ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ВГОЛОK

 Двічі в одну і ту ж річку
Не усміхайся так звабливо -
Бо промайнуло стільки літ...
Невже тепер ти - нещаслива?..
А на моєму серці - лід...

Боліло все - благав я небо! -
В душі і серці весь той час,
Горів я пристрастю до тебе -
На жаль, вогонь кохання згас.

Йому удруге не горіти,
Як в річку двічі не ввійти:
Зів'яли щастя ніжні квіти -
Мені навіщо зараз ти?..


29.04.2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-29 10:52:03
Переглядів сторінки твору 7998
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.647 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:18:20 ]
"Не зарікайся!"-хтось колись сказав,
Бо все іде у світі по спіралі.
Що двічі в річку, може, ти і прав.
Та інколи знайдеш старі сандалі...

І, ноги все згадають умомент,
Як було їм приємно і затишно...
Це у житті повір, не прецендент,
Буває, що болить любов колишня. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:28:25 ]
Ага, як кажуть, не ржавіє :)...

Який швидкий і гарний віршований експромт, Патарочко! Щиро Вам вдячний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:20:06 ]
Вибачте, пане Валерію, що перейшла на ти, це в подальшому не повториться. Хоча... ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:31:47 ]
А давайте дійсно перейдем на "ти", Патарочко - ми ж друзі, хіба забули? Ну, друг олігарха - мій друг, пам'ятаєте?... Правда, треба буде випити на брудершафт, аби перейти на "ти" ;). Нічого, я колись завітаю у Тернопіль, і ми це діло наверстаєм ;)... ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:39:41 ]
Ну, ви мене живцем не бачили, так що ризикуєте, що спіймаю на слові про поцілунок... Може я страшна, як атомна війна, а нікуди не дінешся - слово не горобець! ;-))) А на ти без проблем, якщо дозволяєте. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:50:04 ]
Та бував я у Тернополі - там дівчата гарні і дуже гарні :). Так що не залякаєте ;). Тоді - до зустрічі і поцілунків :))). Одже, на "ти"? Домовились! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:54:01 ]
Дякую тобі від усіх тернопільських дівчат!!! Домовились, ОК! ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:57:46 ]
Всіх я перецілувати не знаю, чи встигну, але спробувати можна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:02:24 ]
Я мала на увазі не поцілунки, а те, що вони гарні і дуже гарні ( хоча я не тернопільська ;-)) Боже, який темперамент у мужчини!!! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 12:05:10 ]
Ну, так не гріх таких і перецілувати всіх :)

А на сторінці є "народилася на Тернопільщині":)

А хіба по моїх віршах цього не видно (темперамент)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:13:42 ]
Народилася я в Теребовлі, славному невеличкому містечку, яке я дуже-дуже люблю. А, щодо темпераменту... Я спочатку помітила, що ти людина з гарним почуттям гумору. Тепер буду знати і про темперамент. Як кажуть вік живи, вік учись! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:36:30 ]
На Тернопільщині був, а от в Теребовлі - навіть проїздом не бував... Дякую за комплімент, Патарочко! По гороскопу я Скорпіон, мушу відповідати своєму знаку Зодіака... :)
Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 12:16:35 ]
Ваш ЛГ, пане Валерію, занадто жорстокий :)
не варто тішитися нещастям іншого
З повагою
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:33:32 ]
Та він і не думає тішитись - він шкодує, що так все сталось... Але ж минулого - не вернути, двічі в одну річку - не ввійти... Треба буде назвати вірш "Втрачене кохання" :)
Щиро вдячний Вам за відгук, пані Василино!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 18:51:34 ]
... це, може, автор не думає тішитись, йому видніше, а якщо читаємо твір, то:
у 1-му катрені два останні рядки про що кажуть? із них так і віє ледве стримуваною насолодою від того, що Вона нещаслива і гордістю за лід у своєму серці;
у 3-й строфі ост. рядок – то взагалі цей, як його, канібалізм;
а останній рядок твору взагалі характеризує ЛГ як легковажну і безвідповідальну людину, джигуна-стрибунця
:)))
це Вам остаточний вердикт причмеленої читачки
................
перевиховуйте швиденько свого ЛГ
..........
там сюжет повинен бути інакший, факт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-30 15:47:43 ]
Пані Василино, щиро вдячний Вам за таку гарну і докладну критику мого вірша. :)
На захист автора і ліричного героя хочу звернути Вашу увагу на те, що назва цього вірша майже співпадає з назвою першовірша "Нащо звабливо усміхатись?" і закінчується словом Remix. :)
Отже, перероблений з попереднього, тобто нова версія (чесно кажучи, я його написав, аби позбутися дієслівних рим, яких аж занадто багато у першоджерелі :))...
І ліричний герой зовсім не гордий від льоду у своєму серці - а в наступному катрені пояснюється, звідкіля взявся той лід... Все у його душі переболіло і згоріло - немає того кохання, яке було так безжалісно відкинуто ліричною героїнею... І не повернути вже його - висловлюючись єсенінським "кто сгорел, того не подожжешь"... Зрештою, і у Пушкіна в "Руслані і Людмилі" є схожий сюжет - пам'ятаєте? "Герой - я не люблю тебя!" - а коли стала древньою "старушкою" - "Герой, я полюблю тебя!" :)
Правда, коли я писав вірш, я навіть не думав про ці сюжети... :)
А пошук нової квітки навесні - так ця ж уже зів'яла під палючим сонцем літа та крижаними морозами зими... :)
З повагою,
Автор :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-12 13:47:04 ]
Відредагував трішки, пані Василино... Забрав останній катрен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:30:24 ]
лірика - це не конче вірші про кохання, Валентине.
ось три вірші для прикладу, в яких, нмд, ви почуваєтеся вільно:
http://maysterni.com/publication.php?id=47883, 57913, 49877.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 16:37:02 ]
Та я в курсі, що лірика - це не тільки про кохання, Ніко.) Хоча ці три вірші - саме про кохання. Хіба що "Містер Сміт" трохи іронічний.

Що значить - почуваєтеся вільно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:49:42 ]
до чого, до чого, а до дискусій у вас однозначна любов :))

почуваєтеся вільно - значіть, що вірші виглядають природно. без жорстоких інверсій, перенасичення рядка словами, без натуги, яка читається в деяких інших віршах. тут менше звертаєш увагу на "кухню" (техніку), більше - на сам вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-11 16:34:51 ]
Та ні, це помилкове враження.) Я не дискутую, а лише намагаюсь пояснити свою думку чи позицію.

Ого, які старі вірші Ви взяли. Якщо ці - найкращі, отже, майже 2 роки на ПМ мені нічого не дало (2 з них написані не на ПМ). Може, тоді свої юнацькі спробувати відновити, які я ще не оприлюднював, раз так виходить, що я раніше писав краще?