ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Осташ (1972) /
Новини (Поезія)
Слідами доброчинної акції на "Перехресті" 9 листопада 2010 р. в НСПУ
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Слідами доброчинної акції на "Перехресті" 9 листопада 2010 р. в НСПУ
Говорити про доброчинність письменства нині, у часи ганебного духовного зубожіння, викликаного, як не парадоксально, повною свободою творчості (у тому числі – свободою від будь-яких моральних норм і умовностей), не те що немодно – лише якось незвично. Але що таке «звичність»? Вона досягається лише повторюваністю певних дій. Тож ніхто не завадить перетворити огляд доброчинних заходів на добру звичку.
Перша доброчинна акція на «Перехресті» відбулась! Нехай і нечисленною виявилась кількість її активних учасників, але ж сталося! Так, можна довго розводитись про «невідгукливість» чи то пак «пасивність» сучасного письменства, коли йдеться не про презентації нововиданих книжок і не про урочистості з приводу вручення престижних літпремій… Можна безкінечно нарікати на консервативність керівництва Будинку письменників, та й самої НСПУ, на невиконані обіцянки декого із нині-відомих письменників, які попередньо ніби зголосилися взяти участь у доброчинних заходах, зокрема, в Літературній дискусії щодо призначення поезії. Можна… Але не будемо! Бо «у всякого своя доля, і свій шлях широкий», себто кожен самотужки до всього має дійти. Не будемо жалітися на інших і нарікати на долю ще й тому, що нам з вами вона посміхнулася, дозволивши хоча б трохи долучитися до «живої» справи. Нам справді пощастило!
За щасливим збігом обставин чергове літстудійне зібрання перетворилось на справжнє літературно-музичне свято: тут тобі і літературна частина (дискусія, конкурс поезій, поза-конкурсні виступи цікавих поетів, серед яких самобутня молода поетка Анна Малігон і майстер українського верлібру Микола Семенюк, лауреат премії імені Павла Тичини), і концерт сучасної музики, і навіть …доброчинний ярмарок із справжньою фото-сесією і кавовим частуванням! Щоправда, за три останні пункти довелось таки поборотися із адміністрацією Будинку письменників…
Не за чутками знаючи про особливі умови співіснування офіціозу і творчого «елементу» у цій будівлі, я не особливо здивувалась сумнівам директора Будинку, коли зайшла мова про ярмарок і кавування. Звісно, хтось десь може подумати, що тут, у славнозвісній будівлі НСПУ, відбуватиметься справжній Сорочинський ярмарок (це жахливо!)… Звісно, фуршети в Будинку заборонені (писаний цей закон чи ні, мені невідомо, але це – закон, який поширюється, щоправда, не на всіх, але зараз не про те…), тож ні про яке «розпиття» кави, навіть від спонсора, не могло бути й мови. І тим більшим було моє здивування, коли нам то все дозволили! Навіть кавування в приміщенні секретаріату! То було майже диво! Але на тому дива й скінчилися. Так, про ярмарок і каву із п. Валерієм Герасимчуком (директором Будинку) було домовлено заздалегідь. А от фотографування… стало для п. Валерія справжнім «сюрпризом»!
Не уявляючи наперед розмаху фото-акції, я і сама була дещо здивована: думала, що йдеться про фото-фіксування ходу дискусії і концерту, аж раптом… таке! Справжні середньовічні строї, реконструйовані учасниками театру історичного танцю «Алентрада»… Справжній профі – фотограф Іван Єршов із професійною апаратурою… І справжні моделі, готові задля доброчинності позувати всюди (біля кожного старовинного каміну! на тлі кожної багато «розкахльованої» стіни!)…
То було справжнє «заворушення» в стінах НСПУ! Ризикну припустити, що останнього разу щось подібне (звісно, у значно більших масштабах!) відбувалось тут в епоху «помаранчевої революції», коли всюди сновигали прихильники попереднього президента країни, а на першому поверсі навіть було встановлено похідну «пічку»! Але часи змінюються… І відтоді НСПУ перетворилась ледь не на комерційну організацію, яка якнайоптимальніше використовує кожну деталь спілчанського інтер’єру. Виявляється, за годину фотозйомки у цих стінах треба викласти аж сто євро! І саме таку суму намагалися отримати від волонтерів Благодійної організації, які намагаються зібрати кошти для дітей, хворих на онкологію, які перебувають на лікуванні в Охматдиті! Достойно справжніх представників справжнього (із посвідченнями членів НСПУ!) красного письменства, чи не так? На щастя, вдалося таки умовити «фінансистів» від НСПУ не стягувати плати за використання («зазнимкування») пишного оздоблення секретаріату, конференц-зали і центральних сходів цього колишнього будинку сахарозаводчика Сімхи Лібермана, у якому, до речі, за віднайденою волонтерами інформацією, колись давно, хоча й недовго (у 1929 – 1930 роках), розташовувались дитяча консультація Охматдиту і дитячий садочок для дітей безробітних імені Надії Крупської.
Оскільки наші організаторські емоції вже вгамувалися, щиро дякуємо керівництву НСПУ і адміністрації Будинку письменників за можливість проведення такої акції, і за всі послаблення режиму, які були здійснені задля нас! Ми розуміємо, наскільки важко даються кожній людині внутрішні зміни, але й сподіваємось, вони відбулися – хоча б най-найменші, бо коли йдеться про світоглядні зрушення, враховується кожен мікрон! Особливу подяку висловлюємо п. Валерію Герасимчукові: саме йому судилося тримати цей удар! І він його витримав, бо наостанок обдарував нас (укупі з волонтерами), хоча й утомленою, але щирою посмішкою…
Як би там не було, нам усе вдалося! Відбулися конкурс поезії у двох номінаціях («для дітей» і «для всіх»), літературна дискусія (за участі письменників Сергія Соловйова, Миколи Семенюка, Андрія Мединського, Геннадія Горового, Валентини Захабури та інших), анкетування (у межах дискусії), концерт сучасної музики, доброчинний ярмарок, кавова вечірка (із обміном книжки або іграшки на гарячий напій), доброчинна фото-сесія.
За інформацією, поширеною координаторами групи допомоги дітям імені Даші Євдокимової «Дар янгола» (співорганізаторів події), під час акції було зібрано 2939,1 грн. Щиро дякую всім учасникам – і літстудійцям, і гостям! Сподіваюсь, це не останній доброчинний захід літстудії.
Долучайтеся до нас! Допомогти комусь, хто того потребує – це не єдина, але реальна можливість жити справжнім життям! Житимемо?
Перша доброчинна акція на «Перехресті» відбулась! Нехай і нечисленною виявилась кількість її активних учасників, але ж сталося! Так, можна довго розводитись про «невідгукливість» чи то пак «пасивність» сучасного письменства, коли йдеться не про презентації нововиданих книжок і не про урочистості з приводу вручення престижних літпремій… Можна безкінечно нарікати на консервативність керівництва Будинку письменників, та й самої НСПУ, на невиконані обіцянки декого із нині-відомих письменників, які попередньо ніби зголосилися взяти участь у доброчинних заходах, зокрема, в Літературній дискусії щодо призначення поезії. Можна… Але не будемо! Бо «у всякого своя доля, і свій шлях широкий», себто кожен самотужки до всього має дійти. Не будемо жалітися на інших і нарікати на долю ще й тому, що нам з вами вона посміхнулася, дозволивши хоча б трохи долучитися до «живої» справи. Нам справді пощастило!
За щасливим збігом обставин чергове літстудійне зібрання перетворилось на справжнє літературно-музичне свято: тут тобі і літературна частина (дискусія, конкурс поезій, поза-конкурсні виступи цікавих поетів, серед яких самобутня молода поетка Анна Малігон і майстер українського верлібру Микола Семенюк, лауреат премії імені Павла Тичини), і концерт сучасної музики, і навіть …доброчинний ярмарок із справжньою фото-сесією і кавовим частуванням! Щоправда, за три останні пункти довелось таки поборотися із адміністрацією Будинку письменників…
Не за чутками знаючи про особливі умови співіснування офіціозу і творчого «елементу» у цій будівлі, я не особливо здивувалась сумнівам директора Будинку, коли зайшла мова про ярмарок і кавування. Звісно, хтось десь може подумати, що тут, у славнозвісній будівлі НСПУ, відбуватиметься справжній Сорочинський ярмарок (це жахливо!)… Звісно, фуршети в Будинку заборонені (писаний цей закон чи ні, мені невідомо, але це – закон, який поширюється, щоправда, не на всіх, але зараз не про те…), тож ні про яке «розпиття» кави, навіть від спонсора, не могло бути й мови. І тим більшим було моє здивування, коли нам то все дозволили! Навіть кавування в приміщенні секретаріату! То було майже диво! Але на тому дива й скінчилися. Так, про ярмарок і каву із п. Валерієм Герасимчуком (директором Будинку) було домовлено заздалегідь. А от фотографування… стало для п. Валерія справжнім «сюрпризом»!
Не уявляючи наперед розмаху фото-акції, я і сама була дещо здивована: думала, що йдеться про фото-фіксування ходу дискусії і концерту, аж раптом… таке! Справжні середньовічні строї, реконструйовані учасниками театру історичного танцю «Алентрада»… Справжній профі – фотограф Іван Єршов із професійною апаратурою… І справжні моделі, готові задля доброчинності позувати всюди (біля кожного старовинного каміну! на тлі кожної багато «розкахльованої» стіни!)…
То було справжнє «заворушення» в стінах НСПУ! Ризикну припустити, що останнього разу щось подібне (звісно, у значно більших масштабах!) відбувалось тут в епоху «помаранчевої революції», коли всюди сновигали прихильники попереднього президента країни, а на першому поверсі навіть було встановлено похідну «пічку»! Але часи змінюються… І відтоді НСПУ перетворилась ледь не на комерційну організацію, яка якнайоптимальніше використовує кожну деталь спілчанського інтер’єру. Виявляється, за годину фотозйомки у цих стінах треба викласти аж сто євро! І саме таку суму намагалися отримати від волонтерів Благодійної організації, які намагаються зібрати кошти для дітей, хворих на онкологію, які перебувають на лікуванні в Охматдиті! Достойно справжніх представників справжнього (із посвідченнями членів НСПУ!) красного письменства, чи не так? На щастя, вдалося таки умовити «фінансистів» від НСПУ не стягувати плати за використання («зазнимкування») пишного оздоблення секретаріату, конференц-зали і центральних сходів цього колишнього будинку сахарозаводчика Сімхи Лібермана, у якому, до речі, за віднайденою волонтерами інформацією, колись давно, хоча й недовго (у 1929 – 1930 роках), розташовувались дитяча консультація Охматдиту і дитячий садочок для дітей безробітних імені Надії Крупської.
Оскільки наші організаторські емоції вже вгамувалися, щиро дякуємо керівництву НСПУ і адміністрації Будинку письменників за можливість проведення такої акції, і за всі послаблення режиму, які були здійснені задля нас! Ми розуміємо, наскільки важко даються кожній людині внутрішні зміни, але й сподіваємось, вони відбулися – хоча б най-найменші, бо коли йдеться про світоглядні зрушення, враховується кожен мікрон! Особливу подяку висловлюємо п. Валерію Герасимчукові: саме йому судилося тримати цей удар! І він його витримав, бо наостанок обдарував нас (укупі з волонтерами), хоча й утомленою, але щирою посмішкою…
Як би там не було, нам усе вдалося! Відбулися конкурс поезії у двох номінаціях («для дітей» і «для всіх»), літературна дискусія (за участі письменників Сергія Соловйова, Миколи Семенюка, Андрія Мединського, Геннадія Горового, Валентини Захабури та інших), анкетування (у межах дискусії), концерт сучасної музики, доброчинний ярмарок, кавова вечірка (із обміном книжки або іграшки на гарячий напій), доброчинна фото-сесія.
За інформацією, поширеною координаторами групи допомоги дітям імені Даші Євдокимової «Дар янгола» (співорганізаторів події), під час акції було зібрано 2939,1 грн. Щиро дякую всім учасникам – і літстудійцям, і гостям! Сподіваюсь, це не останній доброчинний захід літстудії.
Долучайтеся до нас! Допомогти комусь, хто того потребує – це не єдина, але реальна можливість жити справжнім життям! Житимемо?
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію