ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Ранок
Образ твору неначе якесь прокляття – рожева личинка сну
блокбастером увірветься і зірве здобич пісну
о п’ятій коли ти дихаєш спасенням і осуд –труп
о восьмій заграє Бумбокс : метеликом влучить в гру

йдеш до вини чи ванної, вдягаєш шкіру нових ілюзій
віриш що в моніторах сузір’ям тріпочуть друзі
і кожен з них – серце твоє поява дорогоцінна
і ти відчуєш які теплі у них долоні та осінні коліна

рано всміхаєшся ведеш дітей у освітні заклади
зима ковтає тебе снігом і пастилками лимонадними
потім робота без якої пусті і пухнасті кишені
донька з ляльками успіху казок гарбузове зерня

син хочее ролик люди скласти іспит на совість
екстерном відбувається день і рушає на жилаві лови
нічого не проситимеш тільки дрібничку милу – спати !!!
ідеш по скловаті збираєш подвиги ртутні і ратні

він насупить брови і скаже: дитя, божевільне
почуха потилицю зачепить оком на полотні свіжу олію
купу літер під щокою сережки розкидані та мобільний
чорна вуглина кота заворкоче в напрузі Вія



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 07:55:43
Переглядів сторінки твору 9994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.539 / 6  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 09:05:17 ]
вдягаєш шкіру нових ілюзій...
Цікаво, якщо такий ранок, то яким буде вечір?
Сподобалось. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:49:35 ]
Вечір обіцяє бути, як лагідне море і без ілюзій.:) Втім, навіть, синоптики помиляються...) Дякую за відгук !) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 10:05:09 ]
Гарно написано про, здавалось би, буденне, майстерно передані почуття. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 23:53:29 ]
Дякую, Оленко, що читаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 11:01:05 ]
мене зранку будить Бумбокс у будильнику) тільки не о восьмій, а раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:52:32 ]
І в тебе?... Нда... :) Якщо зважити на те, що вона о п"ятій лягла, хай вже задзвонить о восьмій... ) Дякую, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 11:52:50 ]
Колись я бачив і описав коліно: "привабливе, красиве і чуттєве у дивних, ніби дитячих пружках..." А у Вашому вірші, Юлю,- осінє.Це - Унікально!!! Яка багата уява!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:54:58 ]
Нажаль, я не читала вашого, Василе, повністю, але авторка хотіла лишень зазначити, що вони самотні, і коліна холодні- осінні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 12:56:11 ]
Який колоритний і вражаюче-точний малюнок ранку! Скільки цікавих образів розсипано віршем, неабияких словосполучень! Дещо врізалося в пам'ять: чорна вуглина кота,казок гарбузове зерня,зима ковтає тебе снігом і, звісно ж, вдягаєш шкіру нових ілюзій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:57:33 ]
Та Ви мене геть захвалили, шаріюся....) Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:28:07 ]
Дивовижне різнобарв'я образів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:58:56 ]
Мені дуже важливо, пані Любове, що Ви читаєте! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:56:43 ]
Побачив, яким був Ваш "ранок" і зрозумів. Ось чому і в Михайла весь посуд на кухні побитий ("жіноча логіка: кухня") і в Оксани з кришталевої вази квіти вилетіли ("помирають квіти"). Оцінив. Якщо не блискавиці Зевса то гнів Гери (це вже точно).

Не дякуйте, читаю Ваші вірші і коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:41:30 ]
Ці мережані дні, як цукерки в кондитерскій музики.
Моріжок білий- білий, не знайдеш ні листя , ні гудзика.
Горло , наче троянда - замерзла і синя від ніжності,
І качається віра в ляльковому різбленім ліжечку,
Чорноброву печаль, дитячу, що дрімає на березі русому,
А я й в спину тобі уже снігом світлин не дивлюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 22:05:13 ]
Відчувається певний стиль, начебто еклектичний, але щось таки в цьому і є...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:46:28 ]
Слова приходять пошепки і потайки.
Слава, як мій Господь, бо назавжди.
Життя від риз монарших до еротики
Не стишує електику ходи.

Заплутуються погляди і постріли,
Хода міліє, чи росте хода
Але слова , мов пропорційні постаті
І видно, як у них сльоза руда.

Гірке причастя . Люстра від утоми
Вберуть їх білу кров і навмання
Слова ітимуть добрі на долоні,
Прирученим блакитним тигреням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:22:23 ]
На аватарці - майже Снігова Королева, але усмішка - тепла. Гарно-гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 16:52:08 ]
Снігова Королева відпочиває , Грануіль. Ви пльоточку призабули?))) А самі ж мене вчили, кому попало зуби не скалити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-05 10:07:46 ]
Мені дуже сподобалось. Зовсім не бачу жодної еклектики - це справді вироблений стиль, що відповідає особливостям образного мислення. Емоційна цілісність - попри позірну рваність картини світу. От тільки чіпке редакторське око (вибачайте!) зачепилось за одне місце: екзамени - українською мовою - здають - чи складають? Іспити - точно складають. Гляньте ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-06 03:46:24 ]
Ох! Доводити, що неуважна, марно... Дякую Вам щиро і біжу виправлятися! Та строфа від початку око мені муляла!(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-06 11:46:54 ]
А от слово екзамен тут мені більше подобалось. Інша мелодика слова, довшого на один склад, - інша мелодика рядка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 01:38:56 ]
Ось , повернулася до, майже, першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 11:08:58 ]
"йдеш до вини чи ванної, вдягаєш шкіру нових ілюзій
віриш що в моніторах сузір’ям тріпочуть друзі
і кожен з них – серце твоє поява дорогоцінна
і ти відчуєш які теплі у них долоні та осінні коліна"
...і за якось підставлене жіноче плече дякую: грубуватим чоловічим "муррр"; і залишаю добрі побажання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-22 12:32:27 ]
Дякую , Юрію.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 09:35:42 ]
Не раз подумки повертаюсь до образу "осінні коліна" - він настільки поліфонічний. Просто клас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-22 12:33:24 ]
Пане Вікторе, Ваша думка є дуже цінна для мене! Дякую.