ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
2024.04.16
22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
2024.04.16
20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
2024.04.16
20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
2024.04.16
09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
2024.04.16
05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
2024.04.16
05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Роса (1964) /
Проза
Повчання досвідченого вождя
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Повчання досвідченого вождя
- Вітаю тебе, найохріший серед охрів! Новини від спостерігачів із земель хухри-мухринських. Серед них знову йдуть розмови про зміну домовленостей між нашими племенами. Вони не бажають визнавати першість нашого племені! Чи не накажеш воїнам готуватись до походу?
- Не поспішай, мій славетний наступнику. Інші племена можуть образитись, якщо ми розпочнемо війну без їхньої згоди, а це зашкодить торгівлі і нашому збагаченню.
- Але ж якщо хухри-мухри вийдуть з-під контролю, постраждають не тільки наші торгівельні інтереси, а й повага з боку інших могутніх племен. Ніхто не буде поважати плем’я, не здатне силою довести свої права…
- Не варто купувати за велику ціну те, що можна придбати хитрістю. Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, що мухри наші далекі родичі?
- Так, але що з того, якщо вони разом з хухрами?
- Тобі не вистачає далекоглядності, мій спадкоємцю. Війни, звичайно, справа прибуткова, але не забувай, що ми підтримуємо у очах інших племен свій імідж як племені миролюбного і справедливого. Нам ні до чого суперечки з Великою Радою Племен, ти ж знаєш, що вони мають свої стратегічні інтереси щодо хухрів-мухрів. З’їздь краще до мухрів буцімто у торгівельних справах, пообіцяй їм купу сушеного листя на додаток до звичайних цін у разі, якщо вони торгуватимуть тільки з нами, та докинь, що ми пам’ятаємо і цінуємо своїх родичів і підтримали б їхню сторону у суперечках з хухрами, якби не Велика Рада… Я не я, якщо ці простаки не почнуть задирати носа перед хухрами і вимагати собі більших прав. Хухри образяться, а наші суперники, плем’я гамдайців, не втримається від спроби розширити свій вплив і запропонує хухрам свою допомогу. Далі обіцянок у них навряд чи піде, але нам більше й не треба : на Великій Раді ми почнемо кричати, що гамдайці лізуть не у свої справи. У гамдайців своїх проблем вистачає, Їм з нами сперечатись не вигідно, а ми ще й запропонуємо свою допомогу та паритетні відносини, тож вони моментально про хухрів забудуть. А суперечка між хухрами і мухрами уже буде розпочата, нам залишиться тільки уськати їх одне на одного, і у мутній воді рибку ловити. А якщо до серйозної бійки дійде, то зброю обом сторонам продавати будемо, тільки таким чином, щоб усім здавалось, наче то не ми цим займаємось, навіть мухри щоб не здогадувались…
- Але ж якщо між ними розпочнеться велика бійка, наші родичі мухри можуть серйозно постраждати…
- Та хай їх хоч усіх повбивають. Якби нам до них було якесь діло, ми б уже давно запросили їх до нашого племені… Єдина користь від них – що у разі великої бійки ми зможемо заявити, що йдемо родичів рятувати, і захопити собі якщо не всі землі хухрів-мухрів, то хоча б частину. А ти ж знаєш, що чим більше у племені землі, тим більшою повагою воно користується серед інших великих племен…
- Не поспішай, мій славетний наступнику. Інші племена можуть образитись, якщо ми розпочнемо війну без їхньої згоди, а це зашкодить торгівлі і нашому збагаченню.
- Але ж якщо хухри-мухри вийдуть з-під контролю, постраждають не тільки наші торгівельні інтереси, а й повага з боку інших могутніх племен. Ніхто не буде поважати плем’я, не здатне силою довести свої права…
- Не варто купувати за велику ціну те, що можна придбати хитрістю. Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, що мухри наші далекі родичі?
- Так, але що з того, якщо вони разом з хухрами?
- Тобі не вистачає далекоглядності, мій спадкоємцю. Війни, звичайно, справа прибуткова, але не забувай, що ми підтримуємо у очах інших племен свій імідж як племені миролюбного і справедливого. Нам ні до чого суперечки з Великою Радою Племен, ти ж знаєш, що вони мають свої стратегічні інтереси щодо хухрів-мухрів. З’їздь краще до мухрів буцімто у торгівельних справах, пообіцяй їм купу сушеного листя на додаток до звичайних цін у разі, якщо вони торгуватимуть тільки з нами, та докинь, що ми пам’ятаємо і цінуємо своїх родичів і підтримали б їхню сторону у суперечках з хухрами, якби не Велика Рада… Я не я, якщо ці простаки не почнуть задирати носа перед хухрами і вимагати собі більших прав. Хухри образяться, а наші суперники, плем’я гамдайців, не втримається від спроби розширити свій вплив і запропонує хухрам свою допомогу. Далі обіцянок у них навряд чи піде, але нам більше й не треба : на Великій Раді ми почнемо кричати, що гамдайці лізуть не у свої справи. У гамдайців своїх проблем вистачає, Їм з нами сперечатись не вигідно, а ми ще й запропонуємо свою допомогу та паритетні відносини, тож вони моментально про хухрів забудуть. А суперечка між хухрами і мухрами уже буде розпочата, нам залишиться тільки уськати їх одне на одного, і у мутній воді рибку ловити. А якщо до серйозної бійки дійде, то зброю обом сторонам продавати будемо, тільки таким чином, щоб усім здавалось, наче то не ми цим займаємось, навіть мухри щоб не здогадувались…
- Але ж якщо між ними розпочнеться велика бійка, наші родичі мухри можуть серйозно постраждати…
- Та хай їх хоч усіх повбивають. Якби нам до них було якесь діло, ми б уже давно запросили їх до нашого племені… Єдина користь від них – що у разі великої бійки ми зможемо заявити, що йдемо родичів рятувати, і захопити собі якщо не всі землі хухрів-мухрів, то хоча б частину. А ти ж знаєш, що чим більше у племені землі, тим більшою повагою воно користується серед інших великих племен…
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію