ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

 ***
Образ твору Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь інеєм у скроні.
Притомнію.
Тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 14:15:48
Переглядів сторінки твору 4889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.01.03 23:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 14:24:48 ]
черв"ячки курличуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 14:50:52 ]
Юльо, образ такий, коли легка біль віддає звуком, ніби курличе. Мені здавалося вдало, але подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:41:16 ]
курличе осінь у скроні - то зрозуміло і непогано, просто черв"ячок мене здивував, але то імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-18 15:14:43 ]
Пані Оленко, так щиро, боляче, відверто про любов, що її відносять лелечі ключі.

Як зимуватиму? −
уперше і укотре. - це питання, як завжди самій собі, а не йому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:14:37 ]
Саме так Маріаночко, (А можна перейдем на ти?) - це коли від любові залишається лише червоточина, а питання - лише до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 16:58:56 ]
А я сприйняла "уперше і укотре" як філософську репліку - адже не можна ступити двічі в одну і ту ж ріку (за Гераклітом), а за Г.Темним - то і одного разу).
Щодо "черв"ячка" - згодна з Юлією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:20:02 ]
Послуговуючись суто руслом логіки від Геракліта і Г.Темного, стверджую, що таки один раз можна вступити в одну й ту ж ріку! Якщо після входження більше не покидати її ніколи...
Г.Темному незалік. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:35:04 ]
Це ще питання, шановна Редакціє Майстерень, адже ріка то біжить - певно, треба було писати: воду ріки, але ж, власне, це і є ріка... стоп, а береги ?... таки заплутали Ви мене... це як "зараз" - доволі умовно,- є минуле, є майбутнє, а "зараз" провисає між ними - не ухопить... Г. Темний не згоден! (жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 18:31:45 ]
Основне - "Якщо після входження більше не покидати її ніколи...", бо на заперечення, що навіть з тобою у тій ріці, ріка може змінюватися, тобто не бути "тою самою", сміло заперечуйте, що у такому разі саме питання втрачає зміст, бо тоді і ти сам у ріці змінюватимешся, що виходить за рамки логіки питання, бо йдеться про "саме тебе", "того самого тебе", що визначає своєю самістю "ту саму самість ріки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 20:23:35 ]
кладу голову на Цензорську плаху - та, не я, а давні китайці розводять руками, кажучи: Твердженням нічого не можна ствердити. Запереченням - нічого не можна заперечити... Сподіваюсь на милість (жарт).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 16:53:24 ]
Дорога пані Маріє, насправді все важливо, і все впирається в інтелектуальну чутливість, яку, ми вже просто змушені розвивати. І з повагою до древніх, найглибшою. І з любов'ю до ближнього, особливо до жінок! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 17:27:04 ]
А можна, Оленко і так, якщо строго ритмізувати все

Ключі
лелечі
канули за небокрай.
Курличе осінь (літеплом або памороззю?) в скроні
Притомністю тепло очей зачахло.
Як зимуватиму? −
уперше і
укотре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 17:54:51 ]
Ой,Олено, мені той черв'ячок, як лікарю, теж не до вподоби. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:27:12 ]
Вітаю усіх зі світлим Йорданом!. Сили і міці від святої водиці!
Ото загостилася я при святі і забарилася з відповіддю.
Вельми цінною була для мене дискусія, що тут виникла. Усі філософські питання залежать від ракурсу з якого на них дивишся, так воно було і є. А якщо текст викликає роздуми,то напевно він пустий.
Я ж тут хотіла сказати , що "укотре" може знову виявитися як "уперше", і життя, буває, нічого не вчить.
От щодо черв"ячка, то коли я зачитувала знайомим літераторам, їм сподобалося. Та коли тут стільки "поетичного несприйняття", я задумалася, особливо, коли це зауваження лікаря.
Щодо варіанту шановних ПМ, мені сподобалося, але мені воно звучало дещо по-іншому, тому дослухаюся частково.
Хочу усім подякувати за увагу. Ваша присутність мені дуже потрібна ( думаю, як і іншим авторам ПМ). Тож будьмо взамно уважними і доброзичливими!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 18:34:13 ]
Вибачте,мала сказати "не пустий"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-20 20:31:35 ]
які тут пристрасті вирують!)