ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2018.12.19 08:18
З одного боку, нібито – орли,
а з іншого , мов когути, обоє.
Ой, людоньки! Закльовує малий
великого ліричного героя.

Але оба – мої учителі:
один – сонету, інший – параної...
А дисципліна – наче москалі:

Віктор Кучерук
2018.12.19 07:57
Від самоти осатанілий,
У плині скорбному ночей, –
Шукаю досі марно тілом
Її довірливе плече.
Ніяк змиритися не можу
Із тим, що стихнув скрип пружин, –
Що на розстеленому ложі
Лежу засмучено один.

Василина Іванина
2018.12.18 20:58
ожеледиця жебрає
на роздоріжжі
_дайте хоч одненьку жертву_
тихо канючить
підступно скалячись
услід перехожим
мовляв
недалеко втечете від мене

Тетяна Левицька
2018.12.18 17:14
День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
Блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю

Ярослав Чорногуз
2018.12.18 15:50
Мене повчає псевдодруг, як жить,
Хоча молодший віком проти мене.
Та уявля себе «великим» вченим,
Й нема нахабству дикому межі.

І по воді його все пишуть вила –
Він хоче, щоб поліг я на війні.
А він пророком став, був на коні,

Віта Парфенович
2018.12.18 15:27
кому доводити і що?
а головне – то є навіщо?
танцюючи на попелищі,
розплата буде і «расчет»

кому доводити і де?
хто я – я теє добре знаю,
на ранок з кавою чи чаєм,

Олександр Сушко
2018.12.18 11:43
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.

Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.

Любов Бенедишин
2018.12.18 11:23
Хочеться крикнути: «Де ти?» –
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.

Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором

Ігор Шоха
2018.12.18 11:15
Усі ми аплодуємо, буває,
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.

ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...

Світлана Майя Залізняк
2018.12.18 10:23
Сон...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?

Сцени...
ліани...

Віктор Кучерук
2018.12.18 06:36
Як прикро, люба, що не разом
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...

Галина Михайлик
2018.12.17 22:02
сніжно
ніжно
біло

біль
минув
давно -
гадало_ся...

Ігор Шоха
2018.12.17 21:16
Йдемо за обрій інеєм повиті.
Усе насущне маємо з небес.
Неуязвимі, бо за правду биті,
і віковічні, бо Ісус воскрес.

До видимого муляємо ноги
та істині радіємо здаля.
У нас немає битої дороги,

Василина Іванина
2018.12.17 20:42
у мовчазнім чеканні стільки всього –
терплячості, непевності,
підозри,
що ти нетрібна,
мов ота ялиця,
в якої стовбур скривило від бурі.
...який хосен із неї – ні краси,
(та й кожен відвертається байдужо),

Серго Сокольник
2018.12.17 19:17
БІМБА еротично-детективне сюрреалістичне оповідання ***оригінальний сюжет, авторські знахідки. Опубліковано, як і уся моя інша проза*** -Любий, дай-но мені трохи коньяку! Не вмикай світло, пляшка десь тут, біля ліжка... І тобі ось... Все, клади! Йд

Іван Потьомкін
2018.12.17 14:33
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся,- чую голос.-
Між слів і дій тамтешніх наміри й помисли,
Прийнятні сьогоденню, віднайди.
Аби бодай на гріх один йому полегшал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рая Лебідь
2018.12.12

Ліна Редіген
2018.11.25

Катерина Теліга
2018.11.22

Ігор Федів
2018.11.17

Артем Харченко
2018.11.17

оксана деркач
2018.11.12

Віктор Католик
2018.11.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вероніка Новікова / Вірші

 пташині сни
Образ твору [не вірю]

Станція
в танці пил і вокзальні лиця
верхня чи нижня буде її полиця
вікна завжди виходитимуть на захід
колії мертві їх переїхав двічі
вицвілий потяг холод-деінде-рахів

серпень незмінно вилиняє у січень
біле незмінно зіллється в блідо-сіре
чуєш у мерзлу землю зарита птахо
я у тебе не вірю.

[вірю]

місяць – те ж саме сонце /з більмом на оці/
січень – той самий липень /пусте, що мертвий/
добрі – ті ж самі злі /й усього – що терплять/
холодно буде довше /ніж буде досить/

[немає]

ти дрімаєш
німа на моїх колінах
майже рідна неначе чужа мати
ти настільки свіжа іще картина…
я боюся тебе
торкатись.

[є]

станція станція
вже проводжати запізно
б'ються на смерть колеса вищить залізо
хтось пуповину снам її перерізав
хтось переплутав дні у розмитих вікнах
сніг поміж двох фіранок собі
радий

скільки не мерзни
мерзнути ти не звикнеш
птахо в землі
як тобі там
літати?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-27 19:32:43
Переглядів сторінки твору 2992
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.894 / 5.5  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.867 / 5.5  (5.163 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.18 01:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 19:44:33 ]
Шукаю слів, щоб передати враження і відчуття прочитаного. Знаходжу, гублю, знов шукаю. Не знаходжу( Вірш просто неймовірний. Ніби я їхав поруч, на сусідній полиці і заглядав так само під землю.
"Вищить"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 22:39:11 ]
даа, вищить) дякую.
рада, що заімпонувало.

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 19:51:12 ]
не скажу, що Ваша оця поезія пуста чи бездарна, тут відчувається інтелект і естетизм, але інфернальна вона, я би сказав некрофільна, така що ґенерує сьюіцидні настрої...Знаєте є поезія життя, а є поезія задзеркалля життя. От Ваш текст саме таким видається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 20:49:30 ]
дозвольте не погодитися, шановний "Віссаріоне" :)
є вживання в емоцію (хай негативну), є вагання, сумнів (вірю-не вірю-немає-є), більше того - є невіра в те, що під землею неможна літати. Яка ж це некрофілія і - тим паче - "сьюіцидні настрої..."?

ПиСи. А прізвище у Вас гарне. Особливо його семантична наповненість :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 20:50:33 ]
sorry, невіра в те, що під землею МОЖНА літати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 23:16:36 ]
я подав свій холістичний фід-бек щодо цього тексту, люба ЧорЖі, а всі ці Ваші "є невіра в те, що під землею неможна літати. Яка ж це некрофілія " то від лукавого :-)))
Мені також подобається моє назвисько, шкода що в роду не було Молотових. Уявляєте Долотовський-Молотов? :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-27 23:50:16 ]
моє "від лукавого", не менш любий РомДоле, - це фіт-бек на Ваш фіт-бек, і ще невідомо, хто з них холістичніший :))

а назвисько - да, знатне було б. Хоча Нємірович-Данченко краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 22:41:42 ]
інфернальна...брррр...у цього поняття таке значення, що я його не те, що до текстів приміняти, і не вимовляла би зайвий раз проти ночі :)
а от суїцидальні настрої - то погано. дуже.
змушуєте зе Вас хвилюватись, Романе...
(тремтячим голосом) Ви живі-і-і?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 23:18:17 ]
живєє всєх живих :-))) за Вас, паняночко, хвилююся! досить киснути в декаденстві, дайош жичестверджувальне!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 23:22:53 ]
даю!!

мовчки страшно відбиває чочотку
улибаєцця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Долотовський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 23:33:55 ]
це вже ліпше! а то бліді ланіти, тіні в дзеркалах, птахи Хічкока на шляху в палату №6...
:-) чекатиму з нетерпінням чогось пампушно-часникового з перцівочкою :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 20:07:23 ]
у задзеркаллі зелений заяць
і гонський ровер алмазним небом
серпневий квітень. ніщо вокзальне
і сині птахи у китайських кедах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 22:46:48 ]
у дзеркалі ли-це
це
я
ні
хто
не
зна
є
я
є
чи
ні
і котра з нас
справжня
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-27 20:15:03 ]
Троха "відійшов". Зі скатами якось не зовсім ясно, хіба коли мати на увазі електро-скатів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-27 22:39:41 ]
да, урочисто і торжествєнно - саме вони :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 16:41:06 ]
там, де півправди зжерла сліпа полуда,
де на півока совість пасе брехню...
хто не осудить, той несудимий буде...
як не ховайся, світ тебе знайде всюди,
будь хоч як кокон, або ж відверто ню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-30 11:23:15 ]
хто не забуде сам, того не забудуть,
хто не осудить, той залишиться жити;
хто залишиться, зіжне у серпні жито,
хліба спече і сяде до січня шити
першу свою броню...

кокон як кокон.
зовні - сніги і люди.
в коконі - тихо,
біло, й відверто ню...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 11:54:06 ]
"даю!!

мовчки страшно відбиває чочотку
улибаєцця" -

каже Ніка.

Ай да маладєц!
Красавіца-умніца - каже моє селянсько-лицарське серце - і закохано присвячує витонченій вогненній танцівниці щось... все.
не перевилися іще музчини-романтики, Нікусю, не перевалилися, здатні усе божественне оцінити і...

...Заковується в залізний панцир, бере в одну руку меч, а в іншу троянду - і намагається вилізти на білого коня, який так само обалділо заворожений болюче красивою внутрішньою музикою Дами-Поета!..
Ех... :)
І варто жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-01 21:47:25 ]
бере в зуби троянду,
годує нею обалділого коня,
ні на мить не припиняючи відбивати чочотку.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 22:07:27 ]
ну, ну, ну, не лякайте білу коняку переваленими музчинами і дрібним степом :))
та ше й з внутрішніми колючками –
а де кокон із ню поділи?
ачей у землю зарили:(