ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *
Кришиш на коліна
Синю самоту.
Крихтами годуєш
Зграйку голубів.
Сиві все та чорні
Позлітались тут.
Лише білий голуб
Ще не прилетів...
2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-16 21:56:33
Переглядів сторінки твору 5430
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.775 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 22:33:08 ]
Мабуть, білим голубам не до смаку синя самота. Вони чогось тільки червоне серце дзьобають. Гарно, направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 13:03:36 ]
"Голубе мій білий,
чом не прилетів?"

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 19:00:24 ]
Примхливі наші білі голуби...Але їм не шкода і серце підставити...Дякую,Галочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 19:02:20 ]
Дякую і Вам,пані,Ганно,за варіант.Цей вірш із тих,що ідуть монолітом.Записала його так,як було продиктовано - і ні слова не переробляла.Тому,мабуть,хай уже буде,як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 19:12:40 ]
називайте мене просто Ганною :)
а цей варіант я запропонувала, бо, коли до голуба звертаються, то він - ну що поробиш!- перетворюється на "голубе".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 19:56:52 ]
.....можна в гості? Оксано, колись...давно... я теж думала, що вірш не варто чіпати - свій, бо є він "монолітом" - як Ви пишете. І його ніби страшно "нівечити". Це таки хибна думка. Я впевнилася, що від роботи постійної вірш набуває ...блиску. Не бійтеся праці, бо збіги ББ псують поезію. Я пишу це, поважаючи Вас як автора, прислухатися чи ні - Ваш вибір. Справді прозоріші вірші гармонійніше виглядають. Я працююю постійно, а...ніколи не скажу, що ВСЕ. Бо...дивишся на свій вірш завтра ЧУЖИМИ очима...Ваші цікаві вірші заслуговують Вашої турботи, піклування. Всі поети працюють постійно. :) Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 20:16:21 ]
Які близькі мені ваші погляди, Світлано! Чому ми не зустрічалися раніше?! :)

А втім, ми усі тут, як мені здається, схильні зустрічатися "наново", звикаючи до толерантної "самоіронії" (до грубості не звикнеш), і потреби вдосконалення, - принаймні ті, що залишаються на "Майстернях", як мені здається, тільки додають.
Звичайно, приходить час, коли авторові потрібно максимально усамітнитись, аби самітністю викінчити свою зрілість. Але це вже буде не та самітність минулих поколінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 19:59:25 ]
...от я б навіть написала: "де ж ти, голуб-сонце, чом не прилетів?" Я експериментую...спробуйте...
Ви зумієте! Вірю в це. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 20:00:38 ]
...але ГОЛУБЕ там справді треба, тож думайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 21:40:31 ]
...А що за цими словами, Володимире? А якби рашіше ми стрілися - що було б? Доказуйте... :) Ось я Є нині. І є така, якою стала, бо...дивлюся тверезо на всіх і все. Абсолютно тверезий погляд, доброзичливість... КОРИСТУЙМОСЯ цим...спільним.
Анахорети...і такі є. А ще є автори, котрі панічно бояться повторитися, закінчується це подеколи ...тв. імпотенцією. Нічого нового я не кажу. Пишеш - назвуть "графоманом", мовчиш - назвуть...переможеним. Я всі ці кола майже... пройшла. І пишу лише про те, що МОЄ або... коли болить чуже. Себе я записую до авторів...без шкіри, з підвищеним порогом чутливості. Але...кожушок ВЖЕ одягаю... черепашку створюю, інакше...склюють. Чи ні ? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-17 22:33:42 ]
...там РАНІШЕ...:)
Бо "рашіше" ми всі були - при СРСР. Красиво написала...неологізм. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-19 12:00:16 ]
Так,я зрозуміла свою помилку.Дякую всім за увагу до моїх рядочків!Інколи власні почуття заважають дивитися прискіпливо і оцінювати об"єктивно...Спробую надалі проглядати літературну правильність,аби не допускати таких похибок.А якщо десь недогледжу - буду вдячна за вказівку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 10:40:55 ]
Довго думала,як виправити свій недогляд так,щоб він не порушив думки.Звертання "голубе мій білий" не підходить,бо мова тут іде не тільки чи не стільки про мене,як про такий собі узагальнений образ самотньої жінки...Тому спробувала змінити таким-от чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 11:39:12 ]
Оксано, говорили про ББ голуб білий. Збіг! зробіть "білий голуб". Переставте слова... Буде акцент на білий та ще й збігу ББ не буде. :)

"Тільки білий голуб ЩЕ не прилетів."
Отак би найкраще. МИЛОЗВУЧНО. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 21:09:32 ]
Слушне зауваження,пані Майє!З Вашого дозволу скористаюся Вашим варіантом,так справді найкраще.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 09:59:08 ]
Сиві (сизі) все та чорні.
Вже і день згаса...
Лише (тільки) білий голуб
Ще не прилетів.

Передивилася весь вірш. Щоб не було ТТ ( тут -тільки), можна отак. Малюватиметься жінка, що чекає, день згасає, надія ще жевріє. Як Вам такий варіант? Мені хотілося щиро допомогти. Далі - сама...:) Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 17:14:36 ]
??? А оце? Там лишилося ТТ. :) Прогляньте...
Успіхів, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 17:19:07 ]
Дякую, пані Майє, за допомогу і увагу, справді,як кажуть, - одна голова добре, а дві - краще...Скористаюсь іще однією Вашою підказкою, а друга не піде, бо - "самоту - тут", хоча у вашому варіанті може, більше конкретики...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 17:24:59 ]
Певно...вже досить допомоги, Ви й самі спроможні гарно писати... :)
Дякую, що розуміли мою увагу правильно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 18:24:17 ]
Буду рада виправдати Вашу довіру, пані Майє!