ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 ДАРБАН



– Помнишь, когда-то я рассказывал тебе о дарбанах, что спокойно разгуливали по территории моего интерната?
– С одним из них ты, кажется, даже встретился однажды?
– Ну и память же у тебя! Как полтавская дорога, по выражению Маяковского. Каждый оставит след.
– Дело не в памяти, а в том, что ты так живо описал тогда эту встречу.
– Как сейчас помню: иду я в ночную смену, а метрах в пяти остановилось нечто напоминающее то ли собаку, то ли свинью. Подошел ближе и в свете фонаря вижу дарбана, что по-русски называют дикобразом. Кроме имени, ничего не известно мне об этом животном. По общению с собаками знаю, что в таких случаях лучше не двигаться. Застыл на месте и дарбан. Где-то с минуту постояли мы так, глядя друг на друга, а потом, видимо инстиктивно вспомнив, что оно все-таки раньше появилось на свет божий, животное медленно продолжило свой маршрут.
– Помнится, ты собирался выяснить, откуда такое странное имя у него...
– Пока что не удалось, но точно известно, что никакой связи с дурью, что сразу же придет в голову русскоговорящему, нет и в помине. Как, собственно, трудно понять, почему это спокойное животное по-русски ассоциируется с “диким образом”? Разве что из-за длинных игл, напоминающих скорее всего стрелы? Но ни разу не приходилось слышать, чтобы кто-то из людей пострадал от них. Волк, не говоря уж о львах и тиграх, больше подходит для такого имени.
– Не кажется ли тебе, что с тех пор, как Всевышний разрушил Вавилонскую башню и всеобщую речь разбил на разные языки, люди не только перестали понимать друг друга, но и стали каждый по-своему называть животных. А ведь в Торе сказано, что “когда образовал Бог Всесильный из земли всякого зверя полевого и всякую птицу небесную, привел он к человеку, чтобы видеть, как он назовет их, и как назовет человек какое-либо живое существо, так и имя его”. С этими именами ввел их Ноах в свой ковчег, чтобы уцелели от потопа. И вот после Вавилона животные, по-моему, перестали откликаться на имена, данные предкам их Адамом... Да, но, кажется, я отвлекся. Так что новенького ты хотел рассказать о дарбане ?
– Представляешь, не приходят больше дарбаны, хоть раньше преспокойно прогуливались по футбольному полю. Видели меня, но, занятые своим делом, не обращали никакого внимания. Будь посветлее, я бы сфотографировал их. Даже название снимку придумал – “Ночные футболисты”.
– Но почему дарбаны перестали появляться там, где их наверняка никто никогда не преследовал? Может, переселились в другое место? Или же на выгодных условиях сдались на милость зоопарка, что, кстати, неподалеку?..
– Шутишь, а то, что случилось, наводит на грустные раздумья.
– Но говори же. Не тяни.
– С месяц меня не было в интернате, а когда появился, дети рассказали, что пара дарбанов забрела в подвал строящегося спортзала. Кто-то из строителей закрыл дверь помещения на замок. И, как ни пытались животные вырваться на волю, никто им так и не открыл. Полагаю, что просто боялись дарбанов. Так они навсегда и остались там. Уже как экспонаты для будущих исследователей нашей эпохи.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-27 10:05:52
Переглядів сторінки твору 912
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.205 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 22:56
Автор у цю хвилину відсутній