ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 "Пророцтво" на захист української мови

О мово рідна, нам прости! –
Не відаєм, що творим…

Образ твору Настане день чорніший чорноти
(І що там ті пророцтва Заповіту!) –
Розтане у зіницях німоти
Останній рідний знак із алфавіту.

Вже не озветься тугою з пітьми
І болем не вдарятиметься в груди.
І будуть звуки краятись людьми,
Лиш слова українського не буде.

І мливо букв молотиме язик,
Й душа не відчуватиме покути.
І буде світ увесь – що крок, то крик!
Лиш мові українській – вже не бути?

А буде простір. Буде навіть час.
І буде край – окраїна країни.
Лиш мулятиме пам’яті якась
Давно забута пісня України.

…Злетять віки, немов єдина мить.
І знов Ісус на грішну Землю стане,
Щоб всі народи поблагословить.
І лиш мого народу... не застане?

2008




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Федчишин 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 09:04:58
Переглядів сторінки твору 9161
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 09:18:42 ]
Долучаюсь цим віршем до своїх колег у Львові та інших містах України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 09:29:02 ]
Пані Бенедишин, хочу Вам сказати, що плакати з понеділка - невдячна справа, а Ви мене примусили... Ваше "Пророцтво" вдарило молотом по моїх, розслаблених за вихідні, нервах. Вірш щирий, але моторошно після прочитання. Будемо жити, Любонько! Все-таки як добре, що Ви лиш Бенедишин, а не Нострадамус!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 09:48:39 ]
Дай Боже, щоб такого не сталося, та що можна чекати від такої влади, яка устами міністра закордонних справ захищає(!) антиукраїнські дії другої держави.
Болючий і своєчасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 09:52:02 ]
Якось, на мою думку, узагальнено. Я не знаходжу конкретики.
„Ті пророцтва Заповіту”. Якого саме?
Останнім знаком у алфавіті, наскільки мені відомо, є літера „я”.І мені починає здаватись, що існує якась загроза для літературного героя.
Наступна строфа малоінформативна.
У третій строфі я бачу „мливо букв”. Гарний образ.
А коли я читав першу, саме „буква” просилась у її четвертий рядок.
Друга половина першого рядка третьої строфи, як мені здається, має приховані поетичні резерви.
Стане/застане – вправна рима.
„Грішна земля”, це, якщо я не помиляюсь, стійкий штамп.
Заключна строфа, як на мене, непереконлива.

З повагою і без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:03:13 ]
Страшно!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 10:58:53 ]
Я навіть відчув, у якій мірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:09:56 ]
ой, ні! такого майбутнього я не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:11:44 ]
дата поезії 2008 рік. Ви ніби передчували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:42:58 ]
В дитинстві мене запевняли, що так воно і буде, бо це нормальний стан речей, адже йде до того, що людству потрібна єдина мова. А дитяча душа протестувала, хоча, здавалося, яке мені діло, все одно ж російською розмовляю. А українська з книжок та пісень сама собою у серце западала, у підсвідомість проростала. Мабуть, це і є генетична пам'ять. Я впевнена, що всю цю муляку, у якій нам доводиться борсатись, змиє часом і розвитком українського самоусвідомлення. Вижила ж наша мова і під п'ятою Російської імперії, і у "обіймах" великого брата. Але такі вірші потрібні: вони б'ють по свідомості, стимулюючи швидше розмивання у ній всіляких намулів минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:52:21 ]
І цим віршам-одкровенням нема ціни. Бо вони крізь майже цілу епоху (2008-2011р.р.) передбачили сучасний розвиток подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:10:17 ]
Гаррі, розвиток подій обов'язково зміниться, а це не передбачення, а засіб розтормошити заторможену свідомість суспільства. Декілька років тому я на стіну готова була від злості лізти, бо хотілось великих змін, а їх не було. Зараз вже трошки спокійніша - караван іде, як би собаки не гавкали. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:14:42 ]
А донецькі мойсеї разом з російськими сусаніними водитимуть народ України манівцями, шукаючи місце, де вони остаточно вибудують свою османську (бо донецька звучить в деякій мірі якось неточно) державу. То нащо їй українська мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:52:33 ]
Ну Гаррі, "караван" - то українська мова, просто зараз він проходить крізь зграю, вона залишиться у своєму часі, а караван далі піде.:)А "мойсеї" - то занадто голосно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:12:49 ]
Дуже бентежно. Але такий розвиток подій малоймовірний, автор кличе до боротьби за збереження мови, бентежить душу читача запитаннями, на які кожен має дати свою відповідь. Остання строфа базується не на пророцтвах Заповіту, бо коли Ісус(згідно своїх же пророцтв) стане на грішну землю, то не буде благословляти народи, а відділювати козлів від овечок. Одні в Царство , а другі у вічний вогонь.
І наш народ буде присутній, бо час вже не за горами:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:47:25 ]
Дяекую, Патаро, за підтримку. Вибачте, коли що не так. Того "молота" спочатку "скуштували" мої нерви, інакше б цього вірша не було. Так, це свого роду "шокова терапія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:48:48 ]
Дякую, Ігоре, за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:20 ]
Дякую, Гаррі, за повагу і за (без)критику. І за міркування теж. В одному Ви помиляєтесь точно - це не вірш про вірш. Епіграф - лише доповнення. Це останні рядки з вірша (теж, як Ви розумієте, про рідну мову). Сьогодні опублікований - своєрідне продовження думки, закладеної у цих рядках. Вас збентежило те, що в епіграфі вказано назву збірки? А якби замість цього я вказала просто автора ("себе, улюблену") - це було би прийнятніше для Вас? Сумніваюсь. Вірш Вас не залишив байдужим... Дякую ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:58:29 ]
Дякую, Софійко! Ви відчули те, що і я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:59:21 ]
Дуже-дуже сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:02:06 ]
Я теж не хочу, Маріанно. І нічого я не передбачала, на жаль (чи на щастя?). Ні у 2003 (коли були написані зацитовані рядки), ні у 2008 - ситуація не була кращою. Дякую, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:04:29 ]
Тетяно, Ви дуже тонко і точно відчули те, що я (може, не надто вдало) намагалась сказати. Дякую Вам щиро. Мені страшно було публікувати ці рядки. Чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:07:10 ]
Дякую, Володимре. Я думаю, що все-таки всіх достойних благословення, Він благословить. Бути достойними цього - чи є вища мета?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:09:49 ]
Дякую, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 17:04:57 ]
Спочатку було Слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 18:37:46 ]
П.Любове, дуже сильно і вправно. Ваша слово влучає в саме серце. Вражена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 19:06:44 ]
"...тепер - слова. Багато різних слів..."
Дякую, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 19:08:09 ]
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 21:51:49 ]
Сумний вірш. Дуже хотілося б, щоб Ваші слова достукалися до тих українських сердець, які поки що байдужі до питання національно-культурної самоідентифікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 12:28:12 ]
Мала надія, Зоряно. Але дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-06 00:53:04 ]
Пророчий вірш...

Поки є ТАКІ тексти - є народ!

Дякую Вам, Лю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 19:35:18 ]
"Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина"
(Л.Костенко)

Вам дякую, Лу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-06 09:08:27 ]
І вірю таки, що такого ніколи не станеться, а... сльози течуть. Люб, порвали моє серце на шматки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 19:37:05 ]
Знов?!... Але чого я дивуюсь, це біль, що не минає...
Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-06 20:46:44 ]
Не все так сумно, події які зараз відбуваються всього-навсього кон'юктура.
Українська мова переживала страшні часи, і пережила. Це може сповільнити розвиток держави, але не зупинити сам процес.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 21:08:00 ]
Не знаю як, але Ви мене справді розрадили... Дякую за оптимізм, Олександре!