ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Семенко
2019.06.19 20:33
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.

Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.

Ігор Федів
2019.06.19 19:42
Складають рученята оригамі,
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.

Марія Дем'янюк
2019.06.19 15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...

Сонце сяє, а

Тетяна Левицька
2019.06.19 15:40
Він мене рятував від пустелі,  наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.

Дарував  зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк

Ігор Деркач
2019.06.19 09:59
Що не царі, то у твоїй короні.
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?

Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,

Микола Соболь
2019.06.19 08:12
Душа болить. І серце крає щем.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.

Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.

Олександр Сушко
2019.06.19 07:13
Від сумних думок солоні нюні
Ллються у долоні шкарубкі.
От чому жінки - усі розумні,
А мужі - тупезні глупаки?

Все що зароблю - несу до кралі,
Сам ходжу в полатаних штанах.
Благовірна днину тралі-валі,

Наталія Дяк
2019.06.19 00:03
Мапуй мене, та до екватору,
Забудь південні експедиції.
Маршрути: доля гладіатора
Або посвята Дона в лицарі.

Даремно стрілки каруселили,
Лякали вироком дозиметри.
Манили лунами веселими...

Володимир Ляшкевич
2019.06.18 21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі

Іван Потьомкін
2019.06.18 21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові

Ігор Федів
2019.06.18 20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у колі бут

Світлана Ковальчук
2019.06.18 18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами гучними.
Здіймаюся у прислуханні я.
Та ось він, дощ - краплини, ріки, злива,
аж лячно.
В небі крешуть блискавки, неначе змії.
Можуть укусити.

Микола Дудар
2019.06.18 15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…

Олександр Сушко
2019.06.18 14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.

Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -

Світлана Майя Залізняк
2019.06.18 10:29
Коли знайомець лізе у багно,
порушує табличні заборони,
промовчу - хай забрьохається гном.
Топтатиму пісок, врунисті гони...

Хай сом відчистить п'явок, слимаків,
приймає душ Шарко, змиває сажу...
Перестороги Майї заслабкі.

Любов Бенедишин
2019.06.18 09:29
Твій погляд захмарений –
серце стискається.
Диму сигарного
пасма гойдаються,
тягнуться, сизіють,
тануть під стелею.
Ранок безсилий
блукає оселею.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди


Не пил вона, не прах вона, -
Опора нам усім!
Та вже до дна розорана
Старателем своїм.
Скрізь кровоточить надрами
Від болю й небезпек.
Углиблена та задрана
Уздовж і поперек.
Людським старанням зморена,
По швах тріщить що - мить.
На всі чотири сторони
Земля від нас летить.
А ми усе продовжуєм
Творити чудеса.
У знищенні й відродженні
Діяльність наша вся!..

27.03.10.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 4442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.012 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.06.17 05:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:25:41 ]
Дякую щиро тобі, Іване, за розуміння та підтримку.
Може, рядочок "старателем своїм" спантеличив, не знаю, адже чіткої і конкретної відповіді, на жаль, не діждався. Прикро, тому що навіть подумки нікого не образив, просто сказав так, як воно є насправді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:56:51 ]
Колись дуже давно, коли я тільки вчилась віршувати та ще не дуже дружила з римою, хоч і намагалася збагнути людську суть, мені написались такі роздуми.

Колись писав Тарас Шевченко,
(Хоч і було це вже давненько) -
“О люди! Люди небораки!...
Ви ж таки люди, не собаки!”.
Пройшли часи, мій любий друже,
А змін на краще – щось не дуже.
Мені, чомусь, давно здається,
Що й Бог над нами вже сміється.
Сміється Він. А, може, плаче
Від тих гріхів людських, що бачить?
А як не плакати йому -
Ми ж більше любим Сатану...
Коли б ми Господа любили,
То стільки зла не наплодили,
Не завдавали ближнім болю
І не спішили так в неволю.
Коли б ми Бога в серці мали,
То вже давно людьми би стали -
Не братовбивцями й катами,
Або ж не юдами й рабами.
Свідомо йдем в пітьму – не світло,
Давно забули про молитву,
Живемо ми, немов отара...
“Чи буде суд? Чи буде кара!”
Та буде суд! Настане кара!
Бо не мине нічого даром
На нашій батьківській землі,
Де ми грішили ще малі...
Опам’ятайтесь! Ще не пізно,
Інакше кара прийде грізна.
“ О люди, люди небораки!
Ви ж таки люди, не собаки!...”.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:01:04 ]
А хіба не
"О люде! Люде-небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люде, не собаки!"

Завтра гляну в рукописний оригінал :)

Проте, тут ніби з пошаною Шевченко говорить? На кшталт Симоненкового "Знаєш що ти ЛЮДИНА?!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:07:55 ]
В тому варанті, що мені потрапив до рук, було "люди", точно пам'ятаю. Але як насправді писав Шевченко - треба поспитати у нього самого.
З повагою до людей - Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:43:34 ]
В мене факсимільне видання рукописної збірки Тараса Шевченка "Бильша книжка"

Там отак:

"О люди! Люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди не собаки!..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 10:26:18 ]
я зрозумів, що Віктор переймається болем за бездумне відношення до землі - опори, і аж ніяк не схвалює такі дії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:03:34 ]
Ви все правильно зрозуміли, а ось інші, знаю, можуть, аде не хочуть мене зрозуміти. Ніхто, друзі, не знає чому?..
Дякую вам, Анатоліє, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:45:34 ]
Так і залишимось - кожен при своєму. Я і далі вважатиму, що нищать землю нелюди, а ви, що це люди...
Вольному воля, спасенному рай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 12:18:54 ]
Я не зустрічав навколо себе людей, які не залишають своїх слідів на землі, не зустрічалися мені серед иоїх знаймомих такі, але щиро радий, що такі люди десь є. Вони, певно, називають себе нехай не святими, але безгрішними, точно. Тому вони і наділені правом, не зрозуміло тільки ким, судити інших, а самі залишаються непідсудними.
Вибачаюся, якщо образив, але змовчати, хоч і намагався, просто не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 18:49:31 ]
Шановний пане Вікторе, як на мене, ми шукаємо з вами спільно якийсь фрагмент істини, і мені здається, що обопільно робимо це в досить коректній формі, з огляду на глибину проблематики.

А щодо слідів, це й справді важливо. Як на мене, з одних слідів іще довго битимуть цілющі джерела, а інші - просто додають праху, що безслідно змивається дощами. Все передбачено Промислом.
Мало обраних (хоча, чи не всі ми звані?), але, схоже, їх цілком достатньо, аби проект "Земля" цілком окупався в очах Творця, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 17:02:31 ]
Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
(Еккл 7:29)
як написано: Нема праведного ані одного;
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
(Рим 3:10-12)
Це я додав посилання що до полеміки на тему образа Божого в людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 17:56:12 ]
Ігоре, всі ми грішні, на жаль...
Правда одна, але у кожного своя...
Коли і де Бог дав право комусь із нас бути посередником між ним і мною?..
Безпідставно бути підсудним, то, мабуть, також є гріх?..