ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Людмила Линдюк (1947) /
Проза
Комп'ютер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Комп'ютер
- Ви гадаєте, що казкові події відбувалися тільки у стародавні часи? А я стверджую, що відчувала їх сама. Навіть участь у них приймала!
Нещодавно мені довелося познайомитися з потомком царського роду. Звали його Комп. Не по рокам розумний та серйозний, він був гордістю своїх батьків. Та прийшли у його багату сім’ю незгоди: принесла темна хмара хворобу, і стали ноги Компа страждати від болів. Що б не робили, чим би не лікували свого сина знатні та могутні рідні, Комп втрачав рухливість, зі смутком міркуючи про те, що його ровесники зайняті веселими активними справами, котрі йому не під силу. Сидячи в кріслі
-каталці, Комп багато читав та був у роздумах про те, чим би зайнятися,що б вигадати, аби хоч трішки розважитися. Та нічого втішного так і не міг придумати. І від цього царевич все більше занурювався в невтішні думки свої.
Аж ось одного дня, мандруючи по своїм фантазіям, Комп чітко уявив собі дівчинку свого віку, дуже гарну та веселу.
– Як тебе звуть? – запитав несподівано для самого себе. А у відповідь почув також несподіване:
– Ми з тобою давно повинні познайомитися, ми ще можемо стати
справжніми друзями. Мене звуть Ютою. Та батьки говорять, що
характером я подібна до хлопчика і називають мене Ютером. –
Струснувши біленькими кучерями, Юта жваво покрутилася в один, у другий бік. Хлопчик посміхнувся, пропонуючи новій знайомій:
– Приходь до мене кожного дня. Я розповім тобі про своїх помічників.
Так і повелося: Юта приходила до нього щоденно, а хлопчик на
очах почав видужувати, адже доброта завжди крокує поряд зі щастям.
Комп розповідав подружці про своїх завзятих помічників, більше схожих на друзів. А вона запитувала:
– Чому я ніколи їх не бачу? – інтерес Юти був великим. У відповідь вона почула:
– Вони живуть у моїх думках і називають їх байтами. Їм теж
сумно без нових розповідей та казок. Їм хочеться отримувати якомога більше інформації, мудрішати…
Дівчинка зачаровано вигукнула: – А мої надзвичайні друзі називаються файлами. Але вони розкидані, неорганізовані – з вітром у головах! Щоб їх організувати, треба докласти багато зусиль.
– Давай-но ми познайомимо їх,– запропонував Комп.
Думка так захопила обох, що вони забули про їжу та відпочинок. Знаючи, що думка жива, матеріальна, Юта сконцентрувала увагу, викликаючи файли. Те ж повторив Комп із байтами.
А батьки запрошували захоплених дітей до столу, зливаючи їх імена в одне нероздільне слово, котре лунало з двох боків: – Ютер, іди обідати.
– Комп, ми чекаємо тебе до столу! Ідіть разом! Ви чуєте?
Комп, Ютер! Скільки разів можна повторювати?
Їх запрошення були наполегливими. Та цілком заклопотані заняттям, діти чули тільки одне: – Комп, Ютер! Комп, Ютер!
Птахи в позолочених клітках, повторювали:
– Компьютер, Компьютер…
І коли наступного разу мама Юти покликала її додому, то з подивом зрозуміла, що дівчинка вже не відгукується на половинчате ім’я. З тих пір друзів так і називають спільним ім’ям.
______________________
Файли, байти - складові комп'ютерної пам'яті
2006 р.
Нещодавно мені довелося познайомитися з потомком царського роду. Звали його Комп. Не по рокам розумний та серйозний, він був гордістю своїх батьків. Та прийшли у його багату сім’ю незгоди: принесла темна хмара хворобу, і стали ноги Компа страждати від болів. Що б не робили, чим би не лікували свого сина знатні та могутні рідні, Комп втрачав рухливість, зі смутком міркуючи про те, що його ровесники зайняті веселими активними справами, котрі йому не під силу. Сидячи в кріслі
-каталці, Комп багато читав та був у роздумах про те, чим би зайнятися,що б вигадати, аби хоч трішки розважитися. Та нічого втішного так і не міг придумати. І від цього царевич все більше занурювався в невтішні думки свої.
Аж ось одного дня, мандруючи по своїм фантазіям, Комп чітко уявив собі дівчинку свого віку, дуже гарну та веселу.
– Як тебе звуть? – запитав несподівано для самого себе. А у відповідь почув також несподіване:
– Ми з тобою давно повинні познайомитися, ми ще можемо стати
справжніми друзями. Мене звуть Ютою. Та батьки говорять, що
характером я подібна до хлопчика і називають мене Ютером. –
Струснувши біленькими кучерями, Юта жваво покрутилася в один, у другий бік. Хлопчик посміхнувся, пропонуючи новій знайомій:
– Приходь до мене кожного дня. Я розповім тобі про своїх помічників.
Так і повелося: Юта приходила до нього щоденно, а хлопчик на
очах почав видужувати, адже доброта завжди крокує поряд зі щастям.
Комп розповідав подружці про своїх завзятих помічників, більше схожих на друзів. А вона запитувала:
– Чому я ніколи їх не бачу? – інтерес Юти був великим. У відповідь вона почула:
– Вони живуть у моїх думках і називають їх байтами. Їм теж
сумно без нових розповідей та казок. Їм хочеться отримувати якомога більше інформації, мудрішати…
Дівчинка зачаровано вигукнула: – А мої надзвичайні друзі називаються файлами. Але вони розкидані, неорганізовані – з вітром у головах! Щоб їх організувати, треба докласти багато зусиль.
– Давай-но ми познайомимо їх,– запропонував Комп.
Думка так захопила обох, що вони забули про їжу та відпочинок. Знаючи, що думка жива, матеріальна, Юта сконцентрувала увагу, викликаючи файли. Те ж повторив Комп із байтами.
А батьки запрошували захоплених дітей до столу, зливаючи їх імена в одне нероздільне слово, котре лунало з двох боків: – Ютер, іди обідати.
– Комп, ми чекаємо тебе до столу! Ідіть разом! Ви чуєте?
Комп, Ютер! Скільки разів можна повторювати?
Їх запрошення були наполегливими. Та цілком заклопотані заняттям, діти чули тільки одне: – Комп, Ютер! Комп, Ютер!
Птахи в позолочених клітках, повторювали:
– Компьютер, Компьютер…
І коли наступного разу мама Юти покликала її додому, то з подивом зрозуміла, що дівчинка вже не відгукується на половинчате ім’я. З тих пір друзів так і називають спільним ім’ям.
______________________
Файли, байти - складові комп'ютерної пам'яті
2006 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію