ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Портрети

 Вічноживі
Образ твору
Звитяги сонму душ
полум'яніють досі -
височині без меж,
у чорноземи босі, -
ми перед ними не
комахи слабокрилі,
та в кожнім тім огні
зростаємо у силі.


2010



© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2010


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-15 12:06:37
Переглядів сторінки твору 3307
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 18:43:49 ]
як на мене, такі пафосні твори вже не здатні справити враження на читача.
ми - слабокрилі комахи - штамп, а в контексті босих чорноземів, безмежної височини, зростання в силі у вогні - десь я таке чув, і то не раз, не два і не три...
я пробував зрозуміти кожен рядок окремо, а потім склав їх разом, але, вибачте, виходить трошки абракадабра.
"ми перед ними що" - після ними треба коми.
прошу вибачення, але я не в захваті від цієї поезії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 18:53:08 ]
такі пафосні твори...
Е-е-е...
Я не сагласна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 19:00:16 ]
І Апше Іване ти і сам того, не цего... не дуже модний.
Не нравіца - то дєло вкуса :)
але не нада так пафосно від усіх читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:59:05 ]
Мені самому стало цікаво, Іване, а чи справді це штамп, як то ви кажете? Думаю, ось, можливо, хлопака щось таке знає, щось відає. а я, "наївний" не відаю. :)
І я ось заніс у пошуковий сервер основні штрихи -
оці звороти, які за вашими словами "штампи":
"Звитяги сонму душ", "височина без меж", " чорноземи босі", "комахи слабокрилі".
На жаль, змушений вас розчарувати, Google дає посилання лише на мене самого. :(
Тож може підкажете, де ці "штампи" уперше створені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 19:06:43 ]
при чому тут моя немодність?
я казав конкретно про поезію Ляшкевича.
а ще - у коментарі вживав такі слова і звороти:
як на мене
я таке чув
я пробував зрозуміти
я не в захваті.
бачите, скільки особових займенників!
і всі, як ви не помітили, стосуються моєї особи, мого ставлення.
я нічого не узагальнював, чи те так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 20:17:52 ]
Дякую, колеги, за увагу.
Зрозуміло, що написано для себе і від себе, і не для читачів, просто подальше формування свого світу, увиразнення поглядів.

Замість світлинки Шевченка можна тут дати і багато інших світлих образів, але я вирішив ось і Тараса Григоровича згадати.
І переконаний, що в кожного з нас є ті вогні, торкаючись яких, набираєшся вищої сили.

Щодо пафосу, то тут його просто немає, натомість є найтвердіші переконання і досвід. Ось як ви трішки подорослішаєте, Іване, теж матимете твердіші переконання і зможете, і, певно таки, будете, їх поетично висловлювати.

А щодо коми перед "що", то тут "що" я збирався використовується у значенні "як" і без протиставлень і заперечень. Тому і без коми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 20:28:49 ]
Привіт Володимире,
Я би лише замінив, можливо:
"та в кожнім тім огні"
на
"у вічному вогні"...
так рядок видається легше-дихаючим...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 21:06:11 ]
Можливо, Юрію, я про це думав, але тут для мене важливе саме оцей "кожен вогонь", "кожна звитяга", кожна відома і невідома героїчна душа. Тому, наразі, такий, трохи затиснутий рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 20:52:56 ]
я зрозумів, що "що" вжито в значенні "як". але хіба перед як не треба ставити кому? це порівняльний зворот,який з обох сторін виділяють комами.

тепер щодо досвіду та дорослішання. пане Володимире, ви неймовірно весела людина, а ще - дуже наївна.

щодо того, чи цей вірш написали тільки "для себе і від себе", то тут якраз не дуже зрозуміло - хоча б тому, що ви виставили його на огляд інших реципієнтів.

і якщо досвід і найтвердіші переконання - це антитеза до пафосу, то про що ми тут говоримо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 21:00:16 ]
Взагалі, насправді проблема в іншому, в тому, що "що", тут повинно було би використовуватися в якості "який", "яка" ..., але не "як", тому не буду порушувати традицій, а щоби декому в голову не приходили звинувачення у пафосності, то змінимо це "що" на "не". Так вирішуються, схоже, всі проблеми.

Щодо моєї буцімто "наївності", то дивлячись із ким порівнювати - не з вами ж бо, Іване? До того ж ваша творча сторінка наразі не свідчить про ваші поетичні досягнення, швидше про ваші невирішені проблеми, чи не так?

І вірші тут таки не для експонатного огляду, вони формують конкретні авторські майстерні. І якщо це не ваше, то і ваша присутність тут не потребується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 16:52:44 ]
Можливо і так....
Але є словосполучення. Воєвавшиє дєті не воєвавших отцов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 21:15:26 ]
а я чомусь не зрозуміло про що ця мініатюра..... може її доповнити, чи як?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 19:28:29 ]
Ви справді така туга на розуміння, чи просто космополітизм довів до відповідного стану?