ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші

 ***
Образ твору Моя поезія
не сприяє подальшому поступу літератури
Моя поезія
бездарна і реґресивна
Моя поезія
безлика і епіґонська
Моя поезія
то і не поезія зовсім
адже
Я не кохаю вітчизну всіма фібрами душі
Я не люблю солов’їний спів над ставками
Я терпіти не можу віршів Шевченка
Я атеїст і всяку церкву обходжу третьою дорогою
і взагалі (див. спочатку)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 23:44:02
Переглядів сторінки твору 20946
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.314 / 4  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.278 / 4  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.937
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 23:04:36 ]
Хіх :)))
Я ж ремаркував - тайпо.
Давай подивимось на цю точку виміру:
ЕТАЛОН, -а, ч. 1. Точний зразок установленої одиниці виміру. // Великої точності вимірний прилад, признач. для перевірки інших приладів. ** Державний еталон – первинний або спеціальний еталон, затверджений офіційно як державний. Міжнародний еталон – еталон, який за міжнародною угодою призначений для погодження розмірів одиниць. 2. перен., книжн. Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь.

Любунечко, див. тлум.2. - Мірило, зразок для порівнювання з чим-небудь ;)
А хіба не є Шевченко таким мірилом порівнювання?
Візьми скажімо кілограм - ну є десь там його еталон - правда?
Лежить собі - бо він еталон, з нього слово "кілограм" набирає ваги - від нього йде вимір.
Тепер я візьму пір`їну (ну так мені смакує) і скажу пір`їна (назвемо її містично Жадан) - це кілограм.
Гммм. А насправді пір`їна залишиться пір`їною. (Дмухає) Бай-бай кілограм. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-02 00:09:23 ]
Юрасику, навіть чудес світу - офіційно визнаних - є сім. І нікому на думку не спаде казати, що храм Артеміди, наприклад, величніший за піраміди Єгипта, або статуя Зевса Олімпійського краще за висячі сади Семіраміди. Вони всі разом створюють красу світу і доповнюють її кожне по-своєму. Тому порівняння твої безґрунтовні. Як ми вже з"ясували, Жадан - не Шевченко. І навіть не Марія Матіос :) Але і він частка української культури. І не найгірша її частка. Щодо еталонності поезії, тут треба підходити, нмсд, не тільки з позицій патріотизму чи національного прапору, але й чисто з "цехової" точки зору, тобто рими-образи-милозвуччя і т.ін. Ось з цієї точки зору - мірилом чого є вірші ТГШ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 16:09:40 ]
Сонечко, ластівочко, голубонько, зозулько, рибонько, квіточко, котику, кралечко, лілеєє, зіронько - Любунь :)
Яка ти жіноча у своїй логіці, яка ти прутка у вислизуванні, яка ти - ти.
Значить ти походжуєшся, що ТГШ (НАШЕ СВІТИЛО) римо-образно-милозвучне мірило - тобто ЕТАЛОН.
Ну Слава Богу (втирає стурбованість з обличчя).
Щодо еталону - то він може бути один - бо немає двох еталонів того ж кілограму.
Про Сім Чудес, про які ти говориш, можу сказати, що кожне з них - еталон осібно.
Ти ж не назвеш еталоном висоти падання води Піраміди чи Китайську Стіну еталоном Артемідності.
Описане тобою ніщо інше, як суцвіття еталонів, а це вже інша опера, партитура та інструменти...
Поняття еталону краси є хибним, бо сприйняття краси - це дотошна суб`єктивність.
Тому ті Жаданівські випендри - чіповська самореклама.
(Цілує дамі ручку і восвояється...)
Лю`, ну того Жадана - ти краща! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-02 17:46:16 ]
Зайчику мій заокеанський, навіть не дивлячись на те, що ти зрозумів моє питання як ствердження, тобто надав йому протилежного сенсу, пропоную підняти тост за справжню поезію і на цьому заспокоїтися. Тимчасово :) Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:26:38 ]
Будьмо!
Цитринки подати чи ти без закуски?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-02 18:39:47 ]
Ми ж не буряківку за поезію глушимо, а шляхетне Коктебельське шампанське. Його не закусюють, його смакують :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:51:14 ]
А, вотово воно,
ну то витягай з рота фрукту, я поцілунком закушу. :)))


1   2   3   Переглянути все