ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Доля (1995) / Критика | Аналітика

 Хочу развенчать миф о графоманстве
И так сегодня я хочу развенчать миф о графоманстве среди молодых людей. Значит графоманство – некая мания величия, чувство непосредственной уместности своих текстов в журналах, газетах, книгах, естественно, что это чувство проявляется даже в тот период, когда робота еще не готова. Также должен заметить о точках вдохновения графоманов (заметил, читая критику о «Г»рафоманстве). А именно:
1. Графоман ищет вдохновение в простейших вещах (Лужа, дерево, шелест листьев, соответственно ручка, перо, дорога, путешествие).
2. Обычное сочетание рифм, которое может напоминать легкое отношение до какой-то из школ поэзии.
3. Выйдя на улицу (простой пример) графоман улавливает колебания ветра, которые так трепетно бьют по его щекам и это считается той самой точкой вдохновения, когда рука хватает перо и в порывах одушевленности горит новыми идеями описания своих мыслей.
4. В случае какой-то поездки графоман берет из собой две ручки и три тетради в надежде на то, что сама поездка будет продуктивной очень( но все оказывается в точности до наоборот). – Возможно, это есть ироническим юмором, но бывает всякое.
5. «Гонка за критикой»- графоман публикует свои произведения искусства и ждет комментариев, в случае лестных комментариев повышается самооценка и сам же юнец сразу же садиться за стол для нового стиха или прозы для удовлетворения своих интересов и интересов читателей (как он считает).
6. Просто нечем заняться. ( Писанина без развития)

Ну что же? Среди писателей (якобы) довольно не малого возраста есть такая «мания личного опыта» и это позволяет им осуждать так званое «Графоманство», но существует ли оно? Предлагаю запатентовать этот термин))).
Я как молодой ученик в этом нелегком воздухе познаний поэзии, ощутил на себе критику по теории Г., но имею честь возразить из вашего разрешения.
Я думаю, что графоманства не существует так как:
1. Человек сам избрал себе этот путь, пусть и не навечно.
2. Учатся все и всегда.
3. Мания величия существует, но это уже напрямую зависит от психотипа человека.
4. Порой кажется, что человек, придумавший это слово, и действительно, что эго ДНК на 34% такое же как и у цветочка «нарцисс». Возможно, предполагать о том, что мы все здесь графоманы.

Графоман – точка плинтуса или же уровень писанины. Пусть это даже звучит и обычно.
Вершины предполагают, что Графоман – это период развития поэта.
По-моему бред.
Люди бывают очень разные, это тоже можно объяснить исходя из морально-этических принципов человечества.
Так как же тогда? А никак….
Это или же неуместная лесть, или же дикость и новшество в современной литературе.
Спасибо за внимание! У меня все.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-25 22:53:53
Переглядів сторінки твору 5064
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.575 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2012.09.18 20:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-04-28 18:08:11 ]
нелегкий воздух познаний поезии -- !
Тільки варто Поезии!! і більше пафосу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 20:04:22 ]
добре)Дякую*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лена Апрелевна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-02 22:18:49 ]
Правда очень хорошие выводы в столь юном возрасте, только поэт чаще страдает, а графоман ликует)
правда, молодец!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-02 22:28:35 ]
Да-да, страдает)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-02 22:22:20 ]
Простите, что такое, по-Вашему, эго?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лена Апрелевна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-03 02:46:35 ]
вы простите, уже успели??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 11:42:09 ]
Да это к автору текста вопрос: что такое, напр., "эго щекам"? Почему эго а не его?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 17:34:05 ]
ммм)
Спасибо, опечатка.
С уважением.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лена Апрелевна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:57:08 ]
жаль, что речь шла не о щековом "эго", было бы куда интереснее.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лена Апрелевна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:57:09 ]
жаль, что речь шла не о щековом "эго", было бы куда интереснее.