ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 23:52:55
Переглядів сторінки твору 8199
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 23:56:44 ]
Здається, пародистам це має бути цікаво. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 07:44:01 ]
Прям якийсь блиц-криг без ежовых рукавиц !!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 14:53:32 ]
Та нащо нам ті рукавиці, легенький масаж кропивою – і симптоми пігмаліонства як рукою знімає. : )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 12:21:54 ]
Вітаю, Тетяно! Після такої поради "миленькому" діватись просто нікуди... От Пігмаліони бувають - не закохані в свій "витвір".Але цей вірш вказує "вєрний" путь. Сподобалося. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 14:56:07 ]
Ну от, і ніякого тобі натяку на те, що слід готуватись до пародії, а я так сподівалась! Ех, пане Іване, жорстока Ви людина, я ж скоро вибухну від надміру серйозності – це ж отрута, високотоксична речовина, здатна передаватись навіть шляхом спілкування в Інеті! Остання надія гине…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 12:53:00 ]
Мабуть, я помиляюсь, Тетяно, але вже сама назва спонукала мене до думки, що на цей вірш Вас надихнув недавно опублікований чотиривірш Чорнявої Жінки. Я навіть подумала, що побачу його тут у епіграфі. Ваші вірші дуже співзвучні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 14:59:34 ]
Любо, Ви не помилились у тому, що цей вірш пов'язаний з віршем Чорнявої Жінки, просто зв'язок трішечки інший: мій написаний дуже давно, ще коли «Пігмаліон» та «Пігмаліонша» вчились бути «Галатеєм» та «Галатеєю», а згадала я про нього і вирішила підрихтувати до стану, годного для сприйняття широким загалом, й оприлюднити завдяки публікації Чорнявої Жінки. Мені здається, що наші вірші про різне. Вірш Чорі про те, що не кожен вміє і має право намагатись змінити іншу особистість, а у мене про те, що неможливо уникнути взаємного впливу: намагаючись змінити її він змушений змінюватись сам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 20:18:16 ]
Точно-точно, вірш Чорі саме про те. А ще про те, що результат може виявитися не зовсім або зовсім не таким, як замислювався, і чи буде це добром? :)
А у тебе, Тань, більше про дифузію. А ось цікаво: майже кожна Галатея може стати Пігмаліоном. А от навпаки - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 23:28:40 ]
Нє, Чорі, я не згодна. Класичний вигляд ідеї цієї легенди – то віддзеркалення чоловічої точки зору. А насправді Галатея ще з моменту свого зародження у вигляді творчого замислу вже повним ходом «ліпила» Пігмаліона. : ) А взагалі, особливість пігмаліонів у тому, що вони отримують задоволення від спілкування з… матеріалом, отже справа не в тому, що той чи та є пігмаліоном, а у тому, що хтось поряд з ним чи нею дозволяє собі бути сирцем, бо коли поряд дві особистості – дифузія неминуча, і вимальовується картинка, коли двоє різьблять один одного, і безглуздо розбиратись, хто з них «пігмаліон», а хто – «галатея» . :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:38:51 ]
Ти хочеш сказати, що чоловіки готові визнавати себе сирцем? :))
Щодо пігмаліонів, то, мабуть не тільки отримують задоволення, але й вимушені "йти" за "матенріалом" - задля гармонії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:07:57 ]
: ) Ну то й що, хіба це заважає їм ним бути? :) ) Цікаво те, що зазвичай чим більше сировини, тим більше розмов про непідвладність жінкам, інколи до того доходять (святе місце пустим не буває ж), що один до одного під каблук повзуть, що аж голубим відсвічує. .. Добре хоч, що це не дуже розповсюджене явище…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 15:10:41 ]
А елемент інтриги, Тетяно? Відразу - "жорстока людина", "остання надія гине"... А "Дякую" в моєму коменті? Це ж якраз автору оригіналу - не вибухай, прошу тебе, вихідні попереду - написати можна не тільки "бліц"! (Жартую навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:18:35 ]
Ура! Надія - це теж ліки. Тепер я у стані заінтригованості вихідні точно переживу, мене тепер навіть каструлі з рівноваги не виведуть.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:16:57 ]
Мне стихотворение понравилось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 11:20:56 ]
І Ваша оцінка "5" - яскраве свідчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:32:49 ]
Так,думаю, такого балу цей вірш заслуговує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 11:35:35 ]
Потреба в оцінюванні - не обов'язково.

Табличку біля вірша не бачили?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 11:40:38 ]
Тетяна свого часу захищала Ваш твір (або концепцію в цілому), а Ви з такою подякою. Хоча б виходячи з цього можна було б утриматись?
Цей вірш, як мені здається, не треба розглядати з позицій критика чи мистецтвознавця. Як на мене, він створений зовсім не для цього.
Коефіцієнт прозорості низький, рими занадто прозорі. Є, над чим працювати. І якщо ця робота відбудеться, то чому б її не оцінити?
Я мав на увазі це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:32:43 ]
Гарр, Сергій просто не ще не знає тонкостей системи оцінювання на ПМ, навіщо одразу так?

Сергію, у місцевій системі ккординат "5" - це так собі. Якщо твір подобається, ставлять 5,25 і вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:38:26 ]
Я ще не роззирнувся тут як слід. Згодом зрозумію, що да як.
І хто є хто.