ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.02.17 15:34
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру. Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок… Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони зачаровано слухали. - Я кохала…Несамовито…Нестямно… А він – кохав, любив, р

Марія Дем'янюк
2020.02.17 14:53
І Небовиду Церква...Зоресвічі...
І сам Господь вдивляється у вічі
Й питає тихо: де ти був?
І шепотітимеш: Не знав. Блукав. Забув.

І перли покаяння на долівку.
Єпитрахиль убереже голівку.
Жадане світло омиває лиця -

Євген Федчук
2020.02.17 12:37
Буває часом , що лежу без сну
І думаю: чи стала я щаслива?
Чи мріялось колись, що досягну
Такої слави і такої сили?
Я - Роксолана. І моє ім’я
Відомо нині по усьому світу.
То може в славі маю щастя я ?
Не кожен мо

Сергій Губерначук
2020.02.17 11:20
Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував наспані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів біля когось на лаву
погрітися трошки.

Олександр Сушко
2020.02.17 09:46
Ковдра є, подушка, тепла спальня,
Сам від сала,, наче колобок.
На війну не хочу (це похвально),
Ліпше пописати про любов.

Хай натхнення б'є ключем до неба,
Шал чуттєвий в серці виграє.
Кулю в лоба? Нє, мені не треба!

Тетяна Левицька
2020.02.17 08:51
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
щоб мрію відшукати голубину
із пліч огуди скинути хітон,
серцями тріпотіти в унісон.

На станції осіньої пори,
в казкову таїну білет придбала.

Сонце Місяць
2020.02.17 01:00
На літньому світанні, юнаком
Пульсацію життя свого почув
Уперше я – коли губилася
Глибинами захоплення любов
Я прокидавсь потрохи і вимога
Злиття моїх основ, дедалі глибших
Настирливішала із миті в мить
Блаженство – лук натягнутий буття

Ярослав Чорногуз
2020.02.16 23:03
З вишини золоті волоконечка
Дивне плетиво казки несуть!
Моя квіточко, ясочко, сонечко –
Це кохання омріяна суть.

Долі усміх сія злотозливою…
Ми пірнаємо в цю течію.
І стаєш ти зі мною щасливою,

Мессір Лукас
2020.02.16 19:06
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Мене захоплює дощенту
Троянда в рюшах декольте,

Свавільні локони і вії,
Грайливий сміх, тонка печаль,
Я їх приборкаю, розвію,

Євген Федчук
2020.02.16 16:35
Що ж ви лякали, що боліти має?
Ну, а воно нітрішки не болить.
Так, може, зовсім трохи сіль щипає
Та кров лоскоче – по ногах біжить.
Я ж говорив, що смерті не боюся
І не лякаюсь цих наївних мук.
Здирайте шкуру, а я посміюся
З невправних і манірних в

Володимир Бойко
2020.02.16 14:48
Бреши. Бреши
Без міри і без ліку
І без царя
В убогій голові.
То матимеш
Пошану превелику
В брехливій,
Здеґрадованій Москві.

Олександр Сушко
2020.02.16 12:33
В лобі заіржавів глузду вентиль?
Власні твори - згустки маячні?
Ляж і почитай віршатка в неті
Під чайок і тістечка смачні.

Надокучить - то іди кохатись,
Бо додавить мряка у мислях.
А мені ( пардон!) - пора із хати

Тетяна Левицька
2020.02.16 08:47
В хуртовинову ніч,
напростець,
в чистім полі
не видно дороги.
Снігокрутиця,
хай йому грець,
крутить білому
оленю роги.

Сергій Губерначук
2020.02.16 08:32
…однак померли твої арханґели,
безсмертя їх спіткала істина.
Душа твоя, не ними забрана,
життям твоїм була освистана.

Ти кисень жер в уявних просторах,
в печерах власного добробуту,
де відходили чорні чоботи,

Микола Соболь
2020.02.16 06:08
Життя красиве. Обернись довкола.
Часоплин уповільнює свій хід.
Прислухайся. Це вічна баркарола
Оспівує прекрасний сонця схід.

І огортає таємнича вічність
Потоками вселенської любові
І неважливо травень це чи січень

Володимир Бойко
2020.02.15 22:03
Надсадний рев моторів протинає
Південну ніч безжально раз у раз.
Аеропорт бо спокою не знає
Попри оцей нічний і сонний час.

На лавах люди втомлені поснули,
Мабуть їм сниться теплий рідний дім.
Мене ж і сни мої чомусь забули
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Майстер
2020.02.17

Настя Цеглина
2020.02.14

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Куди йдемо?
Образ твору Куди йдемо? Що завтра буде з нами?
Не луками - лукавими шляхами

Блукаємо. Заплутали сліди.
Уже й самим - ні звідси, ні сюди.

Уже душі ні холодно, ні тепло.
І байдуже - до раю чи до пекла.

Відколи йдем? І по якому колу?
Невже отак ходитимем до скону?

Розгублені. Загублені в пітьмі.
Знемовлені. Безмовні - як німі.

Позаду: чорні діри й білі плями.
Уже й не пригадаєм - звідкіля ми.

03.03.2009






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 19:52:02
Переглядів сторінки твору 6829
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.264 / 5.5  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2020.01.25 20:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:25:18 ]
Дякую, пане Іване за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:34:13 ]
Ви питаєте, пане Анатолію, чи затишно мені на ПМ? Не знаю чи може бути затишно на перехресті стількох доріг, думок, поглядів - на виду, одним словом. Мені тут цікаво. Я тут "тамую спрагу". Бо згідна з В. Базилевським: "Одвічна письменницька спрага - бути почутим". І ще один його вислів дуже пасує ПМ. "Поети перегукуються, як і птахи". І це прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:38:19 ]
Дякую пані Оксано, що завітали, поділились враженнями, принесли Дух віри на мою сторінку! Нехай Ваша світла енергія струменіє ще завзятіше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:39:48 ]
Дякую, Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:40:44 ]
Нехай висвітиться, пані Вандо! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:45:43 ]
Нема чого ніяковіти, Юленько! Ваш вірш - достойна відповідь на мій. Це саме те, про що сказав у коментарі Ярослав Чорногуз. Треба плекати позитив, адже думки матеріалізуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 11:55:09 ]
Доброго дня, Любове!

Мені давно радили почитати Вас, і я тепер бачу, що недарма! Ваші вірші глибокі за змістом, мелодійні за звучанням і близькі мені за світосприйняттям.
З повагою, Тетяна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 12:00:38 ]
Так і хочеться сказати : Без надії, таки сподіваюсь!
Може таки вийдемо, пані Любочко, із тих манівців?.. Зачепило. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 12:06:59 ]
І Вам, доброго дня, Тетяно! Дякую, що завітали. Це чудово - усвідомлювати, що ти не самотня зі своїм світосприйняттям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 12:10:20 ]
Дякую, Патаро, що нагадали кредо геніальної поетеси. Це саме те... Сподіваймось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 16:23:49 ]
Звідкіля? - пишуть шо з глибин Усесвіту ... :-)

гарно
дуже...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:05:49 ]
"Чия правда, чия кривда і чиї ми діти..." "Відколи йдем? І по якому колу?..." Мусимо себе питати і шукати відповіді, і думати "що завтра буде з нами?" Дякую, пані Любо. Не без надії – навіть найтемніша ніч не вічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 16:58:46 ]
Так, Юрію! Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 16:59:33 ]
Дякую, пані Оксано, що завітали. І за слово підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 00:00:37 ]
Пані Любо! Прочитала Ваш коментар до "Мотрі". Щиро дякую! "Тільки жінка могла так відчути і так
оцінити", - сказав один чоловік. Зворушена, втішена, окрилена – О.Л.