ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Витікають із хмар перестояні згірклі меди"

...але здогонить тебе усе той же сніг, і щоразу він буде іншим

Іван Андрусяк

Образ твору Витікають із хмар перестояні згірклі меди.
Утікають з-під ніг перетоптані звичні твердині.
Самосуд ще триває, та я не вернуся туди.
Самоосуд звершився:"Самотність", - написано синім.

Закінчились думки. Тра’ купити іще цигарок.
Цілий світ заснували слідами розбещені лярви.
Нині з моди виходить банальний терновий вінок.
Нині входять у моду пишноти, амброзії, лаври.

Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так.
Перший сніг (і останній), в цілому, погоди не робить.
Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак,
Наче знак розділовий, що впевнено речення дробить.

Затаврована ним, яко смертниця в довгім плащі,
Не співатиму більше. Від рота слова оддираю.
На околицях співу все’дно: хоч співай, хоч кричи.
На око-лицях лиць у Всевидяче Око впадаю,-

Ні в дитинство, ні в сон, ні у ноги, як падають ниць.
Біла магма сльози поглинає сьогодні і вчора.
Тінь тернової гілки – на чистому аркуші шкіц.
Я - черниця його. Я сама одягнулась у чорне.

Нездійсненне бажання: шукати чиїсь голоси,
Засотатись між них, закрутитись у лялечку-кокон,
Бо майбутній метелик не зна про набридливий сніг,
Що здогонить незмінно - не з того, то з іншого боку,

Зариштує повітря, спинивши знервований біг
На око-лицях лиць, що тремтять у Всевидячім Оці.
Передчасне знання диким холодом цілить під дих:
Передчасне успіння - це сніг, що завмер на півкроці.

2003-2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергей Цюрко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 11595
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 23:16:05 ]
впевнено я б замінив на розчерком: Наче знак розділовий, що розчерком речення дробить. Класний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:00:13 ]
Чао, Руф. Слуш-но, но... Задумка була така: знак розділовий - ма-аленький, а й собі впевнено пнеться дробити ве-елике речення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:22:56 ]
Вав, чудово, Світланцю :)
Тра’ (мені теперка бігти ) і купити іще цигарок (хоча не палю).
Купа знахідок - на відро дощу буде...
"Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так." - абалєть і не дихати.
"Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак," - а що то за знак, коли не секрет?
Та і все решта - супер.
Може хіба:
"ниць",
"Всевидячім Очі" (раз уже попереднє з великої, нє?)
"піД Дих"...
!!!!!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:49:26 ]
Роздвоєний знак - то язик у-у-удавовий :)Да, наравиться тобі,де дихають і хекають :) Протру зараз Око, бо ніц не бачу. О. ЛЮ, і я не палю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:08:40 ]
А, Юр, "піД Дих" - це типу "д-д-д, д-д-д, як холодно" - на крижині чистого аркуша, що передрейфував із твоєї сторінки у мою підсвідомість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 23:45:03 ]
БРАВО!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 16:57:36 ]
Скільки знаків нероздвоєних!.. Дякую, Софі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 00:06:03 ]
Жахлива і прекрасна, страшна і велична самотність, боюся сказати якого, щоб не переборщити, поета. Все ж таки великого! Таке одкровення, таке проникнення у позасвідомість... Терновий вінок Ви вже здобули, Світлано, а пишноти, амброзії, лаври чомусь здаються сміттям на цьому фоні.
Несказанно прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:05:51 ]
Чорногузе, соколику, що ж Ви так по-чаїному наді мною кигичете?.. Вінки тернові мені даруєте у вигляді "6", а знаєте ж, які наслідки після такого "коронування"... Хоча... (крутицця перед дзеркалом) А!.. Падлєцу - всьо к ліцу! Цьом у щічку.
Завжди із розпростертими обіймами, намагаючись обійняти Вашу "необ'ятність" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:14:19 ]
сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:13:21 ]
Коли вже я Вас, пане Анатолію, розговорю? Усе Вам, як у тесті - так, ні, не знаю :) Дякую сердечно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:14 ]
Таке варто було трирічного написання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:48 ]
Аааа, навіть шестирічного, сорі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:21:35 ]
Якщо підіграти Чорногузиковій "возвишенності", то можна сказати, що цей вірш писатиметься все життя :)) А якщо не підігрувати, то насправді я його, вірша, побоююсь. Довго лежав. Поблимував так не по-юнацьки моторошно із 2003 :) У 2009 я зважилася його трохи підправити ( во ім'я любові до Андрусяка) та й... знову відклала. А це вирвався із кокона, так би мовити. Та ну його!
Знаєте, радію, що Мрія у мене з'явилася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:43:59 ]
Так, є такі вірші, які просто чекають свого часу, бо не хочуть стати передчасними для свого автора, який, можливо, тоді писав їх напівсвідомо.

А Мрія завжди десь тут поблизу, правда, з"являється іноді неочікувано. Як щастя ))
Але зустрічі з Вами я теж радію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 01:45:11 ]
Все добре. Але от слово "здогонить".
Я знаю два варіанти в українській мові: дожене, наздожене. А це поєднання двох мов вийшло (наЗДОжене - ДОГОНит).
Бажано б замінити цей новотвір.
Усього найкращого!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:39:04 ]
Юлечко, а знаєте такого віршика: " Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин"? :) То я, власне, притримуюся такої ж думки відносно, як Ви пишете, "новотвору" ЗДОГОНИТЬ: навіщо ж його позбуватися, коли і Андрусяк здоганяє? :)) Не ображайтеся на жарт. Я рада Вам завжди. А слово таке є і було. От Вам "заспокійливе" - прислів'я: "Хто двох зайців гонить, - жодного не здогонить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:59:28 ]
Аж бракне слів, аби озвучити, які емоції викликає. Чудовий вірш, Світланочко!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:44:32 ]
Давай, Аделько (чін-чін, тобто, піднімемо бокальчик :): Аби не бракувало слів ніколи!.. Бачила, як ти виросла, молодчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 19:31:17 ]
Ухх! Дякую! Ну... "чін-чін"!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 13:31:33 ]
Сильно! Вразило глибиною. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:47:53 ]
І Вам вітання, пане Йванку! Зараз я на Вашу сторіночку "перетразлокуюся" ( це такий новотвір, не лякайтеся) - дєло єсть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:02:54 ]
я ще вчора ходила кругами довкола вашого вірша, але від вражень розгубила слова, що трапляється майже ніколи :)
сьогодні оговталась, то й пишу: а таки 6, не менше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:22:24 ]
От і добре, що все повернулося "на круги своя" :) Зізнаюся, що і я коло Вас із Юрком не раз "схимлювалася" :) Дуже гарні Ваші ілюстрації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:27:58 ]
знайома з Андрусяком, ілюструвала його "Сорокопудів або Як Ліза і Стефа втекли з дому" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:28:53 ]
який той світ тісний в неті )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:52:48 ]
:) можливо, і я колись познайомлюся, бо мені із українськими авторами стільки й світу, що у неті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 20:35:07 ]
Дякую, Світлано, за просвітлення моєї некомпетентності!
Мова йде про сучасну літературну мову. А все інше - справа стилю вірша. Якщо стилізувати його під народну творчість, усе виправдано. Якщо ж ні... Та й до гострої критики треба по-філософськи ставитися. В історії мистецтва немає жодного твору, який би всім без винятку подобався. А мій коментар - то просто висловлена думка, хай і суб'єктивна. Цікаво, як Ви реагуєте на критику? Але це так, думки вголос. Врешті, мене це не обходить.

Бережіть себе. А я відкриваю підручник рідної мови, бо нею пишете Ви:)

Жорстокий жарт? Ну, я теж маю право на них, як і Ви.

Без образ. У кожного є своя гідність. І коли її зачіпають. Тим паче, що я нічого поганого не хотіла сказати. Ви ж затіяли не взаємозбагачення, а взаємоображання. Не могла не відповісти.

Тепер знатиму, кому в коментарях треба писати тільки слова захоплення.

Більше не буду непокоїти своєю "критикою". Крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:32:21 ]
Бог із Вами, Юленько. Тут не йде мова про почуття власної гідності, а лише про почуття гумору. Власне, це моя провина: хотіла зачепити одне, а зачепила інше. Пробачте і не переймайтеся так. Зізнаюся, не надто приємно продовжувати цю розмову, але цікавість перемагає: а від чого (кого) мені потрібно себе берегти? Від гострої критики?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 21:27:01 ]
Ліна КОСТЕНКО

* * *

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:37:35 ]
Спасибі, Кішко Блакитна! Лягла на серце "сюїта голуба" улюбленої поетеси. Ну, і я синій колір полюбляю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:17:21 ]
Все добре. Знаєте, мене зачепив той натяк про Леніна. В чому хочте звинувачуйте (це я взагалі, не конкретно до Вас звертаюся), тільки не в незнанні рідної мови! Сприйняла, дійсно, не як жарт, а як намагання безпідставно образити. Якщо я помилилася, забираю свої слова назад. Ваша поезія в цілому хороша, тільки єдине слово спіткнуло мою увагу. Тому дивною здалася Ваша реакція, принаймні у моєму сприйнятті.
А на рахунок "Бережіть себе" я сказала, маючи на увазі те, що зазвичай мають люди, коли кажуть такі слова. Може, щось подібне - не приймати все близько, не перейматися дрібницями...
Забудемо це непорозуміння?..
Щиро-щиро:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 22:56:30 ]
Була впевнена, Юлю, що цей конфлікт вичерпається :) Все-таки ми з Вами говоримо однією мовою. І однаково сильно її любимо. Я (старша, загартованіша) мала б зрозуміти раніше, що Ви - надзвичайно вразлива, тонка натура. І нічого б не трапилося. Адже й натяку не було на Вашу некомпетентність, а лише на те, що "метр Андрусяк" також використав слово "здогонить" у далеко не стилізованій під народну композиції (див. епіграф до вірша). До скорого, Юлечко. Ціную Вас і як вдумливого читача, і як автора, і як знавця рідної мови, - не сумнівайтеся. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:33:42 ]
До знахідок, про які написав Ю. Лазірко, не можу не додати "на око-лицях лиць"... Повторюю (наче своє): "Я сама одягнулась у чорне..." Бачу сніг, що завмирає на півкроці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:18:04 ]
Рідна Ви моя душечко... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:30:00 ]
Прийшла на Вашу сторінку - зацікавлена (якесь провидіння мене сюди привело).
Йду - вражена, ошелешена, приголомшена (в найкращому розумінні). Дякую!
Я ще повернусь. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:29:56 ]
Мабуть, ми зустрінемося десь по дорозі, бо я саме до Вас іду :) Спасибі, пані Любо. Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:58:42 ]
Останній рядок тут видається мені найціннішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:27:05 ]
О, Володимир Володимирович писав: "Изводишь единого слова ради тысячи тонн словесной руды"... А тут - ці-і-ілий останній рядок! Це - успіх :)) Дякую за відвідини. Давайте хоч підморгну Вам на своїй сторінці ;)
(Розгублено): І чого ж це мені Маяковський останнім часом цитується? Що за прикмета?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:38:44 ]
мабуть, готуєтесь підкорити Америку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 11:02:16 ]
Ото була б такий чудовий вірш прогавила!
Оскільки запізнилася, а стільки доброго вже сказано і без мене, то тихенько приєднуюся до схвальних коментарів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:45:49 ]
"А ти мовчи, нічо не говори"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 19:16:12 ]
Тааа... багатьом тільки помріяти можна про такий-от шедевр, Світлано!
Почала було визбирувати найцікавіші (найсмаковитіші) словосполуки... але ж багато їх, цілий текст "вершин" - від "перетоптані звичні твердині"... і околиці співу, і околиці лиць(!!!) і аж до...останку

Зачудування!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:53:28 ]
Негоже мріям ходити по "перетоптаних звичних твердинях":) Дозвольте називати Вас ММ, мадам, бо велика кількість мрій на ПМ троха збиває з пантелику. "Горлиця" мені Ваша вельми сподобалась. Це, мабуть, тому, що люблю усе, що літає. Вітаннячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-19 11:37:07 ]
Оце вірш, так вірш, Світлано! Після стількох коментаторів мені вже й додати нічого. Але враження текучості - просто неймовірне... Хочеться перечитувати знову і знову... Що я, зрештою, й роблю... Оцінки не ставлю, бо занижу виставлені.:)

Щиро кажучи, після його прочитання здивувався, як це Ви похвалили мою простеньку пародію з двома дієслівними римами (та це я навмисно, бо так у пародійованому вірші)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:44:34 ]
А я, Валеро, багатолика, як Янус, і багаторука, як Крішна :)) Ще матимемо нагоду познайомитися і в інших вимірах. Спасибі за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-19 11:48:07 ]
А зараз Ви мене, щиро кажучи, добряче таки заінтригували, Світлано...))) Про які виміри йдеться?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:59:25 ]
Про ПМ-івські, звичайно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 23:25:18 ]
Огогооо... Перед таким віршем чимало медів прогіркне...
Тінь тернової гілки – на чистому аркуші шкіц.
Я - черниця його. Я сама одягнулась у чорне.-- За ВАшої згоди візьму за епіграф


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:47:01 ]
Ір, тобі не підходить такий епіграф. Тобі личить жовтогаряче, червоне, зеленюще. Не жартуй і переходь на "ти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 22:28:33 ]
Дякую, дуже ціную! :) За епіграф може й не підходить, саме подумувала (вголос - є свідки) що це гарна назва для збірки:) А тіні вони то чорні на білому, то навпаки...:)