ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Федів
2019.09.21 17:31
Гілля вітер хитає, хитає…
Хмара у небі лине, пливе…
Дощ дорогою ритм набиває,
І жура огортає мене.
Листя ховає траву у саду,
Узори багряної смальти,
Цією мозаїкою іду,
Кидаю до ніг діаманти.

Микола Соболь
2019.09.21 15:41
Червоний хрест на лінії вогню –
Чиясь остання на життя надія.
Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
Де русаки конвенція* не діє!

Машина дуже швидко догорить.
Метал не має почуття і болю.
Що вбивця відчуває у ту мить,

Ніна Виноградська
2019.09.21 15:32
Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.
Де смарагдове жито ще гріється в осені-мами,
Щоби стати зерном і колоссям вже після весни.

Потихеньку остудять дощі літо геть розпашіле,
Вже картопля в

Матвій Смірнов
2019.09.21 15:28
Я занадто щасливий, щоби справді бути поетом,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Роздрукуй мої вірші й відправ у районну газету -
Ту, що вже не виходить з дев’яносто третього року.

Моя кров ламінарна, а нерви на диво міцні,
Моя шкіра товста, мов

Сергій Губерначук
2019.09.21 14:23
Розчавлено лежала долі тінь
тебе святого…
і по ній ходили,
як по землі…
І лиш твоє: "Амінь!"
про існування Бога говорило…

24 березня 1989 р., Київ

Ігор Деркач
2019.09.21 11:56
Як природа блукає по колу,
так і ми – по траві і росі
то обоє у наше ніколи,
то на плаї у лузі, у полі,
у ліси по опалій красі.

Вишиває веселкою небо
на пейзажі свої міражі.

Любов Бенедишин
2019.09.21 11:07
Пробач мені, Боже!
Ця чаша – остання.
І не допоможе
мрій «кровопускання».

Хильнула зневіри,
мов дозу отрути.
Страждання – під шкіру –

Ніна Виноградська
2019.09.21 11:00
Старий Єлєць у день осінній
Убрався в молоді сніги.
І я чекаю на спасіння –
Дитяти крику. О, Боги!

У снах моїх, у породіллі,
Чия свідомість гнана в біль,
Де я неначе у похміллі

Олександр Сушко
2019.09.21 07:34
Я не суддя і не коп,
Вирок - поблажливий докір.
Жлоб - він і в Африці жлоб,
Знайде причину відмовки.

Перша - катма грошенят,
Пенсія теж малувата.
Ти ж бо, поете,- талант!

Віктор Кучерук
2019.09.21 06:25
Пітьму жовтаву і німотну тишу,
І супокій удаваний зірниць
Лиш той талановитіше опише,
Хто світ прекрасний бачить до дрібниць.
Він може буть жадливим самоуком,
Нечутним і невидним поблизу,
Та знати міру кольорам і звукам,
І відчувати запахам межу.

Ніна Виноградська
2019.09.20 18:41
Поглянь, уже ранкові роси,
Сльозою впали на лице.
Стерня колюча, де покоси
Колись були хлібами. Це

Не повернути. Спілий вітер
Поніс твій голос вдалину,
Де яблуня вагітні віти

Іван Потьомкін
2019.09.20 18:02
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм,
Назарет, Йордан, Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля, охоча до робочих рук,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...

Любов Бенедишин
2019.09.20 17:13
«Вікно» мерехтливе…
І вогник зелений…
Ти, мабуть, щасливий.
І сниш – не про мене.

Чи, може, похмурий?
Та… знатиму звідки?
На клавіатурі –

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Чого бояться миші
У куточку сіра мишка
Притаїлася, принишкла.
Роздивляється, маленька,
Чи до кішки далеченько.
У підлозі в мишки нірка,
Спорожніла там комірка.
І тому вона голодна
З нірки вилізла сьогодні.
У кімнаті кішка сита
Не чека її візиту.
Щось у сні під ніс муркоче,
Не вартує, потороча.
Від сніданку в блюдці кішки
Залишилось всього трішки:
Є сирок, сальця шматочок,
Недоїдений биточок.
Апетитний і духмяний,
Запах їжі мишку манить.
Тож поволі нишком-тишком
Біля блюдечка вже мишка.
Зголодніла, їсть без міри,
Аж тріщить на пузі шкіра.
Для такого подарунку
В мишки мало місця в шлунку.
Так наїлася пискуха,
Що невміч зробити руху.
А ось кішка, сонна досі,
Підозріло крутить носом.
Відчуває довгохвоста,
Що не бажана є гостя.
Відкриває очі кішка
Й бачить: сіроманка-мишка
З переляку біля нірки
Вся тремтить і плаче гірко.
Ненажера розповніла
Не протисне в отвір тіло.
Мружить сонно око кішка:
-Що з тобою сталось, Мишко?
Плаче Мишка: - Ой, біда!
Клич-но лікаря-Дрозда!
Оглядає Мишку Дрізд:
-Що ж, дамо укол під хвіст!
Готувався лікар поки,
Мишка - в двері, і - навтьоки!..
Утікають сірі мишка
Від уколів - не від кішки.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 17:58:24
Переглядів сторінки твору 1763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.011 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.143 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.09.21 06:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 18:41:39 ]
Том і Джері - модерн!Я думав буде мораль на тему влади, а вийшло на тему медицини))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 19:46:06 ]
Закінчення мені бачилося іншим, а таким його колись одна моя добра знайома зробила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 22:37:00 ]
Знайома - медсестра? Чи просто підколювати любить? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-02-17 21:45:34 ]
Треба внукам забрати, дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 22:05:48 ]
Я своїй уже читав, але вона байдуже її сприйняла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 22:31:10 ]
Вікторе, у мене питання виникло: "укол під хвіст" - це Ви так культурно клізму обізвали?:) А тепер серйозніше. Гарна ідея для дитячого вірша , але у такому вигляді я б від читання його дітям утрималась. По-перше, трошки розтягнуто навіть для моєї повільної уяви, а сучасним дітям навіть хороші старі мультики не подобаються, бо їхня психіка вимагає більш швидкого перебігу подій. По-друге, аби розвинути у дітях почуття рими, бажано уникати таких, як «голодна – сьогодні; довгохвоста - гостя». По-третє, «потороча» у віршику для малят не бажана. Вірш не надто інформативний, отже, має бути сильний заряд емоцій, але ні на сміх, ні на жалість не пробиває, отже, слід у дитячій уяві навряд чи залишить. Задум хороший, але над його втіленням, з моєї точки зору, ще слід попрацювати, оживити якось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 11:30:15 ]
Таню, бажання щось змінювати у казочці зовсім немає. Раз недолугою вилізла колись мишка з нірки, то нехай такою і живе.
Щиро вдячний тобі за добрі поради.