ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ВГОЛОK

 Двічі в одну і ту ж річку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-29 10:52:03
Переглядів сторінки твору 8016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.647 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:18:20 ]
"Не зарікайся!"-хтось колись сказав,
Бо все іде у світі по спіралі.
Що двічі в річку, може, ти і прав.
Та інколи знайдеш старі сандалі...

І, ноги все згадають умомент,
Як було їм приємно і затишно...
Це у житті повір, не прецендент,
Буває, що болить любов колишня. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:28:25 ]
Ага, як кажуть, не ржавіє :)...

Який швидкий і гарний віршований експромт, Патарочко! Щиро Вам вдячний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:20:06 ]
Вибачте, пане Валерію, що перейшла на ти, це в подальшому не повториться. Хоча... ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:31:47 ]
А давайте дійсно перейдем на "ти", Патарочко - ми ж друзі, хіба забули? Ну, друг олігарха - мій друг, пам'ятаєте?... Правда, треба буде випити на брудершафт, аби перейти на "ти" ;). Нічого, я колись завітаю у Тернопіль, і ми це діло наверстаєм ;)... ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:39:41 ]
Ну, ви мене живцем не бачили, так що ризикуєте, що спіймаю на слові про поцілунок... Може я страшна, як атомна війна, а нікуди не дінешся - слово не горобець! ;-))) А на ти без проблем, якщо дозволяєте. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:50:04 ]
Та бував я у Тернополі - там дівчата гарні і дуже гарні :). Так що не залякаєте ;). Тоді - до зустрічі і поцілунків :))). Одже, на "ти"? Домовились! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:54:01 ]
Дякую тобі від усіх тернопільських дівчат!!! Домовились, ОК! ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:57:46 ]
Всіх я перецілувати не знаю, чи встигну, але спробувати можна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:02:24 ]
Я мала на увазі не поцілунки, а те, що вони гарні і дуже гарні ( хоча я не тернопільська ;-)) Боже, який темперамент у мужчини!!! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 12:05:10 ]
Ну, так не гріх таких і перецілувати всіх :)

А на сторінці є "народилася на Тернопільщині":)

А хіба по моїх віршах цього не видно (темперамент)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:13:42 ]
Народилася я в Теребовлі, славному невеличкому містечку, яке я дуже-дуже люблю. А, щодо темпераменту... Я спочатку помітила, що ти людина з гарним почуттям гумору. Тепер буду знати і про темперамент. Як кажуть вік живи, вік учись! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:36:30 ]
На Тернопільщині був, а от в Теребовлі - навіть проїздом не бував... Дякую за комплімент, Патарочко! По гороскопу я Скорпіон, мушу відповідати своєму знаку Зодіака... :)
Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 12:16:35 ]
Ваш ЛГ, пане Валерію, занадто жорстокий :)
не варто тішитися нещастям іншого
З повагою
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:33:32 ]
Та він і не думає тішитись - він шкодує, що так все сталось... Але ж минулого - не вернути, двічі в одну річку - не ввійти... Треба буде назвати вірш "Втрачене кохання" :)
Щиро вдячний Вам за відгук, пані Василино!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 18:51:34 ]
... це, може, автор не думає тішитись, йому видніше, а якщо читаємо твір, то:
у 1-му катрені два останні рядки про що кажуть? із них так і віє ледве стримуваною насолодою від того, що Вона нещаслива і гордістю за лід у своєму серці;
у 3-й строфі ост. рядок – то взагалі цей, як його, канібалізм;
а останній рядок твору взагалі характеризує ЛГ як легковажну і безвідповідальну людину, джигуна-стрибунця
:)))
це Вам остаточний вердикт причмеленої читачки
................
перевиховуйте швиденько свого ЛГ
..........
там сюжет повинен бути інакший, факт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-30 15:47:43 ]
Пані Василино, щиро вдячний Вам за таку гарну і докладну критику мого вірша. :)
На захист автора і ліричного героя хочу звернути Вашу увагу на те, що назва цього вірша майже співпадає з назвою першовірша "Нащо звабливо усміхатись?" і закінчується словом Remix. :)
Отже, перероблений з попереднього, тобто нова версія (чесно кажучи, я його написав, аби позбутися дієслівних рим, яких аж занадто багато у першоджерелі :))...
І ліричний герой зовсім не гордий від льоду у своєму серці - а в наступному катрені пояснюється, звідкіля взявся той лід... Все у його душі переболіло і згоріло - немає того кохання, яке було так безжалісно відкинуто ліричною героїнею... І не повернути вже його - висловлюючись єсенінським "кто сгорел, того не подожжешь"... Зрештою, і у Пушкіна в "Руслані і Людмилі" є схожий сюжет - пам'ятаєте? "Герой - я не люблю тебя!" - а коли стала древньою "старушкою" - "Герой, я полюблю тебя!" :)
Правда, коли я писав вірш, я навіть не думав про ці сюжети... :)
А пошук нової квітки навесні - так ця ж уже зів'яла під палючим сонцем літа та крижаними морозами зими... :)
З повагою,
Автор :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-12 13:47:04 ]
Відредагував трішки, пані Василино... Забрав останній катрен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:30:24 ]
лірика - це не конче вірші про кохання, Валентине.
ось три вірші для прикладу, в яких, нмд, ви почуваєтеся вільно:
http://maysterni.com/publication.php?id=47883, 57913, 49877.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 16:37:02 ]
Та я в курсі, що лірика - це не тільки про кохання, Ніко.) Хоча ці три вірші - саме про кохання. Хіба що "Містер Сміт" трохи іронічний.

Що значить - почуваєтеся вільно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:49:42 ]
до чого, до чого, а до дискусій у вас однозначна любов :))

почуваєтеся вільно - значіть, що вірші виглядають природно. без жорстоких інверсій, перенасичення рядка словами, без натуги, яка читається в деяких інших віршах. тут менше звертаєш увагу на "кухню" (техніку), більше - на сам вірш.