ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Квiтка
Образ твору В гай піду на полонину,
Простирадло кину,
Під очима небосхилу
Народжу дитину.

Зав’яжу пупок поволі,
Слізно спеленаю.
Понесу дитя в подолі,
Наче квітку з гаю.

Очі у Сірка позичу,
Здибавши сусідку.
– Добрий вечір я вам зичу.
Що придбали? – Квітку…

Принесу її додому,
Там сердита мати.
Насвариться, а потому
Стане заглядати.

– Подивись, у немовляти
Сині оченята.
Візьме ненька колисати,
І розквітне хата.

Будемо дитя в маруні,
Череді купати,
очі ті небесно-сині
Ніжно милувати.

Донька виросте з пелені
Скаже: – Хто мій тато?
– Де шумлять гаї зелені,
Квіточок багато.

Я зірвала щастя в гаї,
А журу згубила.
Зараз я не пам’ятаю,
Чи його любила.

Повний місяць, певно, знає
Й оксамитна зірка…
Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-01 19:47:53
Переглядів сторінки твору 8296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.422 / 5.5  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 10:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 19:55:37 ]
Привіт! Сюжет полонить, народна поетика, пісенність і думка...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:03:12 ]
Ой, мені так приємно це чути :)
Дякую за коментар і Вашу оцінку.
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-01 20:11:34 ]
Мені вірш теж сподобався, життєвий і сучасний... Усе правильно, краще думати про хороше...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:56:05 ]
Дякую, Миколо, дуже рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 20:34:50 ]
Вперше зустрічаю такий добрий погляд на таку проблему. Із вірша світиться любов до дитини. Це головне. Молодець Ви, пані Тетяно.
p.s. А моралізувати тут можна без кінця і краю :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:58:40 ]
Олесю, дякую, за відгук, мені приємно, що Вам сподобалось. Діти це наша радість!!!
З симпатією,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 21:07:13 ]
Як народна пісня! Але цікаве, нетипове подання теми.
Дуже сподобалось.
Єдине, пані Тетяно, здається, щось з наголосом в останньому стовпчику.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 22:55:08 ]
Дякую, Зоряно, що вказали на помилку та написали, уже виправила. Так, це пісня в народному стилі.
З теплом та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-11-01 23:38:07 ]
Тетянко, мені сподобалася Ваша пісня, її легкість, доброта та незвичайний сюжет. Але я не певна, що в слові «гірка» вірний наголос.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-01 23:53:39 ]
Дякую, Ларисочко, що ж тепер придумати? Це ж ключова фраза.
Завтра на свіжу голову буду думати, як покращити. Завжди думала, що гІрка.
Обіймаю Вас з теплом, ще раз дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 10:03:51 ]
В теперешній час, коли в нашої молоді такі проблеми з репродукцією, немає чого позичати очі в Сірка, а, навпаки, гордо іти посеред людей. А якщо поглянути у ці блакитні оченята, на їхньому тлі меркнуть усі людські пересуди... Та людський осуд це така дрібниця, порівняно з новим паросточком життя. Щастя Вам, Тетянко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 13:07:58 ]
Патарочко, дякую! І Вам хай щастить!
Згодна з Вами, що на людський осуд не треба звертати увагу.
З ніжністю, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-02 15:23:27 ]
Гарно написали. Це може бути і народна пісня, якби хто приклався до музики справжній. Відчувається, що це народно-пісенне русло для Вас - природнє. Хоч тут є щось і від притчі.
Зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 16:02:44 ]
І я хотіла би, аби хтось поклав цей вірш на музику. Але де ж того композитора знайти? :)
Дякую, Ярославе, за Ваше тепло.
Зі взаємним теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:52:35 ]
Народно-пісенно-заквітчане... Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 11:19:29 ]
Дякую, Світланко!
"Розумію, звідки у Вас - стільки тепла, що на усіх вистачає :) ". Мені дуже цікаво, що Ви мали на увазі :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:38:51 ]
Вітаю. Таню!
Оце дійсно - народна поезія:)
Кілька невеликих зауважень:
1."Зав’яжу пупок поволі,
Слізно сповиваю" - у першому рядку майбутній час, а в другому - теперішній?
Наголос у останньому рядку і повтор "доля". Варіант:
Хто на долю нарікає,
Тому й жити гірко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:00:03 ]
Вітаю! Приємно це чути, Сашо!
Дякую за зауваження. Виправила. Твій варіант сподобався, хотіла одразу його поставити, але потім побачила, що у слові "тому" наголос на другий скад, а мені треба на перший. Тож написала:
"Хто на долю нарікає,
Буде жити гірко."
Отже дякую, що наштовхнув мене на думку і надихнув.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 17:04:08 ]
Успіхів, Таню!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталі Копієвська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 17:21:56 ]
Тетяно, це просто надзвичайно. Мені справді сподобався Ваш вірш-пісня. Та й уся Ваша поезія сповнена такими почуттями... Хочеться читати. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 18:05:47 ]
Дякую і Вам, Наталі! Дуже приємно це чути.
Заходьте, будь ласка! Рада, що Вам сподобалось.
З теплом,
Тетяна