ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Поетичні дуелі

 Русалочки сьогодні

Ні, Русалки не щезали -
...
Попиваючи вино.
...
Хвіст і крила наростили,
Нам відкрились небеса.
...
Риба й птах в одне злились...
...
Кожна з нас - то Жінка-Мрія
І любов - то наша суть!

Наталія Крісман

Ні, русалочки сьогодні
Не ширяють в небесах -
П’ють вино вони, як воду,
Наганяють людям страх.

На коні вони не скачуть
Ні з щитом, ні на щитах -
Та нічого це не значить:
Хоч літають, та не птах.

Вогнедишні і хвостаті
Ці дракони навісні -
Гонорові в себе в хаті:
Не у небі, а на дні.

Світ увесь заполонили,
Небеса і водну гладь.
А комусь - коханки милі,
Що дарують благодать.


03.08.2010

* Наталія Крісман "Відповідь Русалок І.Гентошу" (http://maysterni.com/publication.php?id=50859)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталія Крісман Відповідь Русалок І.Гентошу



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 15:32:03
Переглядів сторінки твору 3254
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:57:39 ]
Так, Русалочки підводні,
Що ширяють у блакить,
На пародії ці згодні,
Це ні трішки їх не злить.
Ти, Валерію, не бійся,
Що Русалки вогняні,
Крильми міцно так сплелися,
Мов в якомусь диво-сні.
Українські ми русалки -
Не японки, не лякайсь.
Дві Оксани і Наталка,
Ти ж між нами - мов карась.
Ми лиш схожі на касаток,
Що шукають собі жертв.
Хоч ми й бестії крилаті -
Ще ніхто від нас не вмер!
Бачиш, ми такі відверті -
Серце ж маємо живе!
Лиш залюбим до півсмерті,
Хто нам в душу запливе...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:08:13 ]
Як же й вас та й не боятись?
Я ж між вами - карасьок...
Все, тікаю в свою хату
І закриюсь на замок.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:18:50 ]
Не втікай у ліс дрімучий,
На замок не закривайсь!
Ми тебе лише помучим,
Ти ж - смачнесенький карась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:25:17 ]
Я - карась, а ви - плотвички,
Підставляйте ваші личка,
Зацілую до півсмерті,
Раз такі вже ви відверті.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:21:26 ]
Не з'їмо, а лиш надкусим
Плавники і трішки хвіст...
Вибачаємось, та мусим,
Бо такий в русалок хист!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:27:06 ]
Я кусатись теж умію...
Маю отаку надію,
Що й Наталочку кусну,
І Оксанку не одну.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:33:24 ]
Лиш важай, щоб твої зуби,
Як питання стане руба,
Не зламались до луски -
Буде ж втіха нам таки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:53:08 ]
В мене зуб незламний є,
Отакенний він стає,
Що й касаток, мо', подужа...
Можу ще позвати й друзів.))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:06:49 ]
Що, не справитись одному,
Тре на поміч друзів звати?
Може, все таки додому
Й на замок закриєш хату?
Не лякай своїм зубищем,
Був незламним? - не навічно!
Самовпевненість - річ звична,
Хоч стосунки часом нищить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:12:09 ]
Я на этот сайт знакомых своих приглашаю - читайте, мол.
А что они находят?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:20:09 ]
Кожен знаходить те, що шукає -
Хтось - вогонь пекла, хтось - шлях до раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:23:59 ]
банально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 22:22:00 ]
Сумно, коли людина бачить світ лиш у чорно-сірих кольорах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 06:20:39 ]
Возможно, я многого хочу от поэзии.
Обдумав в течение ночи свой вечерний вывод, я соглашусь с тем, что вижу. Ибо мы все в некотором роде сходим с ума каждый по-своему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 11:10:18 ]
Олексію, ніколи не можна зневажати людей лише за те, що вони інші, ніж ти, що вони бачать світ в інших кольорах, за те, що їм весело в той час, коли ти сумуєш... У кожного - своя ріка терпінь, і ми, особливо поети, повинні демонструвати повагу і розуміння, а деколи і більшу терпимість один до одного. Інакше - цей світ ніколи не стане кращим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 09:10:50 ]
А й справді, що ж вони знаходять?)))
Як мінімум, вірші Алексія ІІІ Потапова...)))
А що Ви їм ще тут пропонуєте?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 23:04:50 ]
Весела і грайлива розмова зав’язалася в коментах!
Цікаво читати цю імпровізацію. Гарно! Тривожить думка -не розполохав би Валерій своїм "отакенним зубом" наших Русалок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 12:47:29 ]
Дякую за добрі слова, пане Іване! Перепрошую, що вліз поперед батька в пекло і відповів на вірш-звертання до Вас.:) Приєднуйтесь!) Я ж обіцяв Русалкам, що друзів закличу.)))
Думаю, наші українські Русалки не такі вже й полохливі.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 13:05:44 ]
Ми зовсІм не полохливі,
Ми, русалки - справжнє диво,
І цінніше срібла-злата!
Не боїшся нас пізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 13:15:29 ]
Не боюсь, але здаюсь.:) Нехай останнє слово за жінкою буде, як це прийнято серед українців.:)))
Дякую, пані Наталю, за чудову поетичну перекличку!