ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
13:57
i think that gravity sets into everything,
including careers,
but pendulums do swing
and mountains do become valleys after a while...
if you keep on walking.
mountains are like a girl's mood swings
and boy that's a sweet sour kinda mysterio
including careers,
but pendulums do swing
and mountains do become valleys after a while...
if you keep on walking.
mountains are like a girl's mood swings
and boy that's a sweet sour kinda mysterio
2024.03.29
13:56
Though my soul may set in darkness,
it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night
And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…
it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night
And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…
2024.03.29
13:55
The number one reason most people don't get
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.
The fastest way to make
money is to solve a problem.
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.
The fastest way to make
money is to solve a problem.
2024.03.29
13:54
There is a battle of two wolves inside us.
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f
2024.03.29
13:53
I don’t know how many roles
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
mentor and grandfather to
my children are working out quite well
I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
mentor and grandfather to
my children are working out quite well
I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,
2024.03.29
13:52
Крізь кожне серце,
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.
З неслухняної дочки свавільна жінка.
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.
З неслухняної дочки свавільна жінка.
2024.03.29
13:51
Нашим девізом має бути не
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».
Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.
«Прощаючи тих, хто мене критикує,
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».
Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.
«Прощаючи тих, хто мене критикує,
2024.03.29
13:49
Ліс – прекрасний прояв сили природи
і самий яскравий приклад її досконалості.
і самий яскравий приклад її досконалості.
2024.03.29
13:47
«Вчинок - все; репутація - ніщо»
«Практика та теорія, мій друг, суха,
але вічно зеленіє дерево життя»
І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
«Подумавши як слід, думка викладай,
«Практика та теорія, мій друг, суха,
але вічно зеленіє дерево життя»
І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
«Подумавши як слід, думка викладай,
2024.03.29
13:39
Єдина річ у Всесвіті,
яку ми дійсно можемо контролювати -
це наші думки.
У космосі нічого не пропадає.
Шлях до зірок веде багаторічне ув’язнення.
Астронавтика пахнет в’язницею.
Та й взагалі космос потрібно любити,
хоча б за те, що дарує почуття
яку ми дійсно можемо контролювати -
це наші думки.
У космосі нічого не пропадає.
Шлях до зірок веде багаторічне ув’язнення.
Астронавтика пахнет в’язницею.
Та й взагалі космос потрібно любити,
хоча б за те, що дарує почуття
2024.03.29
13:37
уява - спогади
з минулого та майбутнього
вашого втілення.
Це спогади та бачення нами
лише іншими очима.
Я часто згадую, ті дні важкі,
і з щастям розумію,
з минулого та майбутнього
вашого втілення.
Це спогади та бачення нами
лише іншими очима.
Я часто згадую, ті дні важкі,
і з щастям розумію,
2024.03.29
13:35
Заяложені слова
Дуду спішить образити тебе
І кожну хвилину шукає привід,
Щоб сказати тобі заяложені слова…
Не думаючи, що каже, що робить
Бруднить себе і всіх навколо
Набридла всім дуду брехня,
Дуду спішить образити тебе
І кожну хвилину шукає привід,
Щоб сказати тобі заяложені слова…
Не думаючи, що каже, що робить
Бруднить себе і всіх навколо
Набридла всім дуду брехня,
2024.03.29
13:35
я до серця ключ шукала.
у тому світі, де живе кохання,
але світ той був у душі закритий
і ключ знайти я не могла...
Наївність і довіра до всіх живе в мені
з'явився момент поранити і поранили мене
поки що... не зустріла тебе.
знайти шлях до серця т
у тому світі, де живе кохання,
але світ той був у душі закритий
і ключ знайти я не могла...
Наївність і довіра до всіх живе в мені
з'явився момент поранити і поранили мене
поки що... не зустріла тебе.
знайти шлях до серця т
2024.03.29
13:33
я уявила образ,
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
2024.03.29
13:33
Стародавній текст зашифрований
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
2024.03.29
13:32
Міріади частинок я розсиплю,
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
УВАРОВСЬКИЙ ДІМ У ЖОВТНІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
УВАРОВСЬКИЙ ДІМ У ЖОВТНІ
Жовтень у культурно-мистецькому житті Уваровського дому виявився дуже насиченим. Повну залу зібрав поетичний вечір Ігоря Павлюка і Євгенії Більченко «У скляній корчмі». «Скляна корчма – символ нашої епохи, де все на виду, де гине Душа, але одночасно, заблукавши, болить і «виструнюється» до журавлів», - так розтлумачує Євгенія назву вечора, однойменну одній із книг Ігоря Павлюка.
Перший в Україні володар "Залізного Мамая" (Народна Шевченківська премія), премії ім.В.Симоненка та ім.Б.Нечерди, Міжнародної літературної премії “Тріумф”, ім.М.Шашкевича, Міжнародної літературної премії ім.Г.Сковороди „Сад божественних пісень”, Ігор Зіновійович вперше саме в Уваровському домі представив свою нову книжку соціальної лірики, яку щойно забрав із видавництва - «Україна в диму». Вірші, прочитані з цієї книжки, звучали сильно і актуально. У них не було ані пафосу, ані навмисного згущення фарб. Те, якою саме постає Україна у творчості Павлюка, стає зрозуміло із самої назви. Біль, щире переживання за долю держави, відчуття себе і українського народу єдиним організмом – такі настрої проходили крізь вірші із цієї збірки.
Смиренні і злобні,
З волоссям, фарбованим кров'ю,
Поранені в себе,
Сумні, як чорти у раю.
Об'єднані в зграю
Лише материнською мовою...
На жаль, ой, на жаль,
Я себе серед них впізнаю.
Батьківщина Ігоря Зіновійовича — історична Волинь. Навчався у Санкт-Петербурзі. Відбував заслання в Забайкальській тайзі. Пілігрим. Об’їздив Росію, Сполучені Штати Америки, Кавказ, Польщу, Туреччину, Ірландію... Мріє побувати в Африці, в Австралії, вирощувати сади в космосі. Живе у Львові, в Києві, в Острозі... на Поліссі. «Ігор Павлюк – поет, у якого нема зазору мiж словом i серцем», – так вiдгукнувся про творчiсть свого колеги Микола Вiнграновський. I, безперечно, мав рацiю! «Маємо щастя, що такі Поети родяться ще на нашій грішній землі майже раз на століття, що вони ходять коло нас і своїм поетичним чудо-словом-нервом допомагають вірити, жити, творити, любити, горіти». Борис Олійник.
Творчість Ігоря Павлюка останнім часом дуже тісно переплітається із творчістю іншої талановитої особистості, киянки Євгенії Більченко (поетеси, прозаїка, перекладача, філософа, культуролога, релігієзнавця, кандидата педагогічних наук, члена редакційної колегії Міжнародного літературно-художнього журналу "Ренессанс" та Всеукраїнської творчої спілки "Літературний форум" і Літературного об'єднання "Каштановый дом", постійної авторки журналів "Золота доба", "Золотой век", "Ренессанс"). Саме Євгенію Більченко Ігор називає своєю духовною сестрою, про неї відгукується: «Давно після поетів срібного віку не читав такої якісної російськомовної поезії», її вірші перекладає українською мовою. Що, між іншим, робить і з віршами Павлюка сама Євгенія. Тому друга частина вечора була присвячена «перехресним» перекладам. Ігор читав свої вірші, Євгенія власні переклади російською мовою, а потім – навпаки: Павлюк перекладав Більченко. Такий турнір дуже живо сприймався публікою, наскільки блискучими виявилися переклади, як, власне, і оригінали.
Новим для Уваровського дому став захід «Симбіоз мистецтв. Артпроект «Народжені Гармонією». Це було творення живопису під фортепіанні імпровізації киянина, викладача дитячої школи мистецтв №6 ім. Г.Жуковського Олексія Кисельова. Із Олексієм Петровичем відвідувачі ворзельського Центру мали змогу зустрітися уже вдруге. І знову були вражені глибиною і вишуканістю його музики. Стати учасниками артпроекту міг кожен бажаючий, хоча перевага у першу чергу віддавалася саме професійним художникам. До того ж кожен міг прийти просто послухати музику, яка звучала протягом трьох годин. Серед професійних художників, що приїхали того дня у Ворзель, були Вікторія Новосельська, чия виставка зараз експонується цьому ж Культурному центрі, Наталія Моцак, Ліна Федорченко, випускниці київської ДШМ №6 та його викладачі Софія Розуменко, Юлія Гордієнко, Марія Михайлова, Вашкулат Валерія та ін. Бажаючих взяти участь в артпроекті виявилося чимало: майже усі місця для художників та глядачів були зайняті (у проекті взяли участь також відомі київські поети Тетяна Аінова і Володимир Гутковський). І що цікаво, до кінця вечора значна кількість слухачів не втрималася, приєдналася до творців і теж через малюнок передала свої почуття, викликані імпровізаціями Олексія Кисельова. По завершенні заходу кожен міг поспілкуватися із психологом Іриною Полєтаєвою, яка допомагала через створені образи знаходити відповіді у вирішенні деяких складних життєвих ситуацій авторів. Усі творчі роботи, народжені гармонією, нині розміщені на стендах центральної зали Уваровського дому. На прохання учасників артпроекту, подібні зустрічі будуть знову повторюватися.
Ще одна цікава зустріч відбулася із Президентом громадської організації Культурно-педагогічний центр «Белый город», керівником регіональної Творчої Лабораторії Гуманної педагогіки «Орфей», членом Національного союзу журналістів України, редактором Міжнародної газети «Гуманна педагогіка» Валерієм Кучеровським, який приїхав із Бєлгород-Дністровська. Зустріч відбулася завдяки проведенню у цей час Міжнародним педагогічним читанням з Гуманної педагогіки, які проходили київському Національному педагогічному університеті ім.М.Драгоманова. Саме для цих читань Валерій Андрійович підготував майстер-клас «Людина як зірка народжується» із циклу «Ми всі з зіркової глибини». Його ж погодився провести і у Ворзелі. На пропозицію відвідати цей майстер-клас відгукнулися вихованці Ірпінського економічного коледжу та діти, які зараз відпочивають у санаторії «Прапор». Заняття було присвячене філософським роздумам про призначення людини, про розвиток її творчих здібностей, культури та етики. З великим інтересом діти проглянули науково-популярний фільм про Космос, у якому йшлося про зародження галактик і планет, про мандрівки на усі відомі нам планети нашої галактики, про їхнє минуле і майбутнє, про чудеса і Красу Космосу, про небачені світи, неймовірні космічні явища, космічні закони життя. Фільм викликав таке захоплення у глядачів, що ми обов’язково зробимо повторний його перегляд.
Отже, будемо долати стереотипи, що цікаве і насичене культурно-мистецьке життя буває лише у великих містах. Адже справа не у величині населеного пункту, а зацікавленості у цьому його жителів.
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
Перший в Україні володар "Залізного Мамая" (Народна Шевченківська премія), премії ім.В.Симоненка та ім.Б.Нечерди, Міжнародної літературної премії “Тріумф”, ім.М.Шашкевича, Міжнародної літературної премії ім.Г.Сковороди „Сад божественних пісень”, Ігор Зіновійович вперше саме в Уваровському домі представив свою нову книжку соціальної лірики, яку щойно забрав із видавництва - «Україна в диму». Вірші, прочитані з цієї книжки, звучали сильно і актуально. У них не було ані пафосу, ані навмисного згущення фарб. Те, якою саме постає Україна у творчості Павлюка, стає зрозуміло із самої назви. Біль, щире переживання за долю держави, відчуття себе і українського народу єдиним організмом – такі настрої проходили крізь вірші із цієї збірки.
Смиренні і злобні,
З волоссям, фарбованим кров'ю,
Поранені в себе,
Сумні, як чорти у раю.
Об'єднані в зграю
Лише материнською мовою...
На жаль, ой, на жаль,
Я себе серед них впізнаю.
Батьківщина Ігоря Зіновійовича — історична Волинь. Навчався у Санкт-Петербурзі. Відбував заслання в Забайкальській тайзі. Пілігрим. Об’їздив Росію, Сполучені Штати Америки, Кавказ, Польщу, Туреччину, Ірландію... Мріє побувати в Африці, в Австралії, вирощувати сади в космосі. Живе у Львові, в Києві, в Острозі... на Поліссі. «Ігор Павлюк – поет, у якого нема зазору мiж словом i серцем», – так вiдгукнувся про творчiсть свого колеги Микола Вiнграновський. I, безперечно, мав рацiю! «Маємо щастя, що такі Поети родяться ще на нашій грішній землі майже раз на століття, що вони ходять коло нас і своїм поетичним чудо-словом-нервом допомагають вірити, жити, творити, любити, горіти». Борис Олійник.
Творчість Ігоря Павлюка останнім часом дуже тісно переплітається із творчістю іншої талановитої особистості, киянки Євгенії Більченко (поетеси, прозаїка, перекладача, філософа, культуролога, релігієзнавця, кандидата педагогічних наук, члена редакційної колегії Міжнародного літературно-художнього журналу "Ренессанс" та Всеукраїнської творчої спілки "Літературний форум" і Літературного об'єднання "Каштановый дом", постійної авторки журналів "Золота доба", "Золотой век", "Ренессанс"). Саме Євгенію Більченко Ігор називає своєю духовною сестрою, про неї відгукується: «Давно після поетів срібного віку не читав такої якісної російськомовної поезії», її вірші перекладає українською мовою. Що, між іншим, робить і з віршами Павлюка сама Євгенія. Тому друга частина вечора була присвячена «перехресним» перекладам. Ігор читав свої вірші, Євгенія власні переклади російською мовою, а потім – навпаки: Павлюк перекладав Більченко. Такий турнір дуже живо сприймався публікою, наскільки блискучими виявилися переклади, як, власне, і оригінали.
Новим для Уваровського дому став захід «Симбіоз мистецтв. Артпроект «Народжені Гармонією». Це було творення живопису під фортепіанні імпровізації киянина, викладача дитячої школи мистецтв №6 ім. Г.Жуковського Олексія Кисельова. Із Олексієм Петровичем відвідувачі ворзельського Центру мали змогу зустрітися уже вдруге. І знову були вражені глибиною і вишуканістю його музики. Стати учасниками артпроекту міг кожен бажаючий, хоча перевага у першу чергу віддавалася саме професійним художникам. До того ж кожен міг прийти просто послухати музику, яка звучала протягом трьох годин. Серед професійних художників, що приїхали того дня у Ворзель, були Вікторія Новосельська, чия виставка зараз експонується цьому ж Культурному центрі, Наталія Моцак, Ліна Федорченко, випускниці київської ДШМ №6 та його викладачі Софія Розуменко, Юлія Гордієнко, Марія Михайлова, Вашкулат Валерія та ін. Бажаючих взяти участь в артпроекті виявилося чимало: майже усі місця для художників та глядачів були зайняті (у проекті взяли участь також відомі київські поети Тетяна Аінова і Володимир Гутковський). І що цікаво, до кінця вечора значна кількість слухачів не втрималася, приєдналася до творців і теж через малюнок передала свої почуття, викликані імпровізаціями Олексія Кисельова. По завершенні заходу кожен міг поспілкуватися із психологом Іриною Полєтаєвою, яка допомагала через створені образи знаходити відповіді у вирішенні деяких складних життєвих ситуацій авторів. Усі творчі роботи, народжені гармонією, нині розміщені на стендах центральної зали Уваровського дому. На прохання учасників артпроекту, подібні зустрічі будуть знову повторюватися.
Ще одна цікава зустріч відбулася із Президентом громадської організації Культурно-педагогічний центр «Белый город», керівником регіональної Творчої Лабораторії Гуманної педагогіки «Орфей», членом Національного союзу журналістів України, редактором Міжнародної газети «Гуманна педагогіка» Валерієм Кучеровським, який приїхав із Бєлгород-Дністровська. Зустріч відбулася завдяки проведенню у цей час Міжнародним педагогічним читанням з Гуманної педагогіки, які проходили київському Національному педагогічному університеті ім.М.Драгоманова. Саме для цих читань Валерій Андрійович підготував майстер-клас «Людина як зірка народжується» із циклу «Ми всі з зіркової глибини». Його ж погодився провести і у Ворзелі. На пропозицію відвідати цей майстер-клас відгукнулися вихованці Ірпінського економічного коледжу та діти, які зараз відпочивають у санаторії «Прапор». Заняття було присвячене філософським роздумам про призначення людини, про розвиток її творчих здібностей, культури та етики. З великим інтересом діти проглянули науково-популярний фільм про Космос, у якому йшлося про зародження галактик і планет, про мандрівки на усі відомі нам планети нашої галактики, про їхнє минуле і майбутнє, про чудеса і Красу Космосу, про небачені світи, неймовірні космічні явища, космічні закони життя. Фільм викликав таке захоплення у глядачів, що ми обов’язково зробимо повторний його перегляд.
Отже, будемо долати стереотипи, що цікаве і насичене культурно-мистецьке життя буває лише у великих містах. Адже справа не у величині населеного пункту, а зацікавленості у цьому його жителів.
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію