ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Свідзінський (1885 - 1941) / Вірші

 Холодна тиша
Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Три радості у мене неодіймані:
Самотність, труд, мовчання. Туги злобної
Немає більше. Місяцю надламаний,
Я виноград відновлення у ніч несу.
На мертвім полі стану помолитися,
І будуть зорі біля мене падати.

1932
Із збірки "Медобір"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 20:52:58
Переглядів сторінки твору 35378
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.509 / 6  (5.043 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 5.429 / 6  (4.958 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.12.13 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 21:05:57 ]
Чудовий білий вірш - і за формою, і за суттю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:53:24 ]
Мені цікаво, чи знав, наприклад, О.С.Пушкін, що пише "Маленькі трагедії" "білим віршем". Думаю, що і Володимир Свідзінський це називав якось інакше. Напевно, поезією метричною...
Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:10:09 ]
Якщо зважити на те, що "білий вірш" виник десь у 16 ст., мабуть, знав. Але справа навіть не в цьому.
Вам подобаються ці рядки, Володимире? Ви чуєте, відчуваєте музику, яке йде від них? Вони сповнені пошуком гармонії (і зовнішньої, і внутрішньої, чи не так?)
Так яка зрештою різниця, як це назвати? Я вважаю, що це білий вірш.Ви вважаєте це ще чимось.Суть від цього не змінюється: це є зразок гарної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:55:20 ]
Між нами, Любо, категоричне непорозуміння.
Невже означення "білий вірш" існує з 16 століття??? Саме про це я і пишу... Прикро, що ви цього не зрозуміли, чи тільки вдаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:01:31 ]
Ну, чому ж непорозуміння? Я розумію, що Вам не подобаються самі означення. Так, скоріше за все, у 16 ст. "білий вірш" не називався так, а називався по-іншому. ЩО ЦЕ ЗМІНЮЄ ПО СУТІ? Ось чого я не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:13:46 ]
До речі, в білому вірші, на відміну від вільного (верлібра) є розмір: білий ямб, білий анапест, білий дольник.А "Маленькі трагедії" написані саме драматичним (білим) п"ятистопним ямбом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:28:36 ]
Ви не розумієте, Любо, бо кажете те, що я не казав. :(
Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Справа в іншому, що важливо було б знати, як сам автор це все називав і класифікував. Про що я і висловив обережні підозри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:36:57 ]
Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, і якщо багато хто не знаєте, як воно має в таких випадках виглядати (при різних довжинах рядків), то це не значить, що його не має там бути. І видавати кроїння прози за творчий процес.
І свобода - це не хаос, і відмови, це якраз навпаки - доцільність божистого вибору. Але для прийняття такого розуміння свободи потрібно вірити в Бога, що багато хто із сучасних критиків-аналітиків не вважає за потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:37:29 ]
А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. А далі вже справа класифікаторів і називальників. Критиків. Ваша прихильність до тотальної формалізації заважає подивитися крізь неї. Якщо півня назвати куркою, він не почне нестися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:40:31 ]
"Верлібр, як вірш, повинен мати ритмування, " - ми зараз говоримо про "білий вірш", а не верлібр. Це - дві великі різниці, як говорять в Одесі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:53:27 ]
Читайте, Любо, уважніше власні коменти - вище ви самі згадали про верлібр. Тож я уточнив свій погляд на цю тему.

А щодо авторів, не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. Просто цікаво було б знати їхню думку, правда?
Саме у цьому суть моєї делікатної зауваги щодо використання вами "нових" означень до "старих" віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:06:09 ]
Володю, у нас змагання, хто кого невірно зрозуміє чи перекрутить слова? Бажаєте перемоги? :)
"не варто вам судити, що вони робити вміли, а що - ні. "
Я не казала, що вони (автори) не вміли, я припускалася думки, що вони цього не робили.
Читайте уважніше мої коменти :)
А узнати їх думку - таки да, цікаво було б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 00:15:57 ]
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:18:16 ]
Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть. :)
Ви сказали трохи вище: "А Вам не спадає на думку, що автори самі ніяк не класифікували і не називали? Що вони творили і все. Саме про це я і кажу, що не потрібно судити що вони знали, чи що вони в той час думали, і цікаво було би про це довідатися.
Ви, Любо, розумієте значення слів, чи і значення слова "судити" вам пояснювати? :(
Запамятайте, що українською
СУДИТИ, суджу, судиш, недок. і док. 1. тільки недок., неперех. у першу чергу Складати думку про кого-, що-небудь...
А суддівська трійка - це вже за обставинами, яких тут не помітно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:38:32 ]
З великим задоволенням поясню:
Ви пишете:
До того ж, Ви непослідовні, любий Володю.
У 21.53 Ви кажете: "Всі ці пізніші назви навряд чи пояснюють, швидше заплутують тих, хто навчається..."
А вже в 23:28: "Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
Так заплутують чи нагадують? Визначтесь вже якось :)

Подивіться, Любо, уважно в українські словники щодо
Заплутувати і нагадувати - ви переконаєтесь, що ці означення не конфліктують між собою, а в поєднанні вказують на існуюче протиріччя. Наприклад, "білий" - заплутує неофіта, а "вірш" - нагадує, таких протиріч у "нових" назвах занадто багато, аби вони нормально пояснювали відмінності, але що маємо, те маємо.
Але йдеться про мене, правда? Про моє сприйняття:
"Я не казав, що мені не подобаються "нові" назви. Вони навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування."
"Нові" назви (із врахуванням усе нових обставин розвитку Поезії) ДЛЯ МЕНЕ (виглядають) навіть точніші, бо всюди неофітам нагадуть про необхідність віршування.
Ось і ця точність вказування на вірш, це повинно бути віршем, а не чорт знає чим, - куди вже точніше?
Але закриваємо дискусію, бо вона абсолютно безсенсова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:26:46 ]
"Ви знову, Любо, перекручуєте, зараз уже свої слова - дивна пристрасть" - я розкусила Ваш благородний порив, о, народний меснику! На жаль (на Ваш жаль), у Вас цей номер не вийде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:33:03 ]
А Ви вмієте веселити! Тобто "білий" заплутує, кажете? Виходячи зВашої логіки, нещасних неофітів має заплутати будь яке означення з двох слів. Наприклад: "метрична" - заплутує (хто зна, шо за метр мається на увазі), а "поезія" все розставляє по місцях.
Ці веселощі зВами можна було б і продовжити, але, як сказано в анекдоті,"Знаєте,Наташо, просто не хочеться". Тому й справді, прикриємо.

ПС. Побачите Галантного Маньєриста, перекажіть, щоб рукавичку підібрав у Дуелянтській. Хоча судячи зі всього, чоловіки нончє не ті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 22:39:13 ]
Дякую тому, хто нагадує про таку поезію. Звичайно, вона особлива. Ще й коли зважити, яку треба було мати силу й упертість, щоб у 32 році писати вірші, на яких ніяк не позначилися тодішні культурні реалії. Це не втеча від них, а їх зухвале ігнорування. Оце мене захоплює у Свідзінському. А в оцьому вірші викликає питання образ винограду. Автор явно апелює до виноградної лози як традиційного символу Христа, Його жертви і її плоду. Та чи йдеться про його прагнення долучитися до Христової жертви, чи це протиставлена їй власна язичницька жертва?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:54:22 ]
Мені дуже приємно, Романе, що Ви теж поділяєте захоплення творчістю Свідзинського, чию сторінку я маю честь вести :)
Щодо конкретно цього вірша, то він був написаний після драматичного розриву Св. з дружиною, і, здається, він шукав джерела відродження і відновлення в творчому і душевному (духовному) плані. Про Ваші припущення не думала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:22:42 ]
І пошук істини (якби ж вона була!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:29:44 ]
Для тих, кого сотворив Господь, істина, безперечно, існує. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:23:06 ]
Так, пане Романе, про вірш можна багато чого сказати.
І форма близька до античностей, що вже промовисто, по-друге - купа символів, що від античності до часів нинішніх мають більш-менш схожі трактування, і той самий виноград, як один із найдревніших сонячних символів урожайності, щедрості, багатства, що далі, після відомих слів Христа ("Я виноградна Лоза" ("Євангеліє від Іоана", 15:1) набуває і християнського розуміння - тим більше йдеться і про молитву...
Та й від зірок до червоних зірок вельми близько - нехай опадають від молитви...
Але це все могло йти і на містерійному рівні підсвідомості, що сприйняла свій великий Промисел.
Та й сімейна драма могла додати чуттєвості, все як завше у поетів... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:32:09 ]
Смію замітити, що античні безримові вірші існували тоді, коли традиції римованої поезії ще не склалася. Білий вірш (на відміну від античних) - свідоме уникнення рими.
Невже Ви цього не розумієте, чи тільки вдаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:47:05 ]
І до чого тут ця репліка, Любо?
Ви ж і назвали композицію білим віршем, ви і далі перекрученнями моїх слів займаєтесь. Подобається? :)
Ніби не важко зрозуміти те, що я написав.
Все частіше і частіше я пишу не про те, про що потім говорите ви. До чого тут розмова про рими, коли йшлося про глибокий (до античності) потік мислення, бачення, ствердження...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 01:23:32 ]
"форма близька до античностей" - виключно через ці Ваші слова, дорогий Володю, і з"явилася моя репліка. Бо рима - одна з ознак саме форми, а "потік мислення, бачення, ствердження" - це вже не форма.
Я зрозуміло кажу? Мені теж дивно, що останнім часом Ви наполегливо розумієте зовсім не те, про що я кажу. Ви це навмисно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:46:09 ]

Ви категорично не праві, Любо, і саме ви говорите про рими, в той час, як я говорю про "І форма близька до античностей, що вже промовисто..." - форма теж багато що організовує, багато до чого спонукає, і близька до античностей форма цілком природно наповнюється автором, на мою думку, адекватним, хоча і в нових умовах відтвореним, глибинним "потоком мислення, бачення, ствердження".

Однозначно навмисно ви це робите. І для чого воно вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:23:27 ]
Так і бачу, Володю, вираз Вашого обличчя, коли Ви писали останню фразу :)
Ви ж все чудово розумієте, я теж все чудово розумію. За бажання, цю Вашу фразу про форми і наповнення можна було б препарувати далі. Але навіщо?