ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (примета)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-22 22:30:19
Переглядів сторінки твору 2814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 22:48:59 ]
Зустрінемо якось... Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 23:02:47 ]
Будьмо - это бывай?
Тогда будем здравы, Мишель.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 23:09:55 ]
І тут прикмети, гарно. У Вас вже такий новорічний настрій, зима розгулялася. А в нас десь на днях перший сніг обіцяють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-22 23:23:14 ]
У нас с ним тоже не очень.
В Якутске лежит, в тундре выдувается напрочь и переносится, и там, где он скапливается, его очень много. Олени знают, куда бежать, наши кони, известные как якутские, также. Но мне в Якутске лучше. Ночлежка - это ночлежка. В Питере, наверное, также, но там не те заработки.
Свежего снега Вам и удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 23:56:16 ]
Идея замечательная...

Но вот что интересно... Алексей, в русском языке (как и в украинском впрочем)на первом месте в предложении стоит подлежащее, а потом уже - дополнение. Я имею в виду строку "Плясали кадрили с пургою метели", в которой, судя по порядку слов, кадрили становятся действующим лицом (подлежащим), и они, по-вашему, пляшут метели? Предваряя ваши возражения: я то понимаю, что все наоборот (по смыслу), но вот по нормам языка... хотя и "кадрили, танцующие метели" - прикольно вышло!

И еще о слове "обычнейший": "обычно" не имеет (обычно) формы превосходной степени, насколько мне известно...
Да и... какой смысл вы вкладываете в повтор этого определения в конце стихотворения?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 09:23:00 ]
Полночи сидел над ним, вспоминая, анализируя прошлое. Близится конец года, а не повод ли он для оценки, если не переоценки прошлого для составления пожеланий для года будущего? Поэтому и в голове были кадрили - да еще какие. Я же в Питер собираюсь. А у меня здесь транспортный бизнес. Я ведь ответить Вам утром не смог, спеша к своей всепогодной рикше. Нарты с парой лошадей я отдал в аренду. Веду бизнес и в сфере удобрений и фуража.
В ночлежке - староста. "Бугров" у нас нет и "мужиков" тоже. Потом - моя ежедневная пайка в трапезной, дважды в неделю - хор. Между всем этим - бизнес с угольной лопатой в руках. Банально, но деньги не пахнут, а стоят того, чтобы их было как можно больше. На прииски меня не берут. Лицом-то вышел, а паспортом - нет. Буду делать. Этот-то, с коим хожу, не мой. Но хоть с каким-нибудь, а ходить нужно. Не бывает людей без паспортов. Только те, кому снятся вечные сны о загробном мире.
Спасибон за, т.с., "колл-бэк". Я люблю правила, их уважаю, поэтому и живу правильно. Витийствовать, это все равно, что ходить... В общем, сами понимаете, чем "восьмерки" рисуя.
Прилагательное "обычный" уже имеет превосходную степень как синоним тривиального. Мне так сегодня в газетной палатке сказали. Я ведь и писчебумажным бизнесом занимаюсь. Сдал сегодня в утиль 30 кг. На одну понюшку кальяна заработал. Как раз к Новому году.
От обилия мыслей о жизни и пишутся такие стихи, с которых получаются, по сути, шедевры, если над ними немножко поработать после сытного обеда. Я это сегодня и сделал. Показал друзьям, и те бают, "ништяк", мол. Значит, удалось.
Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 00:41:54 ]
А мы там на зоне с бутылкой сидели,
Ножами меж пальцев кололи - мать, мать...
И снег нам на головы сыпали ели -
Кака благодать!!!
Я дернул "чифири", увидел монашку -
Не женщина - просто мечта,
Я тронул милашку легонько за ляжку
В ответ получил оплеуху-отмашку,
И спать перестал!
Раз-два-три-четыре, раз-два-три-четыре -
Я все вокруг елки скакал,
Нельзя жить в Сибири никак без чифири
Я так о мечте тосковал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 09:32:25 ]
Приезжайте в Якутск, только так, чтобы не разминулись. Переночуете с нами, а мы Вам покажем это упражнение. Чифирем угостим. Вы же, по-моему, музицируете? Найдем, где за год на квартирку на околице заработать, если, конечно, не шиковать и на "девочек" не очень тратиться. Найдем Вам бесплатных. То есть, по любви. В ней - особая чистота людских сношений заложена.
Спасибо за экспромт.
Видел я вчерашнюю ночь на сайте.
Звонит, по-моему, колокол по пародиям.
По крайней мере, мне так показалось.

Спасибон, Ярослав. Рад был привечать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 09:40:14 ]
Із... навіть без слів перші рядки. Зорі бенгальськими вогнями? Колайдер запрацював на повну потужність чи як? А комети, де їх стільки взялося, всі на одну орбіту вишикувались? Петардами, це як, димком?
Звідки в Сибіру кальян? Араби сплавилися вниз по Єнісєю? Так вони при нулю по Цельсію вушанку на носі зав'язують.
Та і рік мабуть не проведеш, а проживеш. Проводять новий рік вже коли він стане старим. Ех, Рассєя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 10:00:48 ]
Кальянов у нас - завались. Приезжай, Саня, запарим чего-нибудь в довесочек. Пробивает нюх, прочищает мозги, а потом отправляет в полет. И такие бенгальские огни в глазах... Что тебе сказать...
И кометы я даже не в силах сосчитать.
Как человек, имевший отношение к пиротехнике, пусть даже посредством богатого воображения, могу сказать, что дым вторичен. Главным есть подрыв.
А дымами, кстати, Вселенная полнится. Вокруг Солнца их очень много. Но они высокопрозрачны. Они висят, и кроме солнечного ветра, ими ничто не движет. От наших ракет там этого дыма столько, что остается только радоваться мнимой бесконечности Вселенной. Иначе была бы "труба".
Арабов у нас нет. Протестанты из лиц афроамериканской, наверное, принадлежности, встречаются. Они у на школьных выпускных балах подрабатывают. "Зажигают" конкретно. Мы-то за что песни на иностранных языках любим? Правильно - за мелодию и ритмику. А слова поют те, кто их знает.
Но протестанты и по-русски говорят. Я уже рассказывал. Ушел я от них. Главное, что помог. И пусть крутятся, как хотят.
"Провести" - это не только провожать, а и обвести вокруг пальца, и прожить. Да тебе об этом не хуже моего известно.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 14:12:28 ]
"Будьмо!" - это будущее время. Учти! Заходи, если что... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:08:32 ]
Зашел, но со следующим стихотворением.
Посему и не было меня некоторое время, ибо нам (до чего же приятное местоимение...) теперь не до интернета. Мы нашли друг друга - без краж, кунаков, стрельбы и погоней. Я как-нибудь расскажу, где. Никогда бы не подумал, что можно так и там встретиться...
Спасибон за пояснение.
Вздрогнем. Я правильно понимаю этот интересный украинский глагол?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 22:44:10 ]
"Здравы будем!" - тоже годиться...