ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
2015.07.17
2015.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Головні поетичні огляди
Події очима керівництва
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Події очима керівництва
Що там у нас із літературним життям відбувається? Всі від усього відпочивають?
Жорж Дикий : Наразі розмовляємо із Адміном, Володимиром Ляшкевичем, далі В.Л.
Що робиться у нашому світі
Добре пишучий вірші народ активно завойовує вершини наших рейтингів.
Йдуть перемови із запрошеними у редактори самвидаву яскравими поетичними особистостями.
І десь далеко чути гуркіт гармат і безладну стрілянину, фронт бойових дій все далі віддаляється від істини, і від нас з вами.
Див. також:
__Акції на форумі "Укрцентру", або причини спаму.
__"Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
__Про оцінки та оцінювання
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Що там у нас із літературним життям відбувається? Всі від усього відпочивають?
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Де, питають нас красуні-поетки, диспути, полум'я поетичних баталій, сумно...
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то вони не на поверхні. На поверхні сам знаєш що завжди плаває. Ось цього в нас нині немає, і дуже добре. А на глибині - ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена нових лауреатів, вони прийняли запропоноване нами Лауреатство.
Ще ми відкрили сторінку редакторського круглого столу,
Я сподіваюся, що редакторський колектив невдовзі (після 1 вересня) почне збиратися на наших модернізованих сторінках і каталізувати процеси розвитку, і сайтового порозуміння із кращими і просто хорошими здобутками сучасної української поезії.
Ми також, ледь не щодня, з паном Майстром та паном Олесем Раком правимо майбутній фейс "Майстерень".
Повторю, що з Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у дослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Були автори, які не хотіли дослухатись до цих наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Тобто є повсякденна і досить строга праця з авторами, в результаті якої через прийомний покій, чи там віртуальні шлюзи, до нас поступають більш-менш рівні за якістю вірші, а всілякі "хуліганства" відтісняються на рівень підсвідомої діяльності наших користувачів. Це теж добре. Хоча і там вони від нас не заховаються, правда Жорже?
З дрібненького, - я нарешті запам'ятав прізвище, як його, о, Деріди!
Жорж Дикий : Останнє геніально. Повинен зауважити, що і я не сиджу, склавши руки. Починаючи з низу рейтингів йду вгору, підіймаючи у "ар'єргарда" тонус і бажання до подальшого життя в Поезії. Але це ще питання, хто в авангарді, а хто в ар'єргарді! Скажу чесно, і мені зараз стало набагато простіше жити, - я радий, що шановні редактори Лариса Вировець та Вікторія Осташ із витонченим смаком прокладають дороги у наших високомистецьких хащах. Щасти Вам!
В.Л.: Вікторія Осташ, щоправда зараз у відпустці і далеко від Нету, а Лариса Вировець ще з нами. Видам вам Жорже маленьку таємницю - я прошу також бути нашим редактором і поетесу Аню Багряну, ось написав їй листа, чекаю відповіді...
Жорж Дикий : Дивно, що наша прекрасна частина не жаліється на труднощі при оцінюванні творів, у них жодних труднощів, а в нас із тобою... У чому специфіка моменту?
В.Л.: Нагадаю, що про оцінки та оцінювання, в основному розмовляємо на відповідній сторінці http://ukrart.lviv.ua/samvydav/publication.php?id=1339
Думаю, що наші з тобою, Жорже, труднощі - у природі чоловічій. Чоловіки більш конфліктні істоти. А ще треба бути об'єктивними. Так, намагаємось бути аж занадто обережними у стосунках із авторами. Часто вони це сприймають як надмірний холод. А автори у нас, здебільшого, гарні, веселі, талановиті. На жаль, надмірно теплі відносини, що складаються через коментарі на сторінках твоїх, чужих віршів, часто утруднюють редакторське життя.
Коли редакторів буде більше, то багато проблем зніме їх круглий стіл, їх діалог із адміністрацією, яка теж персонально зміниться.
Круглий стіл редакторів також займатиметься і правилами оцінювання.
Повертаючись до авторів, Жорже, кажу, що здебільшого всі наші активні у спілкуванні автори, мають гарну поетичну перспективу, кожен розвиває свій напрямок. І при оцінюванні вже йдеться не про те, як виглядає автор у порівнянні із класичними
канонами, а наскільки він пішов далі цією своєю дорогою. Зрозуміло, що тут потрібен час на уважні спостереження, на охоплення процесів, а отже і на зростання самого редактора-поціновувача...
Жорж Дикий : Наразі розмовляємо із Адміном, Володимиром Ляшкевичем, далі В.Л.
__Акції на форумі "Укрцентру", або причини спаму.
__"Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
__Про оцінки та оцінювання
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Де, питають нас красуні-поетки, диспути, полум'я поетичних баталій, сумно...
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то вони не на поверхні. На поверхні сам знаєш що завжди плаває. Ось цього в нас нині немає, і дуже добре. А на глибині - ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена нових лауреатів, вони прийняли запропоноване нами Лауреатство.
Ще ми відкрили сторінку редакторського круглого столу,
Я сподіваюся, що редакторський колектив невдовзі (після 1 вересня) почне збиратися на наших модернізованих сторінках і каталізувати процеси розвитку, і сайтового порозуміння із кращими і просто хорошими здобутками сучасної української поезії.
Ми також, ледь не щодня, з паном Майстром та паном Олесем Раком правимо майбутній фейс "Майстерень".
Повторю, що з Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у дослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Були автори, які не хотіли дослухатись до цих наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Тобто є повсякденна і досить строга праця з авторами, в результаті якої через прийомний покій, чи там віртуальні шлюзи, до нас поступають більш-менш рівні за якістю вірші, а всілякі "хуліганства" відтісняються на рівень підсвідомої діяльності наших користувачів. Це теж добре. Хоча і там вони від нас не заховаються, правда Жорже?
З дрібненького, - я нарешті запам'ятав прізвище, як його, о, Деріди!
Жорж Дикий : Останнє геніально. Повинен зауважити, що і я не сиджу, склавши руки. Починаючи з низу рейтингів йду вгору, підіймаючи у "ар'єргарда" тонус і бажання до подальшого життя в Поезії. Але це ще питання, хто в авангарді, а хто в ар'єргарді! Скажу чесно, і мені зараз стало набагато простіше жити, - я радий, що шановні редактори Лариса Вировець та Вікторія Осташ із витонченим смаком прокладають дороги у наших високомистецьких хащах. Щасти Вам!
В.Л.: Вікторія Осташ, щоправда зараз у відпустці і далеко від Нету, а Лариса Вировець ще з нами. Видам вам Жорже маленьку таємницю - я прошу також бути нашим редактором і поетесу Аню Багряну, ось написав їй листа, чекаю відповіді...
Жорж Дикий : Дивно, що наша прекрасна частина не жаліється на труднощі при оцінюванні творів, у них жодних труднощів, а в нас із тобою... У чому специфіка моменту?
В.Л.: Нагадаю, що про оцінки та оцінювання, в основному розмовляємо на відповідній сторінці http://ukrart.lviv.ua/samvydav/publication.php?id=1339
Думаю, що наші з тобою, Жорже, труднощі - у природі чоловічій. Чоловіки більш конфліктні істоти. А ще треба бути об'єктивними. Так, намагаємось бути аж занадто обережними у стосунках із авторами. Часто вони це сприймають як надмірний холод. А автори у нас, здебільшого, гарні, веселі, талановиті. На жаль, надмірно теплі відносини, що складаються через коментарі на сторінках твоїх, чужих віршів, часто утруднюють редакторське життя.
Коли редакторів буде більше, то багато проблем зніме їх круглий стіл, їх діалог із адміністрацією, яка теж персонально зміниться.
Круглий стіл редакторів також займатиметься і правилами оцінювання.
Повертаючись до авторів, Жорже, кажу, що здебільшого всі наші активні у спілкуванні автори, мають гарну поетичну перспективу, кожен розвиває свій напрямок. І при оцінюванні вже йдеться не про те, як виглядає автор у порівнянні із класичними
канонами, а наскільки він пішов далі цією своєю дорогою. Зрозуміло, що тут потрібен час на уважні спостереження, на охоплення процесів, а отже і на зростання самого редактора-поціновувача...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію