ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
2023.11.18
2023.11.06
2023.10.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василина Іванина /
Інша поезія
... на разных языках... (діалог)
...коли раз у життя
наші планети
зближаються
на відстань серця,
ми розмовляємо з тобою,
однак різними мовами...
***
Когда
планеты нашего обитания
приближаются
на доступное расстояние,
мы говорим с тобой –
на разных языках...
***
Калюжа зашерхла
від поцілунку
несмілого ранкового морозцю.
Нетривкі любощі –
до перших сонячних променів.
Але ще буде зима
***
и скует, сцепит жестко кристалликами, разбрасывая днем веселые
апельсиновые паутинки, а ночью – тихой звездной морозной –
выложит серебрянные ступеньки в небо.
Но будет еще и лето
***
(Літечко-літо)
там райдуга перекине своє чарівне коромисло з одного кінця світу в інший –
і злітатиме вгору-вниз барвиста небесна гойдалка,
стрімко, аж серце холодіє: літо-зима, зима-літо...
все ще тільки буде
***
крутится карусель. Визжат дети. Карусельщик, по обыкновению
слегка пьяненький, зорким оком следит, чтоб плохо никому не стало.
А время берет разгон
***
час, розганяючись, раптом врізається у прозору стіну земного тяжіння,
дзенькіт і брязкіт заглушує крики наляканих дітлахів на гойдалці,
навсібіч розбризкуються кришталеві скалочки розбитих ілюзій,
ох, аж очі запорошило,
тепер Кай не зможе побачити, що під моїм вікном
усе ще цвіте аж хрумка від морозних обіймів троянда
***
Карусель: зима-лето, зима-лето. Льдинки взорвались феерверком –
распахнутые окна – и брызнул грибной дождик. Вот и лето пришло.
Сон, всего лишь сон. Жизнь.
Цепкие зеленые лианы, за воздух хватается – роза под окном
***
чіпко вхопитися за промінець надії, ліаною витися довкола свого вимислу,
зігрівати душу у Твоїх зимно-обережних обіймах,
бо із трояндових пелюсток хіба що варення на зиму запасати
***
И концентрат розово-солнечный
ложечкой брать, вспоминая о лете зимой,
сладостно-горечно.
Котики спят над застывшей водой
***
під кригою прозорою тремтить-дрижить повільна течія,
і котики зіщулились від морозних обіймів,
а вино на пелюстках троянди настояне духмяніє
на весь довколишній всесвіт,
але на межі зими і весни
ще так неблизько до справжнього, неоманливого тепла,
егеж
***
и тонкий аромат инеем сковывает все вокруг на мгновение,
но в следующий миг разрывает эти оковы –
оцепенение, словно пелена, спадает
и мы видим пьяненького карусельщика,
следящего зорким оком за планетами нашего обитания…
..............
2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
... на разных языках... (діалог)
... очень уж они несовместимые – планеты нашего обитания...
ЛН
...коли раз у життянаші планети
зближаються
на відстань серця,
ми розмовляємо з тобою,
однак різними мовами...
***
Когда
планеты нашего обитания
приближаются
на доступное расстояние,
мы говорим с тобой –
на разных языках...
***
Калюжа зашерхла
від поцілунку
несмілого ранкового морозцю.
Нетривкі любощі –
до перших сонячних променів.
Але ще буде зима
***
и скует, сцепит жестко кристалликами, разбрасывая днем веселые
апельсиновые паутинки, а ночью – тихой звездной морозной –
выложит серебрянные ступеньки в небо.
Но будет еще и лето
***
(Літечко-літо)
там райдуга перекине своє чарівне коромисло з одного кінця світу в інший –
і злітатиме вгору-вниз барвиста небесна гойдалка,
стрімко, аж серце холодіє: літо-зима, зима-літо...
все ще тільки буде
***
крутится карусель. Визжат дети. Карусельщик, по обыкновению
слегка пьяненький, зорким оком следит, чтоб плохо никому не стало.
А время берет разгон
***
час, розганяючись, раптом врізається у прозору стіну земного тяжіння,
дзенькіт і брязкіт заглушує крики наляканих дітлахів на гойдалці,
навсібіч розбризкуються кришталеві скалочки розбитих ілюзій,
ох, аж очі запорошило,
тепер Кай не зможе побачити, що під моїм вікном
усе ще цвіте аж хрумка від морозних обіймів троянда
***
Карусель: зима-лето, зима-лето. Льдинки взорвались феерверком –
распахнутые окна – и брызнул грибной дождик. Вот и лето пришло.
Сон, всего лишь сон. Жизнь.
Цепкие зеленые лианы, за воздух хватается – роза под окном
***
чіпко вхопитися за промінець надії, ліаною витися довкола свого вимислу,
зігрівати душу у Твоїх зимно-обережних обіймах,
бо із трояндових пелюсток хіба що варення на зиму запасати
***
И концентрат розово-солнечный
ложечкой брать, вспоминая о лете зимой,
сладостно-горечно.
Котики спят над застывшей водой
***
під кригою прозорою тремтить-дрижить повільна течія,
і котики зіщулились від морозних обіймів,
а вино на пелюстках троянди настояне духмяніє
на весь довколишній всесвіт,
але на межі зими і весни
ще так неблизько до справжнього, неоманливого тепла,
егеж
***
и тонкий аромат инеем сковывает все вокруг на мгновение,
но в следующий миг разрывает эти оковы –
оцепенение, словно пелена, спадает
и мы видим пьяненького карусельщика,
следящего зорким оком за планетами нашего обитания…
..............
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0992 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0992 seconds