ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.02.28 06:58
Це ніч була п’янких півоній
І найкоротша на землі.
Тебе узявши за долоню,
Ми загубились у зелі.
Спокусливо вдихали м’яти
У світі кращий аромат
І полину, який прим’ятим
Дороги не вказав назад…

Олександр Панін
2020.02.27 20:48
Нічний туман, як молоко,
Чаклунство чари колихало,
Звільніти мала я його,
А я кохаю і кохала.

Кохала, не вживала чар,
Дружина в нього, бач, і діти…
Він добровільно взяв тягар,

Євген Федчук
2020.02.27 20:07
«Цвіте терен, терен цвіте,
Та й цвіт опадає…»
Лине пісня понад світом,
В серце западає.
Слухав я та все питався,
Хто би поділився?
Що той терен? Звідки взявся?
На світ появився?

Мессір Лукас
2020.02.27 19:14
Давно не п’ю, підшився, зав’язав
Тебе як хальстух на червоній шиї.
І туго так, що котиться сльоза,
І психіятр мені сорочку шиє.

Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
Тепер тупик, де вчора був провулок.
Останній зуб віддав на твій кулон

Микола Дудар
2020.02.27 18:00
А провожали по утру.
Встречали, правда, как-то странно:
Глаза в глаза, и точка ru -
И звук сродни фортепиано…

Слова какие-то… - Не сметь!
Подумать только, испугали?!..
Я трижды за день видел смерть

Тетяна Левицька
2020.02.27 14:23
В сповиточку, люлі доню,
люлі немовлятко.
До матусі очка сонні,
туляться курчатком.

Тиша бродить попід тином,
матінка тихенько
заколисує дитину...

Вікторія Лимарівна
2020.02.27 12:43
Зрілі стосунки , які напрочуд
зіткані пружністю сильної нитки.
Крила зміцніли, рішуче несуть!
Цінні, довершені мудрістю, злитки.

Сталося так, заблукали вони:
довго, стежками тернистими в полі.
Вже одружились їх доньки й сини.

Сергій Губерначук
2020.02.27 10:33
Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.

Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб

Матвій Смірнов
2020.02.27 08:52
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.

Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур

Микола Соболь
2020.02.27 07:05
Барабанить дощ у підвіконня.
Скаженіє вітер у цю мить, –
Підвиває арію безсоння,
Із небес, чи в небеса летить.

Межи хмар налитий кров’ю місяць
Заглядає зрідка у вікно,
Щось недобре його погляд містить,

Олександр Сушко
2020.02.27 01:10
Кажуть люди, я - слова художник,
Можу з титлів зварити борщ.
Та писать про кацапів не можна,
Про братів у ярмулках такОж.

Люд розумний, не хоче халепи,
Оминає всі гострі кути.
Я ж за бороду торсаю небо

Тетяна Роса
2020.02.26 21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»

Євген Федчук
2020.02.26 17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би

Володимир Бойко
2020.02.26 16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.

Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,

Алла Даниленко
2020.02.26 16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.

Олександр Панін
2020.02.26 14:36
Переспів вірша О. Блока


Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маріанна Галич
2020.02.26

Алла Даниленко
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Вдячний тріолет
За те, що ти у мене є,
Я посмішку дарую небу.
І щастя більшого не треба,
За те, що ти у мене є.
Подякою йому за тебе,
Молитвою – ім'я твоє.
За те, що ти у мене є,
Я посмішку дарую небу.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-17 12:39:48
Переглядів сторінки твору 3502
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.097
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 13:46:38 ]
Мені сподобалось, Оль! Ніжно, вдячно, молитовно.
Спеціалісти по тріолетах оцінять можливо більш фахово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 14:19:42 ]
))) так, коліна, чесно кажучи, дрижать, коли згадую Гаррі... вчора спеціально читала його тріолети, щоб не промахнутися...)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-17 13:47:24 ]
Забув - коефіцієнт який!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 14:20:06 ]
я теж здивувалася)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 14:36:13 ]
За те, що маємо тебе,
За те, що в тебе є коняка,
Хоч, звісно, це не Мерседе...
Ми посилаєм небу дяку!!!;-)))
Олюська, дуже гарно, я аж йому позаздрила, що він у ТЕБЕ є...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 17:10:43 ]
як небо світиться привітно -
радію – скільки того світла,
в житті (я знаю!) буде всяко,
та як не було б - небу дяка!

))) я думаю, що то нинішнє свято так добре на нас всіх впливає - світлі і теплі вірші пишуться.
дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 15:38:05 ]
Гарна подяку небу і з
високим коефіцієнтом вдячності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 17:12:28 ]
Або польові замітки з експедиції під назвою "Життя"))
Щиро дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 20:49:53 ]
Вдячні Ваші слова Небу і сам (за назвою) тріолет. Вдячний і я як колега, який бачить, що ця віршова форма знаходить нових її прихильників, а невдячною як була, так і залишається праця на творчій ниві, коли її не оминають уважні читачі або критики, які бачать усе, що не відповідає певним параметрам.
Тріолет має так побудову – AbaA abAB. А що ми бачимо? ABbA baAB.
Але нічого катастрофічного не відбулось. Можливість виправити існує.
Не загубились у Інтернеті і спеціальні статті на цю тему, так само як і моя власна, яку я написав про всяк випадок . Існують люди, схожі на мене, яких більше цікавить українська мова, ніж мова національного єднання білорусів, татар, узбеків, казахів etc.
Ось адреси:

http://artmosfera.sachkodrom.ru/turnir/theory1.htm
http://maysterni.com/publication.php?id=42265

А мені більше подобається «Низький уклін дарую небу». Бо різновидів посмішок існує декілька.

З доброзичливою посмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-17 23:11:27 ]
Звершилося! Я з трепетом чекала вашого коментаря, Гаррі, як знавця і майстра поетичних форм.
Звичайно, беручись вчора за тріолет я максимально підготувалася))) - почитала ваші твори і теорію на сторінці:

http://ru.wikipedia.org/wiki/Триолет

В тому, що мені хотілося і вдалося написати, я використала форму ABbAbaAB - тобто ту саму схему, що у прикладі Брюсова. Тобто, як я зрозуміла, основна конструкція тримається на рядках АВ, а інші римуються не так строго.

Я ще не прочитала статті, на які ви даєте лінки, зараз це зроблю... Звичайно, вірш можна змінювати і модифікувати))) Але я дуже рада - друзі, прочитавши, сказали, що передається радісна щаслива енергетика - а це головне, що я хотіла досягнути цим віршем.
І "Низький уклін дарую небу" - дуже гарно, але я хочу залишити посмішку - як відбиток дитячо-щирої вдячності, низький уклін - то, здається, трохи вже по-дорослому.

З радісною посмішкою у відповідь і великим ДЯКУЮ -
О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 09:51:56 ]
Так, існують приклади інших побудов тріолетів. Кожний з них має свої відмінності, прикмети, знахідки та втрати. Ось перша версія мого тріолета:

Небо, поголене до синизни,
Божою милістю щедре та світле.
І вабить настільки, що спробуй засни,
Небо, поголене до синизни.
Голить майстерно цирульник весни,
Зайву щетину на Землю він сипле
Небо, поголене до синизни,
Божою милістю щедре та світле.

Він має канонічний вигляд такими знахідками та прикметами є наступні:
- перший рядок ми бачимо тричі;
- рядків, які повторюють написані, теж три: 4,7,8-мий;
- в середині тріолета три рядка підряд римуються між собою;
- рядків, які не повторювались, теж три: 3,5,6-тий.

Тепер я перелічу ті знахідки та прикмети, які ми маємо щасливу нагоду бачити у тріолеті, запропонованому Вами (цитую його):

За те, що ти у мене є,
Я посмішку дарую небу.
І щастя більшого не треба,
За те, що ти у мене є.
Подякою йому за тебе,
Молитвою – ім'я твоє.
За те, що ти у мене є,
Я посмішку дарую небу.

- перший рядок ми бачимо тричі;
- рядків, які повторюють вже написані рядки, теж три: 4,7,8-мий;
- в середині тріолета немає трьох рядків підряд, які римувались би між собою;
- рядків, які не повторювались, теж три: 3,5,6-тий;
У результаті ми бачимо те, що цифра „три”, яка закладена у формулу або в основу тріолета, у деякій мірі не відіграє своєї ролі.
Віршового розміру Ви дотримувались, але одна маленька деталь не залишилась непоміченою мною(цитую рядки):
„Я посмішку дарую небу”
”Подякою йому за тебе”
порушена не стільки ритміка, як внесено додатковий наголос у слова, з яких починаються рядки. Або навпаки, має місце факт зникнення наголосу у стопі, яка повинна бути наголошеною.
Краще було б:
„Дарую посмішку я Небу” (про уклін вже було)
„Йому подякою за тебе”.
Я розумію, що існує безліч причин навіть будь-що (я ні в якому разі не маю на увазі Ваш практично бездоганний вірш) заримоване вважати віршем, бо воно може відображати авторські почуття, звеличувати чиїсь звитяги чи втрати etc, і узагалі бути для автора безцінним скарбом, а для читача – віршем, але як же бути з твердими формами віршів і ритмікою?

Без ніяких натяків на абсолютну істину,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-18 17:37:42 ]
Гаррі, я дуже вдячна Вам за таке розгорнуте пояснення, тепер я краще можу проаналізувати свій вірш, а також спробувати уникнути подібних нерівностей у майбутніх творах.
))) Я взялася за тріолет саме для того, щоб повправлятися. Для мене взагалі поезія – це суцільна вправа, я хочу навчитися знаходити потрібні літературні форми для того, щоб рівно і красиво передавати настрій, думки.
"Дарую посмішку я небу" - так справді рівніше. Але тут я не дуже хотіла б виправляти, бо для мене важливо наблизити мову свого вірша до звичайної щоденної нашої мови - вона і легше сприймається і звучить природніше.)))

Дуже дякую вам за допомогу! Вона для мене справді безцінна – я дуже рада, що досвідчені люди на цьому сайті уважно ставляться до творів початківців і допомагають їм підростати.