ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.08.17 08:09
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Милий мій не сумуй, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем

Лесь Українець
2019.08.16 18:50
Був на світі сирота –
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,

Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому

Серго Сокольник
2019.08.16 13:30
***маленька поема. оригінальна авторська ідея***

Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,

Сергій Губерначук
2019.08.16 12:14
Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,
а всі думки мої, мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!

Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозою світлою до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!

Ніна Виноградська
2019.08.16 11:25
Спасибі вам за ваші добрі очі,
За теплий погляд і ласкаву річ.
Хоча над містом висне хмари клоччя,
І накрапає дощ, заходить ніч.

І все навкруг засохло і не квітне,
Бо це вже осінь узяла права.
Жалкую я, що не зустріла квітень

Олександр Сушко
2019.08.16 09:42
Святкують безголів'я власне дурні,
Накрив державу блазенський ковпак.
Зламалась вісь у колесі фортуни,
Візничий лиш кривлятися мастак.

Від патріотики немає толку,
"Ганьба!" і "Гей!" грошви не принесе.
Міняю оселедця на ярмолку -

Віктор Кучерук
2019.08.16 06:32
Г. С...
Захлинався, скрикував, не дихав,
У нерівних сутичках всього, –
Щоби тільки не почуло лихо
Голосу щасливого мого.
Воював достойно в теплих пущах
Найсолодших радощів і мук,
Раз любов живлюща і цілюща

Ярослав Чорногуз
2019.08.16 00:33
Так хочеться любові і жури,
Так хочеться печалі й просвітління.
Ти говори зі мною, говори –
Я ладен слухати до оніміння.

Ти говори, а я – враз уявлю,
Як лагідно рука мене торкає.
І щось затисне груди від жалю…

Іван Потьомкін
2019.08.15 21:51
Бувало, як перетнеш із козами провалля,
Опинишся у царстві конюшини.
Там якось натрапив я на сонне зайченятко.
Хотів спіймать, та лиш заросився.
...Давноминулі спогади післявоєнного дитинства
Налинули, як конюшину стрів в Єрусалимі.
«Як ти сюди доб

Олександр Сушко
2019.08.15 15:18
Потрібне вухо. Хоч одне, лапате,
Бо чути перестав палких богинь.
У цій біді кохання винувате -
Жона відгризла в приступі жаги.

Щоб не кричав - панчохою мій ротик
Заткнула благовірна й каже: - Ша!
Лежать у ліжках діви, мов колоди,

Юлія Радченко
2019.08.15 13:57
Рідненька дівчинко! Веснянко сонячна!
Ти стала вічністю. Тобі там зоряно?
На небі виросли блакитні соняхи -
Очима дивляться на світ прозорими.

Я хочу тішитись твоєю силою,
До тебе линути думками-зграями.
А осінь - в золоті. А весни - сивіють.

Світлана Майя Залізняк
2019.08.15 13:34
Богдан Ковальчук 2 год Зараз я редагую відверто недолугий текст про війну. Погане в ньому, далебі, все, що тільки може бути: картонні, нереалістичні, максимально мерісьюшні персонажі з абсолютно тупорилими репліками й повною відсутністю мотивації у діях

Тетяна Левицька
2019.08.15 13:24
Не діли мене, мій щедрий, з вітром буйним,
з океаном, сонцем, смерчем, не діли.
Лиш тобі я постелю шовкові руни
у пустім степу шорсткої ковили.
Не діли мене, мій щедрий, не діли!

Не розказуй, мій відвертий, що калина
на губах солодких болем не щем

Олена Побийголод
2019.08.15 12:38
Із Зінаїди Гіппіус

Це - невідновно. Та непоправно.
Хоч мий водою, хоч бий поклони.
По нас проїхав - навмисно явно -
дебелий вершник, чий кінь - червоний.

У твані в’язнуть його копита,

Ніна Виноградська
2019.08.15 11:32
Життя мойого надвечір'я -
До вікон схилена верба.
Гіркої долі недовір'я
І десь в душі взялась журба.

Погасли літні блискавиці
І прогриміли всі громи.
Любов пили немов з криниці,

Володимир Бойко
2019.08.15 10:55
Хоче крихітний ведмедик
Крихітний велосипедик,

А маленький бегемотик –
Чималенький вертольотик.

А зелений крокодильчик –
Дорогий автомобільчик.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 ОСІННІЙ ВЕЧІР
Осінній вечір, що пропах
димами сірими,
гойдає на своїх руках
листочки зірвані.
Воркочуть білі голуби
не колискової:
любов мою не розгуби
в листку кленовому…
Де саме зупинився час –
немає значення.
Важливо, що життя у нас.
Ніщо не втрачено,
бо час спливе, перемине,
а ми зостанемось.
В повітрі квітами війне,
водою талою…
І знов відродиться життя
в новій історії…
А, може, просто ти і я
удвох повторимось.




Найвища оцінка Олександр Сушко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 01:05:34
Переглядів сторінки твору 2314
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.063 / 5.38  (5.032 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.007 / 5.33  (4.962 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.08.14 18:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 07:48:18 ]
Пані Ірино!
Звертаю вашу увагу на деякі місця у вашому творі і пропоную ще трохи помізкувати. Вірш дуже хороший. Не кладіть його до шухляди, можливо вийде пісня.
Важливо, що життя у нас
Іще не втрачене.
"А ми зостанемось" - "водою талою" - немає рими.
"В собі повторимось" або "Іще повторимось"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 14:31:06 ]
Дуже гарно, Іро! Органічно, по-справжньому!

Ваше творче зростання все помітнішим стає. Щиро радію за вас, що не женетеся за грою слів і подібними витребеньками.

Може, останній рядок справді доопрацювати? Вар.: "удвох повторимось"...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2009-11-01 14:35:25 ]
Приємно чути таке від Вас, Вікторіє :)
Я от якраз вчитуюсьі думаю, як би було краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2009-11-01 14:39:46 ]
Тут "удвох повторимось", напевно, буде найкраще, бо не хочеться, щоб втратилась думка, що повторимось для себе, а не для когось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 16:14:49 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 18:05:55 ]
Ще раз перечитала... Упевнена, що не помилилась: вірш справді дуже вдалий, про то свідчать і коментарі (бо їх багато).

Цікаві зауваги Чорнявої Жінки не всі беріть до уваги:

щодо запахів і кольорів - дуже суб'єктивно, бо запах диму і без того більш-менш "загальновідомий", а колір - важливий саме для цього тексту (можна було, звісно, пограти з цим - якийсь незвичний колір приписати... але то був би інший твір);

щодо "не колискової" - цілком прийнятний варіант, зафіксований у класиці;

те саме і щодо часу - так можна договоритися і до того, що часу немає... (і не лише часу) - то лише наше суб'єктивне сприймання.

Єдине, з чим можу погодитись: "Важливо, що життя у нас", хоча незавершеним цей рядок не вважаю, там лише тире пропущено: "Важливо, що життя - у нас", себто життя зупинилось у нас... (тут обігрується кілька значень цього дієслова, якщо я правильно зрозуміла вашу думку, Ірино)

Звісно, панна-коментатор мала повну свободу вислову, але не розумію, чому слід занижувати оцінку твору, виходячи із якогось "імно"?!

І ще дивує рівень коментування (загалом): чомусь зупиняються частіше на дрібницях, а про посутні характеристики творів (світоглядні, філософські...)забувають. Прикро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 21:03:43 ]
Відповім лише в тій частині, що стосується Каті Луганської: керувалася тут добрим знанням можливостей Каті (вона справді може значно більше, і буде прикро, якщо через ваші захвалювання припинить працювати над собою!) Але то дурниці - припинімо ці суперечки на сторінках інших авторів. Тим більше, що останнє моє міркування вас особисто не дуже то й стосувалося: загалом я вас дуже поважаю і ціную - і як чудового автора, і як виваженого критика. Вибачте, якщо спричинилася до прикростей.
З повагою і прихильністю - Вікторія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:18:00 ]
Добре, Вікторіє. Як то кажуть, "проїхали".
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2009-11-02 21:31:19 ]
Дякую, Ярославе! Життя у нас доти, доки ми хочемо жити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./Л.П.) [ 2009-11-02 21:29:10 ]
Головне, що все завершилося миром :)