ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Метастази
Я чинитиму спротив і ніц не писатиму віршів,
витру голову насухо там, куди Бог цілував...
Прочитай мене заново - очі заплющуй ширше -
і щодуху тікай на найшвидшо(му/мо)білі із авт.

Ці падіння угору - не вибрики, це метастази...
Самострачення (найекзотичніше із катувань)
часом вцілює точно у вкушені ябка фантазій
блискавичним "можливо" на жодне з усіх питань.

Консервуй мене в пам'ять на зиму, поки ще поряд
(строк придатності, вірогідно, не має значень)...

Цей фіктивний союз Роздратованості і Горя
відтепер анульовано. Значить: До непобачень!




Найвища оцінка Михайло Карасьов 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Вікторія Осташ 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-23 22:55:14
Переглядів сторінки твору 4631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.810 / 5.38  (4.807 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.651 / 5.25  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-07-24 00:03:27 ]
Віват алогічності!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 11:44:46 ]
логіка несвідомого - єдина придатна логіка, щоб виживати. Дякую за увагу, Вікторіє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 13:47:46 ]
Тепер зрозумыло, чому Ви згадали супротив :)

Падіння вгору - скоріше, визволення, воля, ніж метастази. Адже саме це і робить ЛГ, наскільки я розумію )

"часом вцілює" - мвц. Легше буде: "може вцілити", імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 14:19:04 ]
Я володію незаперечним фактом, що воно таки "часом вцілює", а не просто собі "може вцілити"... тож брехати в поезії не буду. Навіть з метою полегшити (щось, комусь).
А про спротив - так, це у мене "слово дня" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-07-24 15:23:40 ]
Маряно. Прочитав твій коментар з приводу моїх наголосів у "Заході Сонця". Твоє "ох, що ви витворяєте" залишило б байдужим хіба що камінь :). А оскільки я нормальний чоловік, то заглянув і на твою сторінку. Тепер, силкуючись перетворитися з чоловіка на рецензента віршів, скажу кілька слів про "Метастази". Перше, це написано душею, тому ніяка критика не применшить сильного враження від твору. Друге: геніальні знахідки в тебе (як на мене, звичайно) межують з банальністю. Наприклад. "витру голову насухо там, куди Бог цілував..." - рідкісно по точності і красоті, а поруч "очі заплющуй ширше"... Але то, думаю, з часом вирівняється. А що Бог таки тебе поцілував, то хоч витирайся, хоч ні, а нікуди від цього не дінешся :) Удачі тобі, талановита дівчино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 14:11:36 ]
*сидить задоволена, мов найпухнастіший на світі кіт*
подібні коментарі - дієвий пластир на місця, пропалені провиною за злочин віршописання. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 15:31:58 ]
Мар’яно, "витру голову насухо там, куди Бог цілував..." це однозначно коштовність, а ще "до непобачень" - теж в арсенал активного вокабуляру. Дяк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 14:34:52 ]
оо) я пишатимусь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-25 01:04:05 ]
О, так, заплющивши очі, утікати найскоршим авто, - це найближча дорога до падіння уверх...
А консервація в пам'ять сподобалася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 14:35:41 ]
так... Керолівський Wonderland курить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 21:29:09 ]
Поэзия, которая нас ведет в поэтическую культуру будущего. Мне светит еще один ориентир в дополнение к извечной путеводной звезде прошлого.
Спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-07-28 11:28:00 ]
Мар`яно, спасибі за "падіння вгору". Спасибі за ПОЕЗІЮ.