ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші / історія культури початку століття, 2003

 Елегія для Урсули




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-13 22:16:27
Переглядів сторінки твору 11228
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.501 / 6  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.455 / 6  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:37:21 ]
Він таки умничка, да?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 01:16:04 ]
у Жадана немає образів!
натомість є така собі гамма-єдиного-образу, рідкісна річ, за якої цілісна внутрішня візія, переливаючись десятками інших, неочікуваних, морських, помаранчевих, пустокімнатних, зрештою лишається єдиним, сумним і зрозумілим авторським образом. наче його вирвали у тебе з-під шкіри, зірвали з твого ж язика, вибили із твоїх же рук, пропустили крізь себе, а тоді повернули назад, але вже геть іншим, повним, стиглим, глибоким. на, мовляв, дивись, ось що ти відчував, але не міг перекласти словами.
а що тобі самому не стало слів пояснити, так це нічого. у мене слів стане на всіх. хоча, зрештою, я просто говорю. а ти хочеш - слухаєш,
хочеш - проходиш повз,
твоє діло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 08:17:48 ]
А чи дійсно рідкісна така форма вираження думок?) Я би посперечався. Так, він оригінальний, один з найкрутіших у сучукрліті.
Але на світовому рівні він - один з багатьох. Парадоксальні метафори придумали задовго до нього. Його талант, як на мене - у максимальному наближенні цього всього до сучасного читача, особливо - українського.

До речі, тут про 28 років, учора лиш читав у Аполлінера мініатюру одну, дещо перегукується, російською перекладено, як "Мышь", українського перекладу, на жаль, не знайшов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 08:47:55 ]
Про Миша із Бестіарію? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 11:02:29 ]
"Так, він оригінальний, один з найкрутіших у сучукрліті..." - ви що смієтеся? :)

"Два яйця варилися в окропі 15 хвилин і один до одного - ого, ми вже такі круті..."

Сергій Жадан безумовно талановитий, але попри техніку писання, яку, як це помітно за опублікованими його віршами, Сергій до кінця ще не осягнув, щоби стати справжнім Поетом, на мою думку, потрібно і навчатися відтворювати Божественне на досягнутому рідною мовою на час існування такого автора рівні. Навчиться - стане, не навчиться, так і залишиться просто одним із багатьох...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 11:09:26 ]
Сергій Жадан відтворюватиме Божественне? -
Ви що смієтеся? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 11:42:24 ]
А яка альтернатива? В мистецтві позитивної альтернативи Божественному не має. Якщо мистецтво - це найвища форма творчості, то альтернативою йому, а отже і творчості, є руйнація і саморуйнація?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 11:52:45 ]
Все можливо. Мені лише здалося, що сам Жадан про це й гадки не мав, коли обрав свою стезю. І що не завадило йому творити досі, хоча за логікою в його творчості мала би давно настати тотальна руйнація. Але не сперечатимуся. Справді, поживемо, побачимо, чим воно все закінчиться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 12:23:55 ]
Не можу погодитися, що поетична стезя Сергія Жадана лине конкретно в інший бік від Божественних висот. Петляє, як, очевидно, і всі інші. :)
Сергій Жадан тягнеться до гармонії слова, краси поетичного рядка - це речі Божественні, але із них час від часу випинають в інший бік гострі шпилі свідомо пущеного "зла". Питання не в тому, що про злі речі не варто говорити-писати, але це варто робити, перемагаючи "зло", гармонізуючи ситуацію, де це зло автором проявлене. Тобто йдеться про загальний творчий вектор, як суму різнонаправлених потуг, зрештою тільки він формує Митця, формує його долю?
І в більшості випадків кожному із нас не так легко зруйнувати дане нам при народженні добро, та й ангели-охоронці до певного часу кружляють над нами. Але якщо глянути на старше покоління, чи ж бо почитати мемуари, то скільки пропитих і загублених доль побачимо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 16:10:58 ]
Еді Ніде, так, саме з Бестіарію)

Майстерень Редакціє, я не буду сперечатися, це все одно не приведе до конструктиву. У нас просто різні погляди на творчість, Ви тяжієте до традиційних форм, а я от люблю "непоезію". Коли у людей різна аксіоматика - автоматично спільної точки зору вони не знайдуть. Це природньо.
Єдине хочу запитати: "А вы ноктюрн сыграть смогли бы на флейте водосточных труб?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 11:16:06 ]
Ігоре, навіть та більшість, про яку йдеться, насправді завжди залишатиметься у меншості :)
безумовно, Жадан - один зі свого кола багатьох, але радує те, що коло це - світового рівня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 11:29:44 ]
Звичайно, в кожного своє коло світового рівня.
Але таки не вартує перебільшувати наразі скромних поетичних досягнень Сергія Жадана. Існує такий автор і чудово. Зрештою, тільки роки дозволять судити - що є мистецтвом в поезії, тим більше - світового рівня, і що мистецтвом поетичним не є.
А в світі, знову ж таки - на мою скромну думку, зараз вельми багато тих, що отримують гроші із чітко поставленим завданням - руйнації національних традицій, і з кожним днем ясніше стає - хто куплений, а хто ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 12:19:28 ]
І ким, цікаво, куплений Жадан? Світовим сіонізмом чи американо-москальським підпільним центром з руйнації України? Дивно чути це саме від Вас, Володимире.
Повторюсь: я не належу до числа палких прихильників Жадана. Але об"єктивно не можу не признавати за ним талант і непересічну особистість. Хоча його "вхід" у політику і бізнес, нмсд, шкодять його творчості. Так, безумовно, і в нього є тексти, які "випадають" (згадаймо Бродського). Але те, що ми бачимо тут, аж ніяк не сприяє "руйнації національних традицій". Значно більшою мірою їх руйнують ті, що, не маючи таланту, весь час "пережовують" згадане Вами Божественне, калину-малину і т.п. Особливо, якщо вони при владі і "роблять погоду" на культурному "театрі" України.
Хіба це не вони "куплені"? хіба не вони не дають тому ж Фішбейну націоналку? Хіба не вони намагаються опустити до свого рівня інших?
Не скажу про світовий рівень, але на українському Сергій Жадан таки явище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 12:38:30 ]
А звідки ви взяли, Любо, що я казав про Сергія Жадана???
І навіщо ви говорите про купленість Жадана?!
Це вкрай не коректно. А світ зараз переповнений інсинуаціями і проти Христа, і проти Бога в цілому, супроти усіх традиційних цінностей - як народів інших, так і народу нашого...

Так що вразили ви мене, Любо, в контексті сказаного мною. :(
Не контрольованій владі і грошам заважають традиційні цінності. І ні влада, ні гроші не мають якихось національних ознак - зло не має національних ознак - владою і грошами воно намагається безлико поєднувати і нищити Божественність особистості...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 13:14:43 ]
Значить, ми один одного не зрозуміли :) Оскільки Ваші слова про "купленість" йшли одразу після оцінки творчості Жадана, я і зробила такий висновок. Тому і здивувалась. Наразі все стало на свої місця - згодна повністю: зло не має національності. Але до чого тут Жадан, про внесок якого в українську культуру ми намагаємось говорити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 15:13:57 ]
Чудово, що порозумілися. :)

Про внесок Сергія Жадана в українську культуру, як і про внесок кожного із нас, я думаю ще зарано говорити.
І що таке культура? Думаю, що це таки багатовікова паросль животворних традицій, і якщо так, то спершу потрібно говорити про ті животворні традиції, які започаткував або посилив собою той чи інший автор.

І хотілося би втримати Сергія Жадана від підлітково-революційного ставлення до оцих самих живих традицій.

Ще видається мені вкрай важливим момент подробиць, гарного володіння красою пов'язаних текстом твору подробиць. У сильного національного поета (а які вони, справжні Поети ще можуть бути, так?) вони, як перлини, як діаманти виблискують у живому масиві рідної матерії. У автора, який пише про не своє, пише не про те, чим серце живе (якщо воно живе) - подробиці узагальнені і виглядають вуглинками чужого багаття. На перший погляд "прикольно" говорити, що там у них усе погасло, і ось вам бліда картинка мого яскравого бачення, бо раптом ви не відаєте, що поруч полум'яніють безсмертні вогні, які набагато цікавіші і живіші, і глибші, аніж випадковий погляд стороннього мандрівника...

Молодь і справді не відає до пори до часу багато чого, отже і говоримо вам, молодим, - стати справжнім можна лише будучи з народом, і в народі, в його традиціях. А щодо "нема пророка у Батьківщині своїй", так це пряма вказівка талантам не робити із себе кумирів і поводирів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 16:21:38 ]
Дозволю собі, можливо, дещо нахабне запитання. Хто з цих митців є неукраїнським і ненаціональним на Вашу думку: Євген Плужник, Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Яків Савченко, Валер'ян Підмогильний, Осип Турянський, Василь Чумак, Богдан-Ігор Антонич, Павло Тичина?
Якщо усі - неукраїнські, тоді мені Ваша позиція зрозуміла. Якщо ж навпаки - тоді чому їм можна було експериментувати, а тому ж Жаданові - зась?

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 16:48:43 ]
Я не розумію вашого запитання, Ігоре. Мною сказано, що на мою ж думку, справжнім поетом стати можна лише будучи з народом, і в народі, в його традиціях. До чого тут "Хто з цих митців є неукраїнським і ненаціональним"????

Щодо творчого експериментування, то воно саме по собі аж ніяк не протиставляється культурі свого народу, його традиціям. Бо творчість - це завжди додавання добра, примноження добра...
Тому експериментування і руйнування_заперечення (наприклад традицій свого народу) далеко не одне й те саме. Експериментування - це ж тільки дослідження - реально існуючого, а значить і розвиток, і уточнення. Це може стосуватися і (теоретично) нової традиції (вкажіть таку, нову, цікаво буде почути про таке диво), але традиції...
Так що екперимент, як на мене, можливий лише у руслі певної традиції, і в жодному випадку не за її межами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 16:57:32 ]
Хм.
У такому разі все одно не розумію.
Але певно ми просто розмовляємо різними поняттями.

Кверофутуризм - гарна річ, до речі.
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-10-14 17:02:38 ]
"...смерть - це ніби перейти з однієї
порожньої кімнати в іншу,
здіймаючи протяг, який вириває розетки
і вистуджує кров тим, хто залишився."

а хто, власне, залишився в порожній кімнаті? :)
експерименти - цікава і необхідна штука.
пані Ніка вважає "у Жадана немає образів!
натомість є така собі гамма-єдиного-образу". нехай навіть так. але навіщо стільки слів?
думка, звичайно, дуже суб`єктивна, але у мене таке відчуття, що Сергій Жадан разом зі своїми віршами дістає з кишені купу різних (колись, безумовно, корисних речей) як то: уламки сірників, нові і покоцані монетки, якісь ключі, які вже не пам`ятають своїх замків і т.д...
спішу :) забагато слів, коротше кажучи :)
підкреслюю: ДУЖЕ СУБ`ЄКТИВНА ДУМКА