ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.08.24 06:21
Г. С...
Коли, всміхаючись привітно,
Ти віддаєш себе мені, -
Я, наче сад весняний, квітну,
На подив друзям і рідні.
І вже ніяк не приховаю,
Найзаповітніше моє,
Те почуття одне безкрає,

Микола Соболь
2019.08.24 06:08
Недолугі хохли
Віддали булаву і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.

Олена Побийголод
2019.08.23 18:41
Із Анни Ахматової

В Кремлі не йде життя - Петро це певно знав,
Там звірства древнього іще кишать мікроби;
Бориса дикий страх і всіх Іванів злоби,
Та самозванців чвань, та скін народних прав.

(2015)

Юлія Радченко
2019.08.23 18:14
Мій любий, Ви, певно, забули, що я вже чужа й вже ніколи до Вас не прийду.
Відтоді, як це зрозуміла, ніколи Ваш дім не здавався таким ще великим...
Та третя зозуля з моєї старої верби знов мені накувала біду.
Була вона дуже самотня, німа, її голос трем

Ірина Залюбовська
2019.08.23 17:25
В зелень поєднані золото й просинь.
Серпень! Цей місяць хворіє на осінь.
Осінь стрілою крізь серпень летить:
плаче - болить.

Вмите росою, туманом повите,
прийде замріяне бабине літо.
Осінь струною в повітрі дзвенить:

Василина Іванина
2019.08.23 16:13
Літо чіпляється за серпень
чіпляється з усіх сил
в"юнкими пагонами гліцинії,
крихкими стеблами винограду,
підступними колючками ожини,
сивими стеблами полину,
вузлуватими петровими батогами,
високими золотими різками -

Нінель Новікова
2019.08.23 15:30
Накотяться хвилі душевні з таємних глибин
І м’яко затихнуть, впадаючи в лагідну сутінь.
Народжена ніжність, фарбована в аквамарин,
Плете візерунки на чорній кримпленовій сукні.

Зариюсь щокою у гриву розпущених кіс…
Вдихну аромати п’янкої знемоги па

Марія Дем'янюк
2019.08.23 14:53
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Ще палають ясно зоресвічки,
Та пора світанок сповивати.

Сніп рожевий зорей світоясних,
Хай угледить ясночолий ранок -
Сяєво думок, надій прекрасних

Віктор Кучерук
2019.08.23 13:14
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
І щораз дивуюся без тями
Кожному новому відкриттю.
Скільки їх, неждано й безупинно,
Видимими робиться мені
В час оцей, коли роки повинні
Погасити тліючі вогні

Сергій Губерначук
2019.08.23 12:08
Коли кордони розривали Україну,
єдиний розділяючи народ,
з громади завжди піднімалася людина
і рятувала від лихих негод.

За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
що Україна в нас – на всіх одна,
що той, якого люди більшістю обрали,

Тетяна Левицька
2019.08.23 11:37
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Ніхто не озветься на біль і поразку.
В чужім пересерді, в байдужій юрбі
у саван закутати долю не важко.

Без скиглення, смутку пустих нарікань,
усіх не вини ти в своїх долепадах.
Зри в корінь падіння, розверзлася

Олена Малєєва
2019.08.23 07:38
Ластівка впала з неба
Десь за оті кущі...
Не знаю, чи жити треба
Отак навпростець, мерщій.
Вітер волоссям хапати,
Спраглі шукати вуста,
А по ночах рахувати
Рудих слоненят до ста.

Микола Соболь
2019.08.23 06:17
Давно відомо, що життя це – рух
І молодь він підштурхує до сили.
В здоровім тілі є здоровим дух!
Лінь доведе любого до могили.

Сигнал свистка. Всі, хто живий – ставай!
У дві шеренги. Нумо на зарядку!
Фізрук – останній в школі самурай.

Олена Малєєва
2019.08.22 22:39
Тане морена...
Музика дивна.
Ти, мов струна.
Я неземна, я навіжена
Дивна, скажена.
Твоя. Одна.

Ти зовсім близько.

Іван Потьомкін
2019.08.22 14:23
Небажаних гостей приймать найкраще в піст. *Більше гонору, аніж гонорару. *Байдуже, в яку щоку намірилися бить, - не підставляй, боронь боже, другу. *Боїмося не смерті, а форми відходу з життя. *Політика – брехня в обкладинці справдешній. *Як суддя

Любов Бенедишин
2019.08.22 12:52
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?

...Зненацька виринув з безодні,
на смуток ближче.
Душа тремтить
шалено-рвійно:
чи в рай, чи в пекло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Люблю тебе, мале дівчисько...
Люблю тебе, мале дівчисько,
Чужий світанок голубий.
Незатуманені очиська,
І потиск рученьок слабий.
Вродлива й щира, ніби мама,-
Найперший твій дороговказ.
Твоїми щирими дарами
Я обдарований не раз.
Почервоніла хоч би трішки,
Що не заплетена коса.
А ти смієшся і усмішка
Твоя ніколи не згаса.
На руки просишся? – Будь-ласка,
Давай ще пустимось у скік...
Лише б твого дитинства казка
Не закінчилася повік!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-13 17:07:16
Переглядів сторінки твору 2855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.011 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.08.24 06:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 17:19:25 ]
то для доні ви написали? бачте, ваш вірш світлий, як казка – вона теж не закінчилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 17:19:33 ]
Лише б твого дитинства казка
Не закінчилася повік! - !!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 18:45:05 ]
Хоч ми уже повиростали - та в казку проситься душа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 19:52:25 ]
Не буду лукавити, але вірш написаний зовсім іншій малій...
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 20:35:21 ]
Дуже гарно, Вікторе!Від таких віршів віє добротою особливою... "Вродлива й щира, ніби мама" - дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 20:57:52 ]
Мені пригадалась пісня
на слова Юнни Моріц, «Когда ми былі молодие...»

"Когда ми былі молодие
І чушь прєкрасную нєслі,
Фонтани білі голубиє
И рози красние рослі."

Здається, співало чи подружжя, чи творчий тандем двох закоханих (принаймні, вони такими здавались мені, юніору тих часів) людей середнього віку.

Мабуть, Ваш твір народжувався у стані певного емоційного піднесення.

Зичу Вам такого на довгі-довгі роки.
І творчого зростання.

З повагою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 21:09:25 ]
Дякую вам, хлопці. Добре, "розколюся". Вірш писався для дівчинки, у маму котрої колись був без тями закоханий. Ось така історія його появи на світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 21:22:01 ]
Саме так і сприймається, Вікторе! Сумнівів жодних не було, що писала закохана людина - це щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 21:26:17 ]
Дякую тобі, Іване, за повне розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 22:20:57 ]
назамість своїх 5 копійок: то була тодішня пара Нікітіних; прошу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 22:31:28 ]
5 копійок було п. Сідорову, а це хазяїну сторінки.
справжні жінки мають успіх усе життя; от зігріти їх любов"ю, а не лише коханням, здатні ой не всі; Ви, мабуть, такий?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 10:11:28 ]
Зумієш полюбити чужу дитину, а та буде не проти, щоб ти увійшов в їхню родину (не будемо писати про те, що робити з її матусею вночі, або коли дитина у дитсадку), то це - сама ідилія.
Дякую за 5 копійок. Розпалось те подружжя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 23:01:29 ]
Юріє, давайте не будемо зараз тішити себе тим, що ми знаємо відповідь на це запитання, адже за кожного з нас, напевно, правдиву відповідь на нього можуть дати лише наші жінки. Отож я відповім вам так - незнаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 00:44:21 ]
Справді - дуже світлий і добрий вірш. Прочитала про Ваше "розколення" :) Напевно, закоханість у людину переноситься і на весь довколишній світ - особливо, близький їй. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 08:09:10 ]
Дякую тобі, Олесю. Людина здатна творити дива у стані закоханості, та і в стані ненависті також, адже історія знає багато подібних прикладів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-14 08:10:10 ]
перепрошую за вчорашню фразу: мимовільну, швидку й не потрібну. давайте обміняю її на іншу:
...приходить
наслідок,
чекає...
чого?
- причини!
бо
немає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 09:35:52 ]
Ну, що ви, все - добре.