ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Книги - як люди
Образ твору Книги – як люди.
Бояться самотності й болю.

Книги – як люди.
Читають... людей по очах.

Книги – як люди.
В них різні характери й долі.

Книги – як люди.
У кожної – вік свій і шлях.

Книги – як люди.
Народжуються і вмирають.

Книги – як люди.
Подібні до свого творця.

Книги – як люди.
Також воскресіння чекають.

Книги – як люди.
Їм надто гірке – забуття!

2010




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:17:26
Переглядів сторінки твору 6236
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 09:56:26 ]
Ой, як я згодна з Авторкою... Я, Любонько, пам'ятаю історію кожнінечкої книжки зі своєї домашньої бібліотеки, де я її купувала, за скільки, скільки зверху дала, що мені за макулатуру до неї в нагрузку дали, а є такі книги, що здавали ми з чоловіком по двадцять кілограмів макулатури, щоб мати можливість купити улюблену книгу... Ми з Вами добре пам'ятаємо ті часи, тому й, напевно, книги для нас, як члени сім'ї. Гарно написано, щиро... Зачепило.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:19:49 ]
Треба їх в електронну форму... )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:28:31 ]
Очень актуальная тема.
Ибо превалирует тенденция к иным носителям информации, которым свойственно устаревать быстрее, чем они изнашиваются. О флоппи дисках я могу только догадываться, лазерные - и те устаревают. Прочие жесткие имеют свойство приходить в негодность.
А однажды что-нибудь случится с каким-нибудь всемирным сервером. Новые люди, которые сменят нас, не увидят даже скальной живописи, а если увидят, то ту, которой удастся сохраниться.
Хотя, по большому счету, всему приходит конец.
За народами майя последуют народы и октября.

Удач-дач-дач в этой жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:42:33 ]
Слухайте, Вам вдалося щойно мене злякати, Алексію.) Мої ж всі вірші зараз - в електронній формі на серверах.) Терміново йду переводити на папір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:21:42 ]
И у меня тоже. Причем - только лишь здесь. Я их даже не регистрирую, как где-то у кого-то здесь видел.
Можно попросить знакомого космонавта забросить пару книжек на Луну. Жаль будет, если все пойдет прахом.
Можно напечатать книжки, которые потом покрыть ламинантом. Но лучше всего, это, конечно же, пирамида, скифский курган или хотя бы склеп.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:48:11 ]
Файно, Любо! Сподобалася побудова, рідко так зустрінеш.По змісту все - суща правда.І фраза "Книги – як люди" - дуже вдала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:50:42 ]
Якось побачила ветху книгу, потріпану, зачитану-перечитану, "списану" на знищення... Мене тоді як струмом вдарило. Миттєво виникла аналогія, а потому народився цей вірш. Ту книгу я врятувала, подовжила їй життя. Та чи надовго? І скільки таких вже у Забутті? Дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:52:28 ]
Електронна форма книги - це все одно що робот у людському світі. Начебто все є. А душа?
Дякую, Олю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:54:15 ]
Бачу, Алексію, ми розуміємо одне одного. Мені близькі Ваші побоювання. Теж над цим замислювалась. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:09:23 ]
Дякую, Іване. Думаю, така побудова зумовлена змістом.(Хоча я спеціально таку побудову не замислювала).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:25:08 ]
Мене теж зачепив за живе цей вірш, Любо. Для мене книга - це, насамперед, видання на папері, яке можна погортати, вдихнути запах фарби і ще чогось близького, рідного... В оформленні, в тексті, шрифті, розмірі, ілюстраціях - в усьому просвічується шаноблива повага до того, хто візьме цю книгу в руки.Так що вірш в тему сьогодення. Електронна форма книги - це сучасно, доступно. Але наша душа все-таки у звичній для нас книзі.Отож і я з Вами переживаю Вашимирядками: "Книги - як люди. Їм надто гірке забуття". Спасибі за чудовий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:48:59 ]
А дійсно, книги, як і люди - різні бувають! Спасибі за гарну тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:55:37 ]
А люди бывают - сущие книги.
Кстати, у вашего соотечественника из нашего клуба "Что? Где? Когда?" туалет граничит с домашней библиотекой. Ему потом в России прямую кишку в нужное место вправляли. Не знаю, насколько это правдиво, но доктор мне показал свои руки, сказав, что именно этими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:57:13 ]
Зато он (этот клубный знаток) называется "ходячей книгой". Не знаю, насколько это так, но ему известно ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:08:13 ]
Ви, Алєксій, про Бурду?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:32:18 ]
Вам спасибі, шановний п.В'ячеславе. Ви озвучили те, що я думаю і відчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:34:11 ]
Дякую щиро, пані Тетянко, що завітали. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:49:20 ]
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 16:13:58 ]
А все ж, гадаю, друковані книжки не відійдуть у забуття. Лише вони мають свою душу-долю, вони як артефакт, кращі- твір мистецтва, а електронні - роботи, ви правильно вказали. Як завжди у вас актуальна, іноді трішки болюча тема і гарний виклад. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 16:18:20 ]
Дякую за розуміння, Зорянко і Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:15:39 ]
Немає слів. Адже автор скзала все. Мовчки гратулюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:51:33 ]
Погоджуюсь з Володимиром, бракне слів. Вірш просто чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:28:00 ]
Дякую щиро, Володимире і Адель!