ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2019.06.19 15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...

Сонце сяє, а

Тетяна Левицька
2019.06.19 15:40
Він мене рятував від пустелі,  наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.

Дарував  зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк

Ігор Деркач
2019.06.19 09:59
Що не царі, то у твоїй короні.
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?

Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,

Микола Соболь
2019.06.19 08:12
Душа болить. І серце крає щем.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.

Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.

Олександр Сушко
2019.06.19 07:13
Від сумних думок солоні нюні
Ллються у долоні шкарубкі.
От чому жінки - усі розумні,
А мужі - тупезні глупаки?

Все що зароблю - несу до кралі,
Сам ходжу в полатаних штанах.
Благовірна днину тралі-валі,

Наталія Дяк
2019.06.19 00:03
Мапуй мене, та до екватору,
Забудь південні експедиції.
Маршрути: доля гладіатора
Або посвята Дона в лицарі.

Даремно стрілки каруселили,
Лякали вироком дозиметри.
Манили лунами веселими...

Володимир Ляшкевич
2019.06.18 21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Ігор Федів
2019.06.18 20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у колі бут

Світлана Ковальчук
2019.06.18 18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами гучними.
Здіймаюся у прислуханні я.
Та ось він, дощ - краплини, ріки, злива,
аж лячно.
В небі крешуть блискавки, неначе змії.
Можуть укусити.

Микола Дудар
2019.06.18 15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…

Олександр Сушко
2019.06.18 14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.

Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -

Світлана Майя Залізняк
2019.06.18 10:29
Коли знайомець лізе у багно,
порушує табличні заборони,
промовчу - хай забрьохається гном.
Топтатиму пісок, врунисті гони...

Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
приймає душ Шарко, змиває сажу...
Перестороги Майї заслабкі.

Любов Бенедишин
2019.06.18 09:29
Твій погляд захмарений –
серце стискається.
Диму сигарного
пасма гойдаються,
тягнуться, сизіють,
тануть під стелею.
Ранок безсилий
блукає оселею.

Ігор Деркач
2019.06.18 09:13
Салют, моя зоре! Я – у дорозі,
а ти сіяй, не забувай, пиши.
І я тобі, і ти мені у змозі
побути половинкою душі.

Одному і одній у цьому світі
одна відрада – ладо і листи.
Роби як я, пиши мені привіти

Тетяна Левицька
2019.06.18 08:07
Знову цвітуть ярих весен рожеві каштани,
сонце в зеніті запалює все навкруги.
Поруч із милим солодкою ватою тану,
айсберг у морі небесному губить сніги!

На отоманці розлуки - червона помада,
чайна троянда розсипалась. А чи збереш?
В лоні душі заго
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Хіба я в тому винен?

Вересневої ночі
Чути сміх вдалині.
Усміхаються очі
Голубі не мені.
Від бузку та калини
Заметіль золота.
Хіба я в тому винен,
Що ти нині не та?

Вересневої ночі
Я ніяк не засну.
Повернутися хочу
У далеку весну.
Цілував без упину
Твої спраглі вуста.
Хіба я в тому винен,
Що ти нині не та?

Вересневої ночі
Намалюю ескіз.
Душу образ дівочий
Схвилював аж до сліз.
Знати ти не повинна,
Як гнітить самота.
Хіба я в тому винен,
Що ти нині не та?

Вересневої ночі
Ти мене не втішай.
До кохання охоча
Моя щира душа.
Покохав до загину
Тебе в юні літа.
Хіба я в тому винен,
Що ти нині не та?..





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-22 12:03:08
Переглядів сторінки твору 2174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.661 / 5.5  (5.012 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.881
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.06.17 05:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 12:52:17 ]
Я свого часу, як мені здавалось(а це було шість років тому), теж збагатив поезію римами "очі - ночі", "мені - сумні - дні" та іншими з розряду давно всіма баченими. Ні, окрема частина аудиторії, природно, раділа. Я був їхним бухгалтером Юхницею.
Або я був собою, але у якійсь полуді, яка одного разу впала.
Гарний Ваш вірш, пане Вікторе. І не про всі рими я написав.
Для художньої самодіяльності він якраз.
Мої не набагато кращі. Тому я не критикую, а ділюсь думкою вголос. Вас вона цікавить. То ось і вона.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 13:06:35 ]
гарна поезія: щира, проста, зрозуміла і кожному близька. дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 13:09:50 ]
Хороший вірш як по змісту, так і по музикальності.
А ось рими, переважно, зачовгані.
Бажаю успіхів у пошуку свіжих образів і рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 13:16:43 ]
Дякую за таку ж саму позитивну думку про вірш, як і моя, бо я вже вже було розхотів коментувати будь-чиї вірші. Бо спостерігається цікава картина, описова частина якої полягає в тому, що після моїх не стільки зауважень (бо я не експерт), а ремарок (бо я читач) надходить наступна - природно, що не стільки толерантна, як тріумфальна по відношенню до твору.
Але все одно, як я бачу, не варто писати коментарі, бо літ ресурс нагадує поточну аудиторію навчального закладу, крізь яку проходять слухачі за слухачами, професори за професорами, декани за деканами, мовознаці за мовознаціями, перекладачі за перекладачами.

З повагою до громади,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 13:32:25 ]
Привіт, Гаррібальде!
Я вважаю, що коменти пмсати варто, особливо - конструктивні.
Звісно,на всіх не вистачить ні часу, ні сил.
Однак, я намагаюсь писати авторам, яким, як мені здається, мої коменти стануть у пригоді.
Тим більше, що на ресурсі відчувається дефіцит конструктивної критики, яка тоне в піні схвальних відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:53:35 ]
Критика критикою (як на мене - справедливою), але ж так легко на душі після такого твору. Гарна пісня. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сочан (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:00:36 ]
Є ще думка проста,
Але гірша полину -
Що ти нині не та,
Саме я в тому винен.

Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 19:25:43 ]
Вікторе, глянь на свій вірш "З дитинства". Там дещо є для тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 20:18:15 ]
Щоб не забути, дорогі мої друзі, одразу дякую вам усім за увагу і дружні поради.
Тепер по суті. Якщо хто із вас писав пісні, то повинен розуміти забаганки виконавця і композитора.
У моєму доробку пісень чимало, я завжди стараюся щоб текст пісень був легкий, зрозумілий, щоб слова одразу запам'ятовувалися не критикам, а людям, котрі будуть їх чути, бо пишу саме їм - людям!
Нічого іншого тепер мені не залишається, як розмістити ще кілька текстів із "заяложеними" римами, адже саме так народилися гарні пісні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 20:35:46 ]
Що залишається?
Будемо терпіти Ваші тексти-пісні для людей.
Зараз такі часи.
Вони гарно запам'ятовуються. У наступному місяці сила-силенна свят. Буде нам що співати за столами та під ялинками.
"Україна для людей". Цей лозунг чи слоган, якщо не щось інше, зараз набуває особливого значення.
А такий читач як я ставився до Вашого тексту як до вірша. Каюсь - не впіймав мелодію.
Знатиму своє місце. Пісні для людей.

Не пісняр
Г.С.