ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Дарія Швець (1988) /
Критика | Аналітика
/
І.П.Котляревський та його "Енеїда". Спроба фразеографічної обробки.
Власне семантичні трансформації фразем «Енеїди» І.Котляревського
Анотація. У статті робиться спроба проаналізувати семантичні трансформації
фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, семантична трансформація, дефразеологізація, подвійна актуалізація.
Summary. The article tries to analyze the semantic transformations of idioms of the "Eneida" I. Kotlyarevsky.
Key words: phraseological unit, semantic transformation, dephraseologization, double actualization.
Семантичні трансформації – це такі перетворення фразеологізмів, які спричинюють зміну традиційного значення, не порушуючи при цьому лексико-граматичного складу стійкого словосполучення 13; с.84. Тобто надання фраземі більш абстрактного значення, додаткових смислових відтінків і навіть повне переосмислення її значення аж до створення полісемічної фраземи. В "Енеїді" І.Котляревського доволі часто зустрічаються такі перетворення:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт [38; c.33].
В загальнонародній мові відома фразема мов муха в меду вживається зі значенням ‘повільний’. У поданому контексті одиниця має значення ‘розкішно жити’. Таке влучне оказіональне перетворення усталеного виразу надає йому більшої експресивності та гумористичного забарвлення. З цією ж метою автором була введена така смислова трансформація усталеного виразу братись за живіт:
Прокляті вітри рздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере [38; c.25].
Фразема братись за живіт означає ‘сміятись, реготати’, але в даному випадку його змістове наповнення – ‘знудити’, що зумовлено попереднім контекстом.
Оскільки семантичні трансформації виключають втручання у внутрішню структуру стійкого словосполучення, то трансформацію фраземи зумовлює саме контекст, фразеологічне оточення. Зміна традиційної лексичної та синтаксичної сполучуваності фраземи призводить до її значеннєвої трансформації, наприклад:
Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
І звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
І перебійця визивати,
Кричав, опарений мов пес [38; c.45].
Фразеологізм як опарений традиційно вживається з лексемами на позначення бігу ((бігти), як опарений) тому має усталене значення ‘швидко’. Котляревський у даному прикладі поєднав цю фразему зі словом іншого семантичного поля, від чого змінилось значення усталеного виразу, адже вжитий зі словом кричати усталене порівняння як опарений має іншу семантику - ‘голосно’.
Найчастіше семантичні трансформації в "Енеїді" здійснюються автором за рахунок явища подвійної актуалізації, яке полягає в реалізації у тексті одразу двох значень фразеологізму: прямого, тобто дослівного, і фразеологічного. Це явище зумовлене такою характеристикою фразеологізмів як семантична двоплановість і взаємодією фраземи й співзвучного з нею вільного словосполучення, її генетичного прототипу. Наприклад:
Дідона тяжко зажурилась,
Ввесь день не їла, не пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, як би шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала нігті на руках [38; c.37].
Така реалізація семантичної двоплановості легко здійснюється у тексті, адже існує вільне словосполучення кусати нігті, генетичний прототип фраземи зі значенням ’шкодувати, каратися’, її стилістичний омонім. Лише такі двопланові словосполучення зазнають повної подвійної актуалізації:
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Як тут Дідона за чуб хвать [38; c.36].
У даному випадку контекст повністю реалізує і фразеологічне значення виразу схопити за чуба зі значенням ’вчасно спіймати, підловити’, і дослівне, що дорівнює сумі значень компонентів словосполучення.
Але якщо словосполучення має лише фразеологічне значення, тобто сума значень його окремих компонентів не має у дійсності реального відповідника, відбувається обігравання лексичних значень всіх або окремих компонентів фразеологізму, тобто їхня семантизація. В “Енеїді” маємо приклад двох різних семантизацій синонімічних фразеологізмів за царя Хмеля, як людей булло жменя і за царя Гороха, як людей було троха із семантикою ’давно’:
Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля витканий царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря [38; c.107].
Для того, щоби такий вираз органічно вливався в текст, поряд з його новим прямим значенням, що виникає з контексту, зберігається значення фразеологічне.
Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Партрети всіх богатирів [38; c.105].
Таке перетворення традиційного фразеологізму надає більшої образності, колоритності висловлюванню за рахунок оказіональності звучання.
За принципом одночасності чи неодночасності реалізації лексичного і фразеологічного планів значень словосполучення виділяють одночасне сприймання фраземи і співзвучного з нею вільного словосполучення, контекстуальну дефразеологізацію і помилкову актуалізацію. При одночасній реалізації прямого й переносного значень висловлювання з контексту одразу випливають і лексичне, і фразеологічне значення словосполучення, наприклад:
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може й в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь [38; c.63].
Це допомагає зробити вираз більш експресивно насиченим, влучним, цікавим, створює гумористичний ефект:
Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг [38; c.35].
Контекстуальна дефразеологізація – це такий різновид подвійної актуалізації, при якому з попереднього контексту випливає фразеологічне значення виразу, а з наступного – дослівне.
Помилкова актуалізація фраземи – це явище протилежне контекстуальній дефразеологізації: Тобто попередній контекст реалізує лексичне значення виразу, а наступний – фразеологічне.
Отже, явище подвійної актуалізації може здійснюватись за рахунок:
• вживання на фоні фразеологізму співзвучного з ним вільного словосполучення зі вказівкою на нереальність змісту останнього;
• коментування прямого змісту фраземи задля одержання гумористичного ефекту;
• конкретизації фразеологізму, тобто реалізації лексичного значення певного його компоненту за допомогою конкретизатора 13; с.95-96.
Подвійна актуалізація поділяється на структурно неускладнену (просту) і структурно ускладнену – таку, що взаємодіє з даними різновидами структурно-семантичного типу трансформацій:
1) Субституція компонентів фразеологізму – заміна занадто узагальненого компоненту фразеологізму конкретним, що є більш близьким до контексту і водночас зумовлює подвійну актуалізацію фраземи. В "Енеїді" знаходимо такий приклад:
Нема на світі мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там тілько ясно, де Еней [38; c.38].
Тобто, спочатку читачем сприймається фразема білий світ немилий, і лише з подальшого контексту за рахунок коментування змісту фразеологізму виявляється лексичне значення виразу, яке також зазнає трансформації внаслідок заміни компонента фразеологізму (немилий на єсть тьмою);
2) Поширення компонентного складу фразеологізму, введення у його межі нових компонентів – означень, додатків, обставин, синонімів, уточнень, що реалізують лексичне значення певного компонента.
Дідона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тогді пили [38; c.30].
Тут йдеться про ревнощі Дідони, тому контекст вказує на фразеологічне значення виразу розбити горщика –’посваритись’ ; натомість, поширювач вказує на його пряме, лексичне значення .
Отже, за допомогою семантичних трансформацій фразема органічно вплітається в зміст твору. Вони дають змогу абстрагувати чи конкретизувати усталений вираз, переосмислити його зміст, змінити її просторові та часові рамки, досягати гумористичного ефекту, будувати парадокси тощо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Власне семантичні трансформації фразем «Енеїди» І.Котляревського
Анотація. У статті робиться спроба проаналізувати семантичні трансформації
фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, семантична трансформація, дефразеологізація, подвійна актуалізація.
Summary. The article tries to analyze the semantic transformations of idioms of the "Eneida" I. Kotlyarevsky.
Key words: phraseological unit, semantic transformation, dephraseologization, double actualization.
Семантичні трансформації – це такі перетворення фразеологізмів, які спричинюють зміну традиційного значення, не порушуючи при цьому лексико-граматичного складу стійкого словосполучення 13; с.84. Тобто надання фраземі більш абстрактного значення, додаткових смислових відтінків і навіть повне переосмислення її значення аж до створення полісемічної фраземи. В "Енеїді" І.Котляревського доволі часто зустрічаються такі перетворення:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт [38; c.33].
В загальнонародній мові відома фразема мов муха в меду вживається зі значенням ‘повільний’. У поданому контексті одиниця має значення ‘розкішно жити’. Таке влучне оказіональне перетворення усталеного виразу надає йому більшої експресивності та гумористичного забарвлення. З цією ж метою автором була введена така смислова трансформація усталеного виразу братись за живіт:
Прокляті вітри рздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере [38; c.25].
Фразема братись за живіт означає ‘сміятись, реготати’, але в даному випадку його змістове наповнення – ‘знудити’, що зумовлено попереднім контекстом.
Оскільки семантичні трансформації виключають втручання у внутрішню структуру стійкого словосполучення, то трансформацію фраземи зумовлює саме контекст, фразеологічне оточення. Зміна традиційної лексичної та синтаксичної сполучуваності фраземи призводить до її значеннєвої трансформації, наприклад:
Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
І звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
І перебійця визивати,
Кричав, опарений мов пес [38; c.45].
Фразеологізм як опарений традиційно вживається з лексемами на позначення бігу ((бігти), як опарений) тому має усталене значення ‘швидко’. Котляревський у даному прикладі поєднав цю фразему зі словом іншого семантичного поля, від чого змінилось значення усталеного виразу, адже вжитий зі словом кричати усталене порівняння як опарений має іншу семантику - ‘голосно’.
Найчастіше семантичні трансформації в "Енеїді" здійснюються автором за рахунок явища подвійної актуалізації, яке полягає в реалізації у тексті одразу двох значень фразеологізму: прямого, тобто дослівного, і фразеологічного. Це явище зумовлене такою характеристикою фразеологізмів як семантична двоплановість і взаємодією фраземи й співзвучного з нею вільного словосполучення, її генетичного прототипу. Наприклад:
Дідона тяжко зажурилась,
Ввесь день не їла, не пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, як би шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала нігті на руках [38; c.37].
Така реалізація семантичної двоплановості легко здійснюється у тексті, адже існує вільне словосполучення кусати нігті, генетичний прототип фраземи зі значенням ’шкодувати, каратися’, її стилістичний омонім. Лише такі двопланові словосполучення зазнають повної подвійної актуалізації:
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Як тут Дідона за чуб хвать [38; c.36].
У даному випадку контекст повністю реалізує і фразеологічне значення виразу схопити за чуба зі значенням ’вчасно спіймати, підловити’, і дослівне, що дорівнює сумі значень компонентів словосполучення.
Але якщо словосполучення має лише фразеологічне значення, тобто сума значень його окремих компонентів не має у дійсності реального відповідника, відбувається обігравання лексичних значень всіх або окремих компонентів фразеологізму, тобто їхня семантизація. В “Енеїді” маємо приклад двох різних семантизацій синонімічних фразеологізмів за царя Хмеля, як людей булло жменя і за царя Гороха, як людей було троха із семантикою ’давно’:
Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля витканий царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря [38; c.107].
Для того, щоби такий вираз органічно вливався в текст, поряд з його новим прямим значенням, що виникає з контексту, зберігається значення фразеологічне.
Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Партрети всіх богатирів [38; c.105].
Таке перетворення традиційного фразеологізму надає більшої образності, колоритності висловлюванню за рахунок оказіональності звучання.
За принципом одночасності чи неодночасності реалізації лексичного і фразеологічного планів значень словосполучення виділяють одночасне сприймання фраземи і співзвучного з нею вільного словосполучення, контекстуальну дефразеологізацію і помилкову актуалізацію. При одночасній реалізації прямого й переносного значень висловлювання з контексту одразу випливають і лексичне, і фразеологічне значення словосполучення, наприклад:
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може й в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь [38; c.63].
Це допомагає зробити вираз більш експресивно насиченим, влучним, цікавим, створює гумористичний ефект:
Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг [38; c.35].
Контекстуальна дефразеологізація – це такий різновид подвійної актуалізації, при якому з попереднього контексту випливає фразеологічне значення виразу, а з наступного – дослівне.
Помилкова актуалізація фраземи – це явище протилежне контекстуальній дефразеологізації: Тобто попередній контекст реалізує лексичне значення виразу, а наступний – фразеологічне.
Отже, явище подвійної актуалізації може здійснюватись за рахунок:
• вживання на фоні фразеологізму співзвучного з ним вільного словосполучення зі вказівкою на нереальність змісту останнього;
• коментування прямого змісту фраземи задля одержання гумористичного ефекту;
• конкретизації фразеологізму, тобто реалізації лексичного значення певного його компоненту за допомогою конкретизатора 13; с.95-96.
Подвійна актуалізація поділяється на структурно неускладнену (просту) і структурно ускладнену – таку, що взаємодіє з даними різновидами структурно-семантичного типу трансформацій:
1) Субституція компонентів фразеологізму – заміна занадто узагальненого компоненту фразеологізму конкретним, що є більш близьким до контексту і водночас зумовлює подвійну актуалізацію фраземи. В "Енеїді" знаходимо такий приклад:
Нема на світі мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там тілько ясно, де Еней [38; c.38].
Тобто, спочатку читачем сприймається фразема білий світ немилий, і лише з подальшого контексту за рахунок коментування змісту фразеологізму виявляється лексичне значення виразу, яке також зазнає трансформації внаслідок заміни компонента фразеологізму (немилий на єсть тьмою);
2) Поширення компонентного складу фразеологізму, введення у його межі нових компонентів – означень, додатків, обставин, синонімів, уточнень, що реалізують лексичне значення певного компонента.
Дідона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тогді пили [38; c.30].
Тут йдеться про ревнощі Дідони, тому контекст вказує на фразеологічне значення виразу розбити горщика –’посваритись’ ; натомість, поширювач вказує на його пряме, лексичне значення .
Отже, за допомогою семантичних трансформацій фразема органічно вплітається в зміст твору. Вони дають змогу абстрагувати чи конкретизувати усталений вираз, переосмислити його зміст, змінити її просторові та часові рамки, досягати гумористичного ефекту, будувати парадокси тощо.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"* * *"
• Перейти на сторінку •
"Стилістичний аспект дослідження фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського"
• Перейти на сторінку •
"Стилістичний аспект дослідження фразеологізмів «Енеїди» І.Котляревського"
Про публікацію