ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віталій Безсмертний (1964) /
Проза
/
Не треба впадати у відчаї
початок моєго роману
Cuando mi querido lector que tome este libro, él debe saber que el autor de estas líneas - no un escritor profesional. Esto es sólo un intento de expresar en papel todo lo que pedía desde hace mucho tiempo para salir. Pero lo que vino de la misma al juez que usted, mi querido amigo. Sin embargo, nois soit entre dit 1; este libro debe ser el resultado de todo lo que hemos experimentado, se sienten a las raíces. Sin embargo, debido a la ineptitud de nuestro talento grande, este manuscrito es una colección de los pensamientos fragmentarios, a veces incluso los más atrevidos. Por supuesto, todo lo que oímos, son las propias palabras de lo fragmentario, matando en los principios humanos más comunes.
Todo lo que va a pasar con los héroes de nuestra historia, todo esto una vez, y cuando algo nos pasó a nosotros. ¡Ah, mi amigo, usted debe pedir perdón por lo que no se han presentado. (Ya sea por su distracción y la mediocridad ... o porque algún tipo de pensamiento poco esquemática nos ha visitado en este momento de la responsabilidad. En aquellos días, tiempo lejos de nosotros para siempre magnificamos - Cyril Afinogenovich D-in. Por lo tanto, nos detuvimos en el hecho de que todos los eventos incluidos en el libro puede considerarse autobiográfica. Y no se trata de establecer analogías con su persona. Tome esta manera desapasionada, y entonces usted puede comprender a la vez, sentir, excavar las raíces del dodo, oculto a los ojos humanos. Para todos los que tratan de encontrar aquí, con respecto a su persona, - los vanos esfuerzos. Por supuesto, cada juez de sí mismo. Sin embargo, la petición del autor uazhte.
Todo lo que pasó con los personajes es sólo un sueño wakeless largo. Sleep - esta es la mejor cura para la hipocondría. Y cuando esta mujer, que llamamos s n o r d o j, nos hechiza con sus encantos, que en syadite - más cómodo en la silla, envolvió en una manta de lana, toma este libro, y leer todos los cóndrulos como la elevación del brazo (o como se se les llama) que retira su mano.
Se podría decir aquí que no es nuevo en la elección de género. Derecho! Incluso antes de que había escrito muchas novelas en mis sueños o con ellos. Aunque esto es sólo un medio para expresar nuestros sentimientos, pensamientos, sólo dolor, y lo más importante - la búsqueda de los mejores en este vasto mundo pour Notre Sainte Russie, 2 - Sí, es algo muy importante - lo debemos vyatoyu tierra y nada más! Mais, rien de plus 3.
1 entre usted y yo (fran.)
2 para la Santa Rusia (fran.)
3 Sí, nada (fran.)
1 между нами говоря (фран.)
2 для нашей Святой Руси (фран.)
3 Да, больше ничего (фран.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
початок моєго роману
Cuando mi querido lector que tome este libro, él debe saber que el autor de estas líneas - no un escritor profesional. Esto es sólo un intento de expresar en papel todo lo que pedía desde hace mucho tiempo para salir. Pero lo que vino de la misma al juez que usted, mi querido amigo. Sin embargo, nois soit entre dit 1; este libro debe ser el resultado de todo lo que hemos experimentado, se sienten a las raíces. Sin embargo, debido a la ineptitud de nuestro talento grande, este manuscrito es una colección de los pensamientos fragmentarios, a veces incluso los más atrevidos. Por supuesto, todo lo que oímos, son las propias palabras de lo fragmentario, matando en los principios humanos más comunes.
Todo lo que va a pasar con los héroes de nuestra historia, todo esto una vez, y cuando algo nos pasó a nosotros. ¡Ah, mi amigo, usted debe pedir perdón por lo que no se han presentado. (Ya sea por su distracción y la mediocridad ... o porque algún tipo de pensamiento poco esquemática nos ha visitado en este momento de la responsabilidad. En aquellos días, tiempo lejos de nosotros para siempre magnificamos - Cyril Afinogenovich D-in. Por lo tanto, nos detuvimos en el hecho de que todos los eventos incluidos en el libro puede considerarse autobiográfica. Y no se trata de establecer analogías con su persona. Tome esta manera desapasionada, y entonces usted puede comprender a la vez, sentir, excavar las raíces del dodo, oculto a los ojos humanos. Para todos los que tratan de encontrar aquí, con respecto a su persona, - los vanos esfuerzos. Por supuesto, cada juez de sí mismo. Sin embargo, la petición del autor uazhte.
Todo lo que pasó con los personajes es sólo un sueño wakeless largo. Sleep - esta es la mejor cura para la hipocondría. Y cuando esta mujer, que llamamos s n o r d o j, nos hechiza con sus encantos, que en syadite - más cómodo en la silla, envolvió en una manta de lana, toma este libro, y leer todos los cóndrulos como la elevación del brazo (o como se se les llama) que retira su mano.
Se podría decir aquí que no es nuevo en la elección de género. Derecho! Incluso antes de que había escrito muchas novelas en mis sueños o con ellos. Aunque esto es sólo un medio para expresar nuestros sentimientos, pensamientos, sólo dolor, y lo más importante - la búsqueda de los mejores en este vasto mundo pour Notre Sainte Russie, 2 - Sí, es algo muy importante - lo debemos vyatoyu tierra y nada más! Mais, rien de plus 3.
1 entre usted y yo (fran.)
2 para la Santa Rusia (fran.)
3 Sí, nada (fran.)
1 между нами говоря (фран.)
2 для нашей Святой Руси (фран.)
3 Да, больше ничего (фран.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію