства :))) Поповнюватиму Вашу колекцію із величезним задоволенням, бо "дружні жарти" мені жартуються лише з гарними поетами. (Безнадійно вдивляється у далечінь): - О таліє, куди ти подалася?.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:48:52 ]
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 19:47:20 ] - відповісти
Можна зі мною, Світлано, на Ти -
І у розмові й писати листи.
А в Україну коли занесе -
Я покажу Вам, що хочете...
Все. :)

Дякую за сонячно-світланковий настрій!
Жду.
Вас і віршів+пародій на мене. :)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 05:39:46 ]
Потужний вірш.

Світлано, ну а пародія - теж классс!

А проблема талій - так вона скрізь... поширена(я в ту далечінь сама не раз очі видивляла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Міщук (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-09 00:04:07 ]
Ein Treffen mit altem Freund
(Aus dem Zyklus „In der Glaskneipe“)


Mit altem Freunde traf ich mich gestern bei schwarzem Biere.
Mit ihm besprachen ganz unser Wesen,
trübselig, lyrisch.

Für die wir tranken, die schon im Abflug…
Für die, die leben.
Dass unsre Zeit fliegt so, wie ein Eilzug,
rasch uns entgegen.

Dafür, dass trotzdem uns etwas bleibe.
Wovon? Wozu denn?
Wie Tauwasser nimmt ein das Ew’ge
Die Angst, die Sünden.

Zum Kommunismus endlich zu kommen,
verspricht mehr keiner.
Wohin? Wofür denn wir uns beeilen?
zur Leichenfeier?


… Mit Freund wir saßen am Ahorn gelben
mit schwarzem Biere.
Es ging uns herrlich, so morgens frische,
all‘ schien uns grüne.

Es flogen Vögel, die Federn fielen,
Gesänge klangen.
Und leise klirrten des Freunds Medaillen,
das Schwarzkreuz schlagend.

Und aus der Tasche nahm ich als Gabe
Eins meiner Bücher ….

Es ging uns ewig, es ging uns trübe,
Es war uns nüchtern.

01.03.2015

Deutsche Nachdichtung: Oleksandr Mishchuk
переклад на німецьку Олександр Міщук