ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші

 Де краще? (літературна пародія)

Знов за тиждень од міста я хворий,
І набравшись бацил і біди,
Чимскоріш чимчикую сюди,
...
І блука моя тінь навмання,
...
Сяде зяблик мені на рукав,
Тихо ластяться гривами коні.

Ярослав Чорногуз

В місті ледь не вхопив мене грець -
Біди всякі, бацили вчепились.
Чимчикую за місто – на милість
Я природі здаюсь. Навпростець

Так ходив би й ходив тут щодня...
На чарівнім природи роздоллі
Крізь поля я простую поволі -
Навіть тінь десь блука навмання...

Тут маленьке теля язиком
Позлиза́ло із мене напа́сті...
Тут пернаті вітаються: «Здрасті!»
Й пригощає коза молоком…

Чом я досі у місті?.. Та ні,
У селі позостанусь навіки -
І душі я поповню засіки
На гнідому у крапку коні.

Та й за вила візьмусь, за косу
І вставатиму вранці о п'ятій...
Я забуду про місто те кляте,
Убираючи в себе красу.

Не тужитиму зовсім в селі:
Буряки посаджу на городі
І дивитимусь, як журавлі
Відлітають. Колись, при нагоді,

Заготовлю на зиму дрівець,
Кожушину куплю у сільмазі,
Заведу, мо', й отару овець...
Як чудово в природі оазі!

Хоч міситиму тут чобітьми
По коліна грязюку весною -
Та скрипітиме сніг під саньми
І сідло на коні піді мною.

Хай узимку по пояс той сніг
Прокидатиму аж до знемоги,
Та зате не писатиму книг
І забуду про сайти і блоги...

Хай невесело стане і тут -
Не заграю на кобзі в оркестрі...
Не просіть, не вернуся... Зер гут!
Прощавай, рідне місто. Маестро.


11.04.2011

* Джерело для пародії: Ярослав Чорногуз "Санаторій людства" (http://maysterni.com/publication.php?id=60892)

** Пародія у відповідь: Ярослав Чорногуз "Чари міста" (http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=60892


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-11 10:11:14
Переглядів сторінки твору 6578
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.882 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 11:45:51 ]
Класно! після третьої строфи я сміялася до сліз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-11 11:57:13 ]
Дякую, Олю! :) Радий! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-11 11:58:57 ]
Ну так, звичайно, як попити молока - то "Здрасті", а як "за косу і за вила" - то "краще в місто". ЛГ - явно не простачок, видно, що перспектива "побродити в чоботях по коліна в болоті" його не дуже приваблює. (Щвидше шашлик на природі). Ідея зрозуміла, Валерію, риторичне питання в назві не потребує,вочевидь, відповіді. Загалом досить весело і самокритично для ЛГ. Щодо техніки - десь починаючи із середини пародії відчуваються трохи збої ритму - напевне результат швидкого реагування.Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-11 13:43:17 ]
Дякую, Іване! ;) Так, я ще у запрошенні до прочитання моєї пародії на вірш шановного пана Ярослава написав, що довів його ідею до абсурду. :) А ритм навмисно позбивав, скоріше, не так ритм, як чергування ритмічних рядків - а навіщо, Бог його знає, може, щось тим сказати хотів, та й забув, що... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-11 12:14:49 ]
Краще вже село,
Тут ти сам собі пан,
Хоч і з обдертим кожухом!
Візьми собі жінку гарну,
ніжну і роботящу!
Яка завжди поряд буде і підтримає
в годину скрути...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 13:21:40 ]
... Яка завжди поряд буде і підтримає і
в годину скрутиТЬ...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-11 13:44:14 ]
Не в брову, а в око, Юрію! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-11 17:22:39 ]
Яка завжди буде поряд і підтримає в годину скрути.
А кого скрутить, то той вже сам винен, що дозволить їй таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-11 13:58:58 ]
Особисто моя думка, як автора: краще ходити по бруківці та їздити по асфальту у місті, аніж місити болото по бездоріжжю у селі. А найкращі згадки у моєму житті - це студентські роки та робота в науково-дослідних інститутах у Львові та Москві (де я, до того ж, став завзятим театралом).
Вдячний за відгук, Палагеє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-11 17:24:01 ]
А я...я просто хочу жити, жити нормально!
А не виживати, ми зараз на межі вимирання,
якось не хочеться мені вимирати...
Не хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-11 21:40:48 ]
Валерію, мене ще у молодості однокурсники по журналістиці "били" пародіями за сонет "Не народився я в селі" (але за змістом тягнувся до села) і що я не нюхав перегною, не розкидав його вилами по полю...
Я їм подякував за вдалу рекламу моєї творчості.
А якщо по суті, то я настільки люблю сільську місцевість, що мене не злякає ніяка важка сільська праця (навпаки, я її люблю, особливо дрова рубати!) в тому числі і вищезгадана, навіть хотів поселитися в селі, але жінка моя, котра з села, не захотіла і лякала тим, чим Ви лякаєте. Та мене не залякаєш. Я любив, люблю і буду любити село і природу більше за обкацаплений хамський Київ, хоч і там є оази духовності.
А Ви ж живете у Львові. Хоч останнім часом і про Львів у нас кажуть, що він уже не той, та все ж багато ще там українського залишилося. То ж як кажуть в Одесі - це дві великі різниці. Якби я жив у Львові, може б інакше думав про місто, а якби Ви жили у Києві, то, може б, зрозуміли мене.
О Києве, прекрасний ти вночі,
Люблю гулять, вітрець нічний п"ючи,
Не чути хамських криків, матюків...
Ніж говорить, ти краще помовчи.
Такі у мене є гіркі рубаї про моє друге рідне місто...
Я можу зробити "відбивну" з Ваших рядків, але, гадаю, що цього коментаря буде достатньо. Ми просто в різних життєвих ситуаціях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-12 08:45:10 ]
Так, це правда, пане Ярославе. Родом я з районного містечка, але пам'ятаю глибоке дитинство, коли з батьком ходив зустрічати маму з роботи в суцільній теміні, під дощем, по коліна в грязюці та по баюрах. Коли ж улітку по дорозі проїжджала машина, то піднімала такий стовп пилюги, що треба було десь подалі втікати. Навіть пам'ятаю, як ми у тій пилюці бавились, як діти у дитсадках у пісочку.

А великі міста і столиці я люблю за те, що там є культурне життя: театри, картинні галереї, виставки, концерти і т.д. Звичайно, бачив і у Москві, як корінні москвичі цілими днями пиячили в той час, коли ми ходили у театри та музеї. А зараз і всюди по Україні таке зустрінеш.

Був не так давно і у Києві. Так, всюди російська мова. Але варто заговорити українською, як усі стараються перейти на спілкування українською.

Але коли побачив, наприклад, Відень - то нехай всі радянські міста сховаються і не показуються: яка там чистота, порядок, краса, дружелюбність та культура віденців. За два тижні я там не бачив жодного п'яного на вулиці, не чув жодних криків чи матюків із вікон (в нас це зараз майже норма), зрештою, не бачив жодного недопалка на тротуарах...

І на завершення: як маєте натхнення написати пародію у відповідь чи розкритикувати мою з точки зору техніки (люблю, коли щось підказують) - то прошу дуже, пане Ярославе... Сприйму із задоволенням. :) Вдячний Вам за розлогий відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:06:18 ]
Взагалі-то Вам я не писав ще пародій у відповідь. А Ви мені - писали. Ніби за мною - борг.
Ну у Відні я не бував, на жаль. Та навіть у Вас у Львові і Франківську чи Тернополі краще. Але в селі, на природі - ще краще. Натхнення найбільше там приходить, і там душа шляхетнішає. Ніяке місто природи не замінить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-13 08:56:02 ]
Так, як кажуть наші друзі-росіяни, "долг платежом красен". :) І скажу від себе: пародія у відповідь Вам пречудово вдалася, пане Ярославе! Я, що називається (використовуючи інтернет-сленг) - "пацталом". :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-12 09:26:34 ]
Палагею, "завжди так не буде" (як було написано на перстні царя Соломона). Або - "все проходить. І це пройде." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 16:38:51 ]
Як Ви так встигаєте?
Потерпілий (це не конкретно, а як узагальнений образ) міг працювати кілька днів над твором, не виключено, що і виїжджати у творчу відпустку, а Ви так швиденько-швиденько - мац-мац - і зафіксували. Це, мабуть, особливий різновид майстерності версифікувати і співпереживати.
У оригіналі, як мені здається, більше душі. Я не знаю, як сказати інакше. Та Ви зрозуміли.

Творчих успіхів, гарного настрою. І відсутності травматизму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-11 16:51:48 ]
:) Сам не знаю.
Ось лиш побачу у вірші щось таке, що хочеться зпародіювати - раз-два, і в дамки. А що, справді вірші пишуться по кілька днів, та ще й з виїздом у творчу відпустку? :)
Щиро вдячний Вам, пане Олександре! Навзаєм! (а травматизму я не боюсь - ми з паном Ярославом вже віддавна пародіюємо вірші один одного). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 18:58:48 ]
Іноді картина пишеться усе життя. Я чув про такого художника. Він відомий усьому світу.
І вірші, буває, що пишуться протягом кількох годин, якщо не місяців. Причім, перші декади поет вигадує - а про що ж віршувати? А потім віршує, змінюючи, оздоблюючи, прибираючи розділові знаки - і виходить вірш. А я з ним ознайомлююсь - і мені здається, що таке вже було. Бачив. А ці поети просто товаришують. У них дифузія на творчому рівні. Приклад можна вважати абстрактним.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-12 09:00:49 ]
Так, я теж чув про цього українського художника, його весь світ вважає генієм. Не можу згадати прізвища, на жаль. :(

Напевне, можна писати вірш місяцями чи роками. І тут є автори, які кажуть, що після написання вірша кладуть його у стіл на кілька років. Потім витягають на світ Божий і публікують.

Колись і я писав вірші і відсилав їх на конкурс в журнал "Юность", звідки вони повертались з розгромними рецензіями. :) Я й забув про своє вміння версифікувати, як Ви кажете, на багато років.

А тепер згадав. Цілком випадково. Розшукував в інтернеті автора одного вірша. Розшукав. Цей автор виявився на одному з поетичних літсайтів.
Аби там зареєструватися, написав вірша. І пішло-поїхало. З'явилось натхнення - написав вірша - опублікував - отримав критику чи схвалення - щось виправив... Проходить деякий час. Переглядаю давніше написані вірші. Бачу недоліки. Підправляю. І т.д.

Ось так у мене зараз відбувається творчий процес.
З використанням прогресивних досягнень людства. :)

Дякую Вам, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 21:24:44 ]
А Чорногуз прийняв умови "кронтракту"? :)))
Сподобалось, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-12 08:26:51 ]
Та ніби й нема у нас з ним ніякого "кронтракту"))) - все спонтанно. Дякую, Михайле! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:16:35 ]
Вистачить трьох перших катренів для гарної пародії. Решта перевантажує і опус сам стає пародійним)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-13 09:00:04 ]
Так, перші три катрени пародіюють сам вірш Ярослава. :) А далі автор (тобто я) не втримався і розвинув тему. :) І недаремно-таки, вважаю. Он яку пародію у відповідь отримав! :))) Дякую, Вітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 07:54:21 ]
Ну ось і відповідь, Валерію. Будьте мужнім і посміхайтесь.
http://www.maysterni.com/publication.php?id=60983


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-13 08:57:30 ]
Дякую, Ярославе! :) Я в захваті! :))) Давно так не сміявся... :))))))))))) Відповідь вдалась!!!