ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Спокушене літо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-14 17:32:49
Переглядів сторінки твору 13606
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.055 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.015 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 17:48:53 ]
Дуже елегантно і соковито. І свіжо-еротично ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 18:00:11 ]
О так, сестричко, і тут наш Декамерон відчувається!
Якби не були ви, о прекрасна Олесю, так всерйоз і надовго заміжнею, ми би вам запропонували прийти в наш монастир, ну хоча би на екскурсію!

Маньєристично літо заглядало,
коли вона вгорі щось там збирала,
Маньєристично літо терло скельця,
і римувало, римувало, римувало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:49:47 ]
О так - всерйоз заміжня і надовго,
Але відмовитись знемога. :)
Поклич мене, о Маньєристе,
І в помислах невинно-чистих
(Якщо такі лише можливі)
Прийду поглянути на диво,
Що не одного вже поета
В любовні затягло тенета :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 19:57:40 ]
Ідіть за мною, дайте руку, проведу,
повз левів граціозних і драконів,
під животом величного жирафи,
лише нічого не чіпати там!
як буде страшно, закривайте очі,
але у голові оця адреса
повинна бути, щоб туди дійти
http://maysterni.com/publication.php?id=50654


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:23:29 ]
На серці в мене щось тривожно...
Подати руку? А чи можна
Отак повірити поету...
А як іще зазнати лету?
Адресу я завчу напам'ять.
Я не боюся! Хоч погляну
Краєчком ока в монастир.
То ось рука. Прошу вести!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:51:13 ]
А ви вже там, тут тільки дух витає,
а тіло у саду монастиря!
Я би не радив вам його надовго
без догляду лишати, увійдіть
у нього і скажіть "привіт".
Воно на
http://maysterni.com/publication.php?id=50654


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:19:02 ]
На жаль, я зараз зникнуть мушу.
Але з'єднаю з тілом душу,
Як лиш дозволить справжній світ.
Уже смакую той "привіт"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 21:29:48 ]
Як вчасно я вас повернув назад!
Допоки дохтор Хаус не поставив
вам діагноз...
Фу-у!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:39:45 ]
Обманут, вовлекут в свою игру -
И проведут дорогою разврата.
А я глаза платочком оботру -
Казню я всех. Но ты не виновата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 21:54:30 ]
Прекрасний монолог! Я просльозився,
жалкую, що і досі не женився,
Алексію, сто грам афродіз'яка,
і будеш ти кохати всіх, друзяко!
Йдемо і вип'ємо у честь знайомих дам,
що оминають тему - "дам, не дам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 22:37:56 ]
Замужество второстенно здесь.
Здесь женихов - ну как собак, не счесть.
Хотя есть лучшие - как я вот, например.
Но мне нужны девицы из гетер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:11:52 ]
У сенсі "краще" "кращому" гетери?
А задля чого множина - їх ж до холери?
Невже забута "достоєвщина" свята?
Вернути їм невинність і манери?!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 23:25:13 ]
Но мне нужны - и только лишь гетеры.
Присущи им культурность и манеры.
Крестьянки простотою одолели -
Я растворяюсть в ихнем пышном теле





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:41:16 ]
Тоді потрібні гейші, бо гетери,
сьогодні, блін-компот, мов красні кхмери!
А в тебе, бачу, витончений смак!
Не пробував, ну як їх - адюльтери?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 00:41:16 ]
Ну от! Я що кажу?
Лиш руку подала -
Вже звинувачена в розпусті.
Змовчав би навіть Заратустра.
А що було б, якби чола
Торкнулася у дружнім поцілунку?
Забили б барабани лунко,
Означивши початок страти...
Як легко язикам поживу дати.

Та бачу, друзі,
Ви під дзвін бокалів
Без мене тут не сумували :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 00:53:00 ]
Пробачте, говорити про любов
з Потапієм не те, що з вами!
О цей пушок я б на губах зборов,
якби до іншої не мав нестями.

І ось вам результат, в голові одна класика,
забув хто написав, але як звучить!

"Хмарки небесні – одвічні літавиці!
Даллю лазурною, линню перлинною
схожі зі мною мчитеся вигнанниці
з півночі милої путтю південною..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:03:05 ]
Негоже забувати, те, що написано душею Вашею :)
А написано справді чудово: і в оригіналі, і в перекладі.

Я бачу - справді ризиково
Давати руку лицарям пера.
Не скажу більше ані слова.
Піду у сни. Давно пора :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:52:32 ]
Соковите "Дякую" Рудокосій Схимниці. Добре, що хоч рядками освіжилися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:19:32 ]
Навпрочуд дивно.
Чесно - млію.
Хоча сукнина мені приємніша. Але свято не моє, а Вашого вірша. Тому дивіться.
Захоплено
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:25:42 ]
"Напрочуд"


1   2   3   Переглянути все