ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди


Не пил вона, не прах вона, -
Опора нам усім!
Та вже до дна розорана
Старателем своїм.
Скрізь кровоточить надрами
Від болю й небезпек.
Углиблена та задрана
Уздовж і поперек.
Людським старанням зморена,
По швах тріщить що - мить.
На всі чотири сторони
Земля від нас летить.
А ми усе продовжуєм
Творити чудеса.
У знищенні й відродженні
Діяльність наша вся!..

27.03.10.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 7665
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.089 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.330 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 05:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:25:41 ]
Дякую щиро тобі, Іване, за розуміння та підтримку.
Може, рядочок "старателем своїм" спантеличив, не знаю, адже чіткої і конкретної відповіді, на жаль, не діждався. Прикро, тому що навіть подумки нікого не образив, просто сказав так, як воно є насправді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:56:51 ]
Колись дуже давно, коли я тільки вчилась віршувати та ще не дуже дружила з римою, хоч і намагалася збагнути людську суть, мені написались такі роздуми.

Колись писав Тарас Шевченко,
(Хоч і було це вже давненько) -
“О люди! Люди небораки!...
Ви ж таки люди, не собаки!”.
Пройшли часи, мій любий друже,
А змін на краще – щось не дуже.
Мені, чомусь, давно здається,
Що й Бог над нами вже сміється.
Сміється Він. А, може, плаче
Від тих гріхів людських, що бачить?
А як не плакати йому -
Ми ж більше любим Сатану...
Коли б ми Господа любили,
То стільки зла не наплодили,
Не завдавали ближнім болю
І не спішили так в неволю.
Коли б ми Бога в серці мали,
То вже давно людьми би стали -
Не братовбивцями й катами,
Або ж не юдами й рабами.
Свідомо йдем в пітьму – не світло,
Давно забули про молитву,
Живемо ми, немов отара...
“Чи буде суд? Чи буде кара!”
Та буде суд! Настане кара!
Бо не мине нічого даром
На нашій батьківській землі,
Де ми грішили ще малі...
Опам’ятайтесь! Ще не пізно,
Інакше кара прийде грізна.
“ О люди, люди небораки!
Ви ж таки люди, не собаки!...”.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:01:04 ]
А хіба не
"О люде! Люде-небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люде, не собаки!"

Завтра гляну в рукописний оригінал :)

Проте, тут ніби з пошаною Шевченко говорить? На кшталт Симоненкового "Знаєш що ти ЛЮДИНА?!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:07:55 ]
В тому варанті, що мені потрапив до рук, було "люди", точно пам'ятаю. Але як насправді писав Шевченко - треба поспитати у нього самого.
З повагою до людей - Н.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:43:34 ]
В мене факсимільне видання рукописної збірки Тараса Шевченка "Бильша книжка"

Там отак:

"О люди! Люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди не собаки!..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 10:26:18 ]
я зрозумів, що Віктор переймається болем за бездумне відношення до землі - опори, і аж ніяк не схвалює такі дії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:03:34 ]
Ви все правильно зрозуміли, а ось інші, знаю, можуть, аде не хочуть мене зрозуміти. Ніхто, друзі, не знає чому?..
Дякую вам, Анатоліє, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 11:45:34 ]
Так і залишимось - кожен при своєму. Я і далі вважатиму, що нищать землю нелюди, а ви, що це люди...
Вольному воля, спасенному рай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 12:18:54 ]
Я не зустрічав навколо себе людей, які не залишають своїх слідів на землі, не зустрічалися мені серед иоїх знаймомих такі, але щиро радий, що такі люди десь є. Вони, певно, називають себе нехай не святими, але безгрішними, точно. Тому вони і наділені правом, не зрозуміло тільки ким, судити інших, а самі залишаються непідсудними.
Вибачаюся, якщо образив, але змовчати, хоч і намагався, просто не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 18:49:31 ]
Шановний пане Вікторе, як на мене, ми шукаємо з вами спільно якийсь фрагмент істини, і мені здається, що обопільно робимо це в досить коректній формі, з огляду на глибину проблематики.

А щодо слідів, це й справді важливо. Як на мене, з одних слідів іще довго битимуть цілющі джерела, а інші - просто додають праху, що безслідно змивається дощами. Все передбачено Промислом.
Мало обраних (хоча, чи не всі ми звані?), але, схоже, їх цілком достатньо, аби проект "Земля" цілком окупався в очах Творця, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 17:02:31 ]
Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
(Еккл 7:29)
як написано: Нема праведного ані одного;
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
(Рим 3:10-12)
Це я додав посилання що до полеміки на тему образа Божого в людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 17:56:12 ]
Ігоре, всі ми грішні, на жаль...
Правда одна, але у кожного своя...
Коли і де Бог дав право комусь із нас бути посередником між ним і мною?..
Безпідставно бути підсудним, то, мабуть, також є гріх?..