ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Витікають із хмар перестояні згірклі меди"

...але здогонить тебе усе той же сніг, і щоразу він буде іншим

Іван Андрусяк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергей Цюрко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 11591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 13:31:33 ]
Сильно! Вразило глибиною. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:47:53 ]
І Вам вітання, пане Йванку! Зараз я на Вашу сторіночку "перетразлокуюся" ( це такий новотвір, не лякайтеся) - дєло єсть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:02:54 ]
я ще вчора ходила кругами довкола вашого вірша, але від вражень розгубила слова, що трапляється майже ніколи :)
сьогодні оговталась, то й пишу: а таки 6, не менше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:22:24 ]
От і добре, що все повернулося "на круги своя" :) Зізнаюся, що і я коло Вас із Юрком не раз "схимлювалася" :) Дуже гарні Ваші ілюстрації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:27:58 ]
знайома з Андрусяком, ілюструвала його "Сорокопудів або Як Ліза і Стефа втекли з дому" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:28:53 ]
який той світ тісний в неті )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:52:48 ]
:) можливо, і я колись познайомлюся, бо мені із українськими авторами стільки й світу, що у неті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 20:35:07 ]
Дякую, Світлано, за просвітлення моєї некомпетентності!
Мова йде про сучасну літературну мову. А все інше - справа стилю вірша. Якщо стилізувати його під народну творчість, усе виправдано. Якщо ж ні... Та й до гострої критики треба по-філософськи ставитися. В історії мистецтва немає жодного твору, який би всім без винятку подобався. А мій коментар - то просто висловлена думка, хай і суб'єктивна. Цікаво, як Ви реагуєте на критику? Але це так, думки вголос. Врешті, мене це не обходить.

Бережіть себе. А я відкриваю підручник рідної мови, бо нею пишете Ви:)

Жорстокий жарт? Ну, я теж маю право на них, як і Ви.

Без образ. У кожного є своя гідність. І коли її зачіпають. Тим паче, що я нічого поганого не хотіла сказати. Ви ж затіяли не взаємозбагачення, а взаємоображання. Не могла не відповісти.

Тепер знатиму, кому в коментарях треба писати тільки слова захоплення.

Більше не буду непокоїти своєю "критикою". Крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:32:21 ]
Бог із Вами, Юленько. Тут не йде мова про почуття власної гідності, а лише про почуття гумору. Власне, це моя провина: хотіла зачепити одне, а зачепила інше. Пробачте і не переймайтеся так. Зізнаюся, не надто приємно продовжувати цю розмову, але цікавість перемагає: а від чого (кого) мені потрібно себе берегти? Від гострої критики?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 21:27:01 ]
Ліна КОСТЕНКО

* * *

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:37:35 ]
Спасибі, Кішко Блакитна! Лягла на серце "сюїта голуба" улюбленої поетеси. Ну, і я синій колір полюбляю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:17:21 ]
Все добре. Знаєте, мене зачепив той натяк про Леніна. В чому хочте звинувачуйте (це я взагалі, не конкретно до Вас звертаюся), тільки не в незнанні рідної мови! Сприйняла, дійсно, не як жарт, а як намагання безпідставно образити. Якщо я помилилася, забираю свої слова назад. Ваша поезія в цілому хороша, тільки єдине слово спіткнуло мою увагу. Тому дивною здалася Ваша реакція, принаймні у моєму сприйнятті.
А на рахунок "Бережіть себе" я сказала, маючи на увазі те, що зазвичай мають люди, коли кажуть такі слова. Може, щось подібне - не приймати все близько, не перейматися дрібницями...
Забудемо це непорозуміння?..
Щиро-щиро:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 22:56:30 ]
Була впевнена, Юлю, що цей конфлікт вичерпається :) Все-таки ми з Вами говоримо однією мовою. І однаково сильно її любимо. Я (старша, загартованіша) мала б зрозуміти раніше, що Ви - надзвичайно вразлива, тонка натура. І нічого б не трапилося. Адже й натяку не було на Вашу некомпетентність, а лише на те, що "метр Андрусяк" також використав слово "здогонить" у далеко не стилізованій під народну композиції (див. епіграф до вірша). До скорого, Юлечко. Ціную Вас і як вдумливого читача, і як автора, і як знавця рідної мови, - не сумнівайтеся. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:33:42 ]
До знахідок, про які написав Ю. Лазірко, не можу не додати "на око-лицях лиць"... Повторюю (наче своє): "Я сама одягнулась у чорне..." Бачу сніг, що завмирає на півкроці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:18:04 ]
Рідна Ви моя душечко... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:30:00 ]
Прийшла на Вашу сторінку - зацікавлена (якесь провидіння мене сюди привело).
Йду - вражена, ошелешена, приголомшена (в найкращому розумінні). Дякую!
Я ще повернусь. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:29:56 ]
Мабуть, ми зустрінемося десь по дорозі, бо я саме до Вас іду :) Спасибі, пані Любо. Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:58:42 ]
Останній рядок тут видається мені найціннішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:27:05 ]
О, Володимир Володимирович писав: "Изводишь единого слова ради тысячи тонн словесной руды"... А тут - ці-і-ілий останній рядок! Це - успіх :)) Дякую за відвідини. Давайте хоч підморгну Вам на своїй сторінці ;)
(Розгублено): І чого ж це мені Маяковський останнім часом цитується? Що за прикмета?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:38:44 ]
мабуть, готуєтесь підкорити Америку ))


1   2   3   Переглянути все