ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Жив поет, як і належить - бідно

«жив письменник, як і годиться, бідно... помер...
його заслужено шанують…» із коментарів до інформації про смерть О.Ульяненка на порталі Мукачево.нет

Юрій (прізвище невідоме)


Жив поет, як і належить – бідно.
Вмер собі, то й що? – Так має бути.
Помирають не лише поети,
Помирають і звичайні люди.

А що був поетом – що із того?
Кожен у житті не лиш людина.
Хтось копає ями для померлих,
Хтось краде і зваблює блондинок.

А писати вірші? – дивні люди!
Краще б заробляли на вокзалі,
Чи в порту, чи просто двірниками
Щоб на хліб і традиційне сало

Не чекати подарунків влади.
Бо згори якщо дають, то душу
Вимагають не лиш від поета.
Знаю я і вам сказати мушу:

Жив поет, а чи живе, чи, може,
Геніальні написав трактати –
Нині хто, скажіть, читати буде?
Нині треба жити-помирати.

Бідно, чи багато? – що із того?
З вірою, без віри? Може бути…
Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди. Чи люди?


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-12 20:08:55
Переглядів сторінки твору 7427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.478 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:21:12 ]
Ого, як глИбоко Ви, пане Василю!
Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 21:31:04 ]
А я ось сумніваюся, Ярославе!
Дорогий Василю, що це таке - "Жив поет, як і належить – бідно..."???
"Багато" - це ж від з Богом?!
Поет не може жити бідно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:40:55 ]
...матеріально - може... духовно - ні, Ви це мали на увазі, пане Володимире?
..як часто ми на це(перше у відповіді) не звертаємо уваги!
я взагалі в шоці від того як ми зачерствіли душею - ми на це не звертаємо уваги!!! Що - бідність не порок? Порок! це неможливість нормального життя.
Чи хтось знає з присутніх, що тяжко хворий поет із Луганська Іван Низовий? Хтось знає про те, що більшість поетів вмирають від бідності матеріальної??? це - прикро особисто мені, бо ми - люди в першу чергу. А для людини бідність матеріальна, це - хвороби, смерть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:46:22 ]
Категорично не згідний, дорога Людмило!
Що значить бідність матеріальна? Що Бог не дає нам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! Соромимося своїх слів - все нам дано!
А що баксів якимсь тлумкам не вистачає, то навіщо про це тут говорити!
І навіщо всіх називати поетами! Не поети всі! І смерть - це інше, ніж ви гадаєте. Досить причитати, вірмо Господу, зрештою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:50:10 ]
"Що Бог не дає вам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! "- оце вірно. Але люди до цього звикають, вважають, що так буде завжди, бо так має бути... Мені на це відкрилися очі, коли я якось у 90-х читав книжки Свіяша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:03:05 ]
). А я з ним знайома, пане Коко. У дев"яностих, нагадаєте, яку книгу ви читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:12:39 ]
Мова не про конкретного поета, панове. І ніхто всіх поетами не називає. Мова про байдужість людську, про черствість душ... Подивіться у якому стані цвинтарі наші, не у столиці, звичайно... І як ми сприймаємо смерть - як у грі: втратив життя - маєш ще кілька в запасі. А помреш - тебе заслужено шануватимуть! Такий стереотип існує, хто мені скаже, що це не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:29:12 ]
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.


Ліна Костенко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:14:53 ]
"Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди" - Василю, щось тут не так, здається. Хіба пишність похорону свідчить про щось більш менш вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:26:13 ]
А я хіба говорив про пишність? Та ні! Пишність тут ні до чого. Поет і пишність несумісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:30:11 ]
А про що Ви говорили у цих рядках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:41:44 ]
Ну... Якщо вірш потрібно пояснювати, то це погано. Певно, тут справді щось не так. Можливо, тут присутня якась поверховість у написанні чи прочитанні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:47:46 ]
Та ні, не весь вірш. Просто я сприйняла ці рядки (можливо, поверхнево) так, що саме від того "як" ми ховаємо, залежить те, які ми люди чи нелюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:53:53 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:05:33 ]
Якщо Ви читали Свіяша, то можете додумати, чому так сталося. Земля їм пухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 03:55:07 ]
НЕ НАДО КОПИТЬ В СЕБЕ ЗЛОБУ

Не надо копить в себе злобу. Не надо думать, что весь мир против и уже ничто не изменится. Земля прекрасна независимо от твоей черноты. Реки прозрачны, не смотря на человеческий смрад. И жизнь никогда не останавливается перед смертью. Не думайте, что вы сможете переделать землю, высушить реки и испортить жизнь.
Вы – ничто в больших руках Бога, вы – роса просыпающейся планеты. Подумайте как мелко ваше сознание, и запомните — ваше горе — это ваша выдумка. Потому что в мире НЕТ такого понятия. Вы сами его придумали, вы сами получаете удовольствие от своего страдания.
А я говорю – я счастлива. Счастлива, когда отвергнута любовью. Счастлива, когда забыта друзьями. Счастлива, когда прикована к пос тели. Все это – иллюзия человечества. Этого нет. Есть только мир, есть земля и вода. Есть моя жизнь. И какое мне дело до смерти, пока я живу? И какое мне дело до несчастья, если оно – выдумка. Не смотря на все ограничения, я – полноценный человек. И чем больше я встречаю зла, тем больше люблю жизнь. Я отвергаю злость и обиду. Я хочу, чтобы люди поняли – самое большое зло – это привычка к жизни.
Не надо привыкать к земле и к рекам! Каждый день, каждую
секунду вглядывайтесь в свой мир, и увидите миллиарды новых причин для радости. Каждый раз, просыпаясь на земле, вспоминайте, что эта жизнь подарена вам только однажды. И ее надо прожить, а не просидеть у телевизора.
Но даже когда у вас нет возможности жить полной жизнью,
наслаждаться горными вершинами, бескрайним морем, азартом побед и человеческим общением, вы можете быть счастливыми.
Чтобы когда-нибудь, умирая, сказать всему миру – спасибо.
Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 09:05:39 ]
Вона отримала те, чого хотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:54:59 ]
І від того також. І від того, чи приносимо квіти на могилу, чи пам"ятаємо, чи перечитуємо... Але тут у мене поет - щось більше. Людина, творець... Жива істота, яка любила, будувала, робила добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:00:43 ]
Про Влада я знав... А про Аліну?... Земля їм пухом.
А як їх ховали? Переконаний, про пишність тут говорити не приходиться. А чи людей на похоронах було багато?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:05 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:23 ]
Дуже, пішла цитувати на ФБ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:08:22 ]
Жив поет , як належить бідно... А ким належить?Пушкін - не поет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 11:08:55 ]
Сильно, правдиво і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 11:24:56 ]
Щиро і від душі. Чиста правда, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 13:43:28 ]
тоді вийшли перші три книжки Свіяша, і я прочитав їх усі. Ну і далі продовжував читати ....