ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 На прощання нам висинiй

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-10 17:43:39
Переглядів сторінки твору 6430
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:38:22 ]
гарний ритм.
а чому тиша незаслужена?
мов багаття(,) ніким ще небачені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:48:03 ]
правда?
тішуся, Мріє П.
дякую за кому - зараз доштуцую...
тиша незаслужена - це щось як невистояне вино - не той смак, не та густина, не так малоби бути...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:44:18 ]
Твір високозвучний, і попри протистояння, життєстверджуючий мотив - це вимагаєте мистецтва мислення.Гарні слова та образи:"ВИСИНІЙ", "свіжоскошеним небом і стеблами" і т.д. Гарний твір!!! Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:11:52 ]
Дякую, п. Олено.
Вірш планувався, як пісня, але на приспід забракло слів...
Втішено,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 19:17:40 ]
Згідна з пані Оленою щодо "мистецтва мислення"...
Сподіваюсь, що ним володію, бо твір мені сподобався. Лише "одаруй" якось ріже слух, може, краще - обдаруй. І хоча й знаю вже, що Ви не любите посвят, але в даному випадку мене не полишає здогад, що цей вірш все-таки приурочений, якщо не особі, то, принаймні, конкретній події. Може, відхилите завісу таємничості, ЛЮ (для мене)? Хоч трішечки. Дуже прошу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:44:52 ]
Дякую, Любове.
***
В українській мові є слова "одарувати" і є "обдарувати" - я пішов шляхом скорочення приголосних...
А чим це слово ріже?
***
Вірш не є приурочений якійсь конкретній події, хоча міг би служити окресленням для плеяди історичних зворушень.
У мене військова тематика проглядає час-до-часу, коли цікаво то ось лінки:
А та куля
http://stihi.ru/2009/11/17/6814
А вiйна вiйною:
http://stihi.ru/2009/05/28/1507
Поле родить так полинно:
http://stihi.ru/2009/05/29/6328
Свiтом розлiтаюся:
http://stihi.ru/2009/06/04/454
Кров`ю до нитки:
http://stihi.ru/2010/03/06/170
Терпне небо:
http://stihi.ru/2010/05/05/109
Ластiвка вiйни:
http://stihi.ru/2010/05/14/6344
Кiннота:
http://stihi.ru/2010/05/20/790
Серце жовнiра:
http://stihi.ru/2010/08/11/500
Мiсце страти вiрш:
http://stihi.ru/2010/08/13/7070
На мушцi вбивцi:
http://stihi.ru/2010/10/08/5817
Стукати нема куди:
http://stihi.ru/2010/05/13/7995
Право на смерть:
http://stihi.ru/2009/02/20/5151
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 20:03:29 ]
Ого, ЛЮ! Ви мене просто "збили з ніг" лавиною інформації (в хорошому розумінні). Мені справді цікаво, ознайомлюсь обов'язково. І дійсно, Ваш вірш пасує багатьом подіям з "плеяди історичних зворушень", я просто подумала, що, можливо, йдеться про якусь конкретну, тому й запитала (адже й тема означена: епітафії).
А "одаруй" - звучить якось по російськи (від "одарить"). Бо знову ж таки російською -"одаренный", а українською все-таки - "обдарований". А втім, зі словниками не сперечатимусь.
Дякую за тепло, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 21:28:45 ]
Любове, я знайшов оптимальний варіант. :)
Незнаючи яку тему зазначити (жодна якось не підходила) вибрав нійбільш наближену.
У мене нині джек-потовий номер на стіхірі 777 - це номер видруку цього вірша :)
Дякую ще раз,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 22:11:55 ]
Файний вірш, ЛЮ! Сподобався. І слово "одаруй" теж.
Гарне воно, в колядках зустрічається. І в вінчуваннях на свята. А список віршів на військову тематику в тебе нівроку - справжній воїн. Добре, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:19:43 ]
Спасибі , Друже, за постійну підтримку.
Тисну руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 22:31:45 ]
Пронизливий вірш - відчувається сила і глибина переживання!

Не зовсім зрозуміла порівняння сирих могил із пам'яттю, але то авторське. Хоча, наприклад, моя пам'ять(за переважаючими асоціаціями) не сира, скоріше навпаки - виважена і вистояна...

І не дуже милозвучне, на мою думку, поєднання звуків у словосполуч. "і ці лати": і цілати, іці лати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:32:19 ]
Дякую, Вікусь, дещо виправив...
Пам`ять теж сирою буває...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 21:57:49 ]
Та я ж вірю тобі - пам'ять може бути якою завгодно...
З пов. _ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:36:44 ]
До останньої ноти зігрілася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:33:11 ]
Я старався, Світланцю, аби було тепло...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 11:05:25 ]
Дуже проникливо. Гарна ідея.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:57:33 ]
Дякую, Іринко,
Ідеями... так і живемо...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-15 11:33:56 ]
Щиро і змістовно, Юрію. Наснаги, сонця, і крил Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:58:55 ]
Спасибі Тетяно,
Навзаєм.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 12:50:41 ]
Здоровенькі були. Критику не замовляи ? :))