ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Квітень
Образ твору Відрубав серпанок сивий
Чорній дівчині косу,
Розкуйовдив сонця гриву –
Дня квітневого красу.

Млу пакують сонні доли
У сумне єство своє,
За лотоком чують бджоли,
Як гай запах цвіту ллє.

Хмаровиння зрідка сіє
Щиру жменю білих круп,
Чорноземлі повні мрії
Відростити зелен чуб.

Натирає в глянс об вітер
Золотого боку дзвін,
Воскресінням Бога світлим
Світ підійметься з колін.

12.04.11.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-12 22:14:29
Переглядів сторінки твору 4192
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.462 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:20:16 ]
А образи які красиві! Просто насолода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:28:20 ]
Дякую, Олю.
Успіхів вам та квітневого настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:21:42 ]
В Юлі - жовтень,
В тебе - квітень.
Не ПМ, а календар.
Радий друже,
Що так вміло
Розвиваєш Божий дар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:29:26 ]
А ти, друже, іскришся експромтами)))
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:33:11 ]
Ряснію ними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:42:11 ]
Володю, на добрий вечір... Є - віра і надія, є текст, є вірш!
але...
- Як гай запах цвіту ллє -
будь ласка, передивіться ось цей рядок, ... м’якшим зробіть його...
(...гай. запах. цвіту - нагромадження одної з частин мови...)
...рада знайомству!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:49:12 ]
Людмило, щиро дякую. Але ми з вами знайомі. Я про вас пам"ятаю - це було десь кілька місяців тому...
Але тішуся тим, що ви раді)))
І заувагу сприймаю.
Щось придумаємо.
Успіхів вам !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 23:09:03 ]
я пам’ятаю... просто рада, що знову "зачепили" текстом. Іще раз - Бажаю успіху, нових віршів і 95% роботи! Ви - зможете! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 23:00:26 ]
Мої вітання, Володимире!
Сподобалися останні рядки. За Вашими рядками вгадується щира і широка душа.
Щоправда, тут би я ще попроцювала:
"Як гай запах цвіту ллє" і коса-роса - теж не кращий варіант.
Спасибі Вам за добрі відгуки, які лишаєте під моїми віршами.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 23:04:09 ]
Дякую, на те ви й майстри, щоб підбадьорювати нас)))І трохи покритикувати.
А чому б не залишити хорошого відгуку хорошій жінці з поезією весни та душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 23:08:03 ]
Не такий я уже і майстер...
А поезія у мене якраз про осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 23:12:59 ]
...просто згадайте слова Ліни Костенко - "Шукайте цензора в собі" і... прислухайтеся порад... усім так говорю... і сама прислухаюся... свіжим поглядом завжди помилки знать, а значить... працювати і працювати, пам’ятаючи, що талант, то є 95% роботи! Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 09:54:22 ]
Красиво. Тільки образ "чорної дівчини" трохи моторошний (асоціюється з дитячими страшилками). Хоч я розумію, що тут йдеться про ніч.
І ось тут, Володимире, я "заплуталась":
"Чорноземлі повні мрії
відростити зелен-чуб"

Може тому, що "чорноземлі" сприймається як епітет на перший погляд. Може, краще - "Чорноземи"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 18:29:52 ]
Це все, Любцю, від того , що ваша душа - дівчинка)))
Відносно чорноземів - подивлюся по словнику. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:32:59 ]
"Чорній дівчині косу," - маю надію, що дівчина не з Зімбабве. :)
Файно, Володю.
"Як гай запах цвіту ллє." - якось би уточнити дію -
"гай"/"запах" - чи то
1) гай - запах ллє цвіту
2) запах - як гай - цвіту ллє
3) гай - запах цвіту - ллє...
Я бим подумав...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 18:31:01 ]
Думаю, ЛЮ, думаю))
А ніч, Юрку, і в Африці - ніч)))
Спасибі, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 18:43:52 ]
Краса з косою гарно збігаються, але ж рима, рима... Древня, так само як і двадцятий чи сотий вірш, в якому вона притулилась.
А метафоричний ряд - свіжий. Принаймні, я його відчуваю таким.
Бачу жонглювання словами. Виглядає вправним, але треба напружувати уяву і підбирати варіанти.
А чому жменя одна? Це така щирість? Там тієї крупи - море.
І жмень стільки, що весна ніяк не може по-справжньому розпочатись.
Я здогадуюсь, чому вийшла така цифра у коефіцієнті - 663. Тільки спробуй уникнути ще бодай хоч одного збігу приголосних - і буде зовсім погана, хоча трішки більша.
Але збіг не один. То чому б усіх не уникнути?
І кигне цей коефіцієнт до таких висот, яким бажано бути.
Дякую, Володику. Гарний вірш. Але...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 21:29:48 ]
Гаррі, не спроможуся я на адекватну по обсягу відповідь, - скажу одне: щиро дякую! Є щось в твоїх словах завжди і загадкове, і ясне, мов білий день)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 23:15:34 ]
Вітаю, Володимире! Зауваги в коментах слушні - але ж і вірш світлий і настроєвий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-18 16:40:44 ]
Все припало до душі, а це особливо:

Чорноземлі повні мрії
Відростити зелен чуб.;-)))