ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Найболючіше бажання
...Молюся,
щоб тебе минало зло,
щоб світ
любив тебе –
і щиро, й незрадливо –
за сяйво серця –
те цілюще диво,
що зберегти нам гідність помогло...
Молюся,
щоб тебе минало зло,
щоб світ
зігрів твій день –
такий щемкий,
де виплакані лісові стежки,
де вже зів’яли
й сподівання, й квіти,–
лиш відчай,
від якого ніде дітись...
Молюся,
щоб тебе
минало зло...
а більше в долі нІчого просити
2010
Карпати

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-13 17:14:03
Переглядів сторінки твору 5280
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.455 / 5.5  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-13 17:33:15 ]
Сподобалось.
Не хочеться вірити, що "всі зів*яли сподівання", а день "безрадісний і щемкий".
Невже немає ніякої надії хоч на крихту тепла і світла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:57:42 ]
Дякую Вам, Олександре, за відгук.
Видно, відчули Ви настрій безнадії, закладений у цьому тексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 00:18:06 ]
Ця поезія таки її зігріє, пане Іване! Добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:02:14 ]
Шановний Ярославе, дякую гарно за добре слово.
Тільки у справжньому житті слова так мало важать, коли потрібні вчинки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:13:14 ]
Трохи складнуватий образ: день... де виплакані лісові стежки. Хіба в контексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:03:35 ]
Шановний Олександре, звісно, в контексті, який тут не подано...
Але видається, що й ритм заплутався, так що доведеться міняти щось, якщо зможу.
Спасибі Вам за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 13:36:16 ]
Нехай минає зло її та вас...
А диво, що в Карпатах народилось,
Приходить ніччю в потаємний час,
В тих снах, котрим відбутись не судилось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 11:57:26 ]
Шановна Патаро, дякую за такі зворушливі слова і добрі побажання. Вам також – добра і здоров’я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:22:50 ]
Щемка лірика. Сприймається, висловлюючись мовою штампів-кліше, серцем.
Читаю – і не намагаюсь шукати рими. Бо він читається. Дякую за нього.
Трішки починаю звертати увагу на шиплячі приголосні, а раніше – ні. Мені здавалось, що нічого поганого в цьому немає. Зуби в мене всі, не шепелявлю. А виявляється, що коли їх дві на один рядок – це вже небажано. А якщо вони є і в суміжних – тим більше.
Бачу «світ любив тебе». А міг бути Бог. І це було б, НМСД, звично і загальновідомо. Світ – трішки краще. Бачу займенник «всі». Досвідчені спеціалісти поетичної справи стверджують, що у подібних випадках його бажано уникати. Я б написав «напівзів’ялі сподівання й квіти.
Мій коментар можна видалити. Я не проти. Ви ж його бачили.
Загальне враження від вірша – ліричне.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 12:00:11 ]
Олександре, Ваш відгук беру до уваги , спробую зробити деякі правки, якщо вийде.
Бог, кажуть, і так любить усіх, а от світ – зовсім ні. Отож і таке.
Дякую Вам, радий спілкуванню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:50:10 ]
Ну от, трішки змінив, аби не було шиплячих забагато, але текст набув іншого відтінку, на жаль...
Думатиму далі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 00:15:11 ]
... і знову змінив...
Чи хтось щось порадить іще?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 19:57:36 ]
Здається, тепер стало милозвучніше і глибинніше, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 14:24:32 ]
Гарна лірика... Головне, відчуваю, як мені услід ці слова говорить чоловік, який не зміг (а може, не схотів) втримати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 15:35:27 ]
Щиро дякую,пані Ларисо. Ви мене зворушили %)
Нехай доля буде милосердною до Вас і до всіх жінок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:12:30 ]
Головне, щоб і Вона так само щиро молилася за Вас. Дякую Вам від жінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:43:56 ]
Пані Ірино, дуже втішений Вашими відвідинами :)
Спасибі Вам велике за побажання – най життя Ваше буде осяяне добром.
З пошаною Іван