ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 На дні
Образ твору І, як воно отам, на дні самім?..
Чи привела туди свобідна воля,
чи мачухою злою власна Доля
зробила вулицю тобі за рідний дім?

...Чи це волає біль в очах твоїх,
чи лютий гнів у них шипить змією?
Не стала вулиця тобі сім"єю...
А хто не там - невільно прийме гріх

подавши милостиню, а чи ні гроша,
гидливо відвернувшися від тебе...
І тисне тягарем високе Небо,
і мучиться в неспокої душа...


28.12.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-28 09:24:11
Переглядів сторінки твору 3716
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.304 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 09:58:01 ]
Це, напевно, після прочитаного Рубцова?.. Яка ж ти, Аделечко, красуня засніжена!!! Важка тема, звичайно, бо є багато прикладів, коли на вулиці опиняються добрі люди, котрих хтось ошукав і , повз них проходить юрба , навіть не зупиняючи погляд. А за кожним цим бомжем, доля людини...З душею написано. З наступаючими тебе святами ! Усього хорошого!;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 10:40:56 ]
Це після ранкового епізоду по дорозі на роботу, Патарочко... Але передувала йому ще почута нещодавно історія.
Дякую, що не оминаєте.
Вам теж світла і радості, а також святкового настрою у передчутті настання Нового року! Хай буде він для Вас гарним і радісним!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 10:59:41 ]
Краще, мабуть, не знати - як воно там, на самому дні... Та й відсторонюватися, начебто, не гарно. Складна тема, болюча і делікатна... Та Ви, Адель, тонко і точно змалювали не так сам епізод, як його атмосферу-ауру. З наступаючим Новим роком і Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 15:47:37 ]
Ваша правда, пані Любове, краще не знати...
Не намагалася описати епізод - прикладів мільйони, котрі відомі, мабуть, кожному, тож навіщо? Це, радше, уявна розмова з не конкретною людиною, а з образом людини, що перебуває в такому стані - стані життя поза межею.
Перша строфа склалася миттєво, інше - роїлося думками в голові по дорозі на роботу, де й було дописане, як роздуми, тепер уже вголос.
Дякую за щире привітання.:) Вам також усіляких благ у наступаючому році, хай він принесе Вам тільки хвилини радості, тепла та любові!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 11:06:31 ]
З наступаючими Святами, Адель!Гарно написано, проникливо і душевно.В першому рядочку третьої строфи наче трохи збій, ні? "і мучиться в неспокої душа..." - влучно і тривожно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 15:50:10 ]
Навзаєм, пане Іване! Вас також з наступаючими святами! Дякую за добре слово на адресу мого вірша. У вказаній Вами строфі ритм справді дещо збивається. Ви вірно підмітили. Може щось зміню згодом.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 13:30:14 ]
!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 15:50:29 ]
Спасибі Вам, пане Мироне!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 13:59:45 ]
Переважна більшість жебраків свідомо (чи підсвідомо) вибрали такий спосіб життя. Численні спроби врятувати їх, дати можливість жити нормально - не увінчались успіхом. Той, хто подає милостиню - не допомагає, а лише підтримує їхній спосіб життя.
В Індії жебраків мільйони, а в Якутії - одиниці, якщо є (і ті в містах).І це не тому, що люди різні, а тому - що умови різні.
Милостиня дозволяє їм ледарювати і паразитувати на людській доброті.
Не забувай проце, даючи милостиню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 15:59:13 ]
У твоїх слова є раціональне зерно. Таке явище, як жебракування відоме з давніх давен, воно йже поруч з розвитком цивілізації. І, здається, не збирається зникати... І це сумно. Хоч, може, в цім є свій зміст. Як знати?
А подаючи милостиню я пам"ятаю, що кожен несе особисту відповідальність за свої вчинки, я свою, а прохач - свою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-28 14:10:56 ]
Шановна Адель! Визнаю, не встигаю за Вами встежити... :) Вітаю зі святами!!! Щодо вірша, то я його приймаю без жодних заперечень. Ви - унікум! В усякому випадку - щодо мене... З Новим роком! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 16:01:34 ]
Дякую, пане Михайле! І Вас із святами! Світла Вам та радості у Новому році!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 15:42:39 ]
І в новому , і в прийдешніх ще роках - залишайтеся Поетесою.Так - так з великої літери!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 16:04:42 ]
Дякую, пане Володимире за щире побажання.:) Тільки, боюся, занадто високу Ви "місію" мені пророкуєте, до якої ще треба рости.:)
Веселих Вам свят та щасливого Нового року!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:39:00 ]
Але ж ви не проти рости, правда ж?
Можна не відповідати.Хай це буде риторичне запитання в загальному, для всіх:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 22:21:06 ]
Актуальна... і така болюча тема. Тільки така щира душа, як ваша, відгукується на ці для когось черствого "дрібниці сьогодення", що є живими, страждаючими від болю і несправедливості світу людьми. Спасибі вам за цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-04 09:53:24 ]
Спасибі за Вашу реакцію на цей вірш. Він далекий від лірики, прекрасного і високого, що так пасує поезії. Але не змогла не "виплюснути" думок, що самі просилися на папір і складалися в римовані рядочки швидше, ніж я встигала записати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 23:17:03 ]
не май відрази до людського:
взаємні іспити йдуть з того.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-04 09:57:37 ]
Ваша правда, пане Юрію. Було б величезною помилкою відвертатися від того, що має місце в нашому житті, хай воно не завжди має привабливий вигляд, але незмінно служить нам уроком, хай ми й не одразу це зрозуміємо. Бо, як відомо, не має в житті випадковостей - є причини і наслідки.
Дякую.