ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ґеорґус Аба (1992) / Вірші

 Нгол
Не хочу до раю,
не хочу до пекла,
Як помру - хочу бути
запеклим.

Я хочу мати крила у крові,
у крові демонів,
Мати меч
Всепросторовий,
Кулемет безперервний.

Абсолютний бронежилет,
І щоб ноги мої обросли турбінами,
Щоби хребет керував нервами
часу плином.

Хочу руками дантиста
Рвати пащеку Люциперову,
Я бажаю, щоби сьогодні
всі злодії
зробили перерву.

Я бажаю усе пронизувати, як сва і воля,
Врятувати хочу від кулі мужа,
Чабана вберегти від сонця дужого
У магнітному полі.

Аз бо янгол, тут залишений,
не чорний, не білий,
не сірий, не більший,
До раю не запрошений
І з пекла не вигнаний.

Я - нгол невидимий,
Що летить, прозорими крильми провалюючись
Крізь густину світлового моря,
Лаючись.

2010ЧЕР29

Наїв!





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-29 21:23:47
Переглядів сторінки твору 5378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.799 / 5.25  (4.568 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.540 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2021.05.26 16:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-29 21:40:23 ]
Або я не прониклася, або я чогось не розумію, або це нісенітниця. Певно, я поки зачекаю відгуків інших ПМ-мівців, аби остаточно то з'ясувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 21:48:56 ]
Та це взагалі жах якийсь. Шизофренія. Іноді буває, можна вибачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 21:56:30 ]
Кожен з нас має право влаштовувати перфоманси, як йому забажається. Зараз країна болісно переживає часи реформаторства не тільки в політиці, історії, географії etc. А це - література. Кожен пише про те, що його турбує або викликає увагу читача, активізуючи процес пізнання першого через відгуки останнього. Той може сміятись, а може - і ні :)))
Я бачу гру зі словами. "Янгол" без літери "Я".
Бачу елементи готики - навіть трішки архітектурної, якщо твір покласти кінцями рядків догори.
Є щось, що нагадує "іншу поезію" в одному з її різновидів. Хай він і далекий від неї або близький, якщо мислити по-сучасному, по-реформаторськи.
Є щось, що нагадує гумор.
Цікавий вірш. Перечитав - і посміхнувся. Космічна готичність :))) Якщо не комічна.
Бувайте здоровими всі.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 23:16:26 ]
Ви помітили більше, ніж я вкладав у твір. Мій нгол явно задоволений. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 09:05:13 ]
Я намагаюсь ставитись до творів як до текстів, в яких автор хотів би поділитись всім тим, що в них існує. Я прибічник тієї думки, що автор хотів би сказати більше, ніж написав. Це не означає, що я вдаюсь до домислів, але бачити все, що є, мені хотілось би. Я довіряю автору як читач, а як автор довіряюсь читацькому сприйняттю. І хай він бачить ВСЕ. Читаєш вірші мудреця - підтягуйся до його рівня, читаєш вірші йолопа - знаходь, щось і в них, бо все одно ним щось керує, а читаєш вірші практично людини, яку ти не уявляєш, то спробуй розібратись і в них.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 12:51:46 ]
We seem to SHARE the same life philosophy.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-02 18:05:41 ]
Цікавий комент, з критикою вирозумілою. Але, що воно таке - "інша поезія"? які в неї елементи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 01:02:01 ]
У кожному слові - є крихта відчАю,
Але між рядками... шукаєш ти раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 00:23:39 ]
Відчай я вимірюю не в крихтах,
Відчай відпускається хлібами.
А рядки - це грати, з них би бігти
Геть від (поки?) незаслуженого раю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 04:37:36 ]
а мне понравилось. люблю шизу всякую)
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 00:25:07 ]
майже одноDOOMці
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-07-03 15:36:55 ]
Ого, як вас допекло! А що, непогана забава вийде… Особливо сподобався «безперервний кулемет» - ех, як його часом не вистачає… У напарниці візьмете? ;)) Треба ж чимось вічність зайняти!
Мабуть, з кожним таке час від часу буває. Набридає бути (чи відчувати себе) іграшкою. Навіть якщо ти не пішак, а король – все одно ходиш не за своєю волею… А нездатність не те що розпочати, а навіть вигадати власну гру - просто до відчаю доводить!
Уявила янгола, що лається – досі сміюсь…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-03 17:10:13 ]
Так так, зробимо бойовик
У маніхейському стилі
Де добрі герої злі,
Де безмежна їх сила.

Спиною спітнілою до спини,
Вниз, до монокоріння Дерева.
Потоки перенаправимо ми,
І Ігри повстануть у стерео.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:48:38 ]
Маючи свої відмінні погляди на дійсність, все-таки не можу не відзначити, що стиль цікавий. Оцінювати не стану, бо оцінка за зміст одна, а за оригінальність і почерк - інша. Їх складно звести до купи. Лишається тільки побажати успіхів у творчих спробах і головне - впорядкувати світогладні моменти. Мені здалося, що Ви не впевнені у питаннях стосовно сенсу життя і того, що називають істиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:08:59 ]
я вміщую усі світоглядні моменти, години,
я люблю перемінний струм, а не постійний,
я тримаю розкриті кишені, як жадібні очі,
я не бажаю мети - мета мене хоче.